ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/2058/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І. І.
за участю представників сторін:
прокуратури - Шекшеєвої В. С. (Офіс Генерального прокурора);
відповідача-1 - не з`явились;
відповідача-2 - Чехонадського А. О. (адвокат);
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 (судді: Разіна Т. І. - головуючий, Іоннікова І. А., Чорна Л. В.)
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 (судді: Разіна Т. І. - головуючий, Іоннікова І. А., Чорна Л. В.)
за позовом керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави
до: 1. Обухівської міської ради Київської області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІС"
про визнання недійсними рішення та договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (далі - Позивач, Прокурор) звернувся в інтересах держави до Господарського суду Київської області з позовом до Обухівської міської ради Київської області (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІС" (далі - ТОВ "ТВІС", Відповідач-2) в якому просив визнати недійсними:
1) рішення 3 сесії Обухівської міськради двадцять четвертого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" № 28 від 31.10.2002, яким затверджено рішення виконкому "Про погодження матеріалів вибору земельних ділянок, намічених для відведення у користування на умовах оренди, та надання дозволу на виготовлення документації на будівництво" № 799 від 23.07.2002;
2) договір оренди землі № 1870 від 04.09.2002 зі всіма змінами та доповненнями, укладений між Відповідачами.
1.2. Зазначені вимоги було обґрунтовано тим, що спірне рішення прийнято з перевищенням повноважень Обухівської міськради, оскільки спірна земельна ділянка належить до державної власності, відноситься до водного фонду та знаходиться за межами населеного пункту - м. Обухів. При цьому зазначена земельна ділянка, яка була набута за спірними рішенням та договором оренди, частково накладається на прибережну захисну смугу річки Стугна. Крім того, за твердженням Прокурора, вказана земельна ділянка була передана Відповідачу-2 зі зміною цільового призначення, без розроблення проекту землеустрою.
1.3. Крім того, Прокурором у позовній заяві було заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску строків позовної давності та їх поновлення.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.01.2019 у справі №911/2058/18 позов задоволено, визнано недійсним рішення 3 сесії Обухівської міської ради двадцять четвертого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" №28 від 31.10.2002 в частині затвердження рішення виконкому "Про погодження матеріалів вибору земельних ділянок, намічених для відведення у користування на умовах оренди, та надання дозволу на виготовлення документації на будівництво" № 799 від 23.07.2002 щодо земельної ділянки площею 1,0 га під будівництво виробничої бази в районі промвузла (п. 1.28); визнано недійсним договір оренди землі № 1870 від 04.09.2002, укладений між Обухівською міською радою Київської області та ТОВ "ТВІС", зі всіма змінами та доповненнями.
2.2. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що розпорядження спірною земельною ділянкою відносилось до повноважень органу виконавчої влади, а не Обухівської міської ради, при цьому надання в оренду вказаної земельної ділянки відбувалось в 2002 році без погодження проекту землеустрою щодо її відведення, а тому Відповідач-1 діяв з перевищенням наданих йому повноважень та з порушенням законодавства, яке було чинне на момент прийняття та укладення оскаржуваних рішення і договору. Суд першої інстанції також дійшов до висновку про визнання недійсним спірного договору оренди землі, оскільки зазначену земельну ділянку Відповідачем-1 було надано Відповідачу-2 з перевищенням його повноважень. Крім того, місцевий суду зазначив, що причини пропуску строку позовної давності є поважними, враховуючи, що прокурору стало відомо про порушення вимог земельного законодавства під час прийняття спірного рішення та укладення спірного договору лише у грудні 2017 року.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 11.01.2019 у цій справі та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
2.4. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову у позові, апеляційний господарський суд погодився з вищевказаними висновками місцевого суду, однак застосував наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог Прокурора, враховуючи відповідне клопотання ТОВ "ТВІС".
2.5. При цьому апеляційний суд зазначив, що початок перебігу строку позовної давності у цьому спорі визначається з огляду на те, коли про порушене право дізналася або могла дізнатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний позивач або прокурор, оскільки у спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, тобто зміна уповноваженого органу щодо розпорядження спірними земельними ділянками і здійснення контролю за ними внаслідок внесення змін до чинного законодавства України не змінює порядку перебігу строку позовної давності. З огляду на викладене господарський суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що органи, які здійснювали повноваження власника землі до Державного агентства земельних ресурсів України, не були позбавлені права звернутись до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу у межах строку позовної давності.
2.6. Крім того, апеляційний суд не погодився з висновками господарського суду першої інстанції про те, що прокурор набув статусу Позивача у цій справі у зв`язку з відсутністю у Держгеокадастру та його територіальних органів повноважень на звернення до суду, оскільки вказаний орган, який наділено повноваженнями щодо розпорядження спірними земельними ділянками, є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.
2.7. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 присуджено стягнути з Прокуратури Київської області на користь ТОВ "ТВІС" 5 286,00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Перший заступник прокурора Київської області просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 11.01.2019.
3.2. Вказана скарга обґрунтована неврахуванням господарським судом апеляційної інстанції того факту, що органи Дергеокадастру України, в силу положень частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України, здійснюють від імені держави функції розпорядника земель державної власності сільськогосподарського призначення, а не земель водного фонду.
3.3. Прокурор також зазначає, що в апеляційній скарзі не ставилось питання про відсутність передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" повноважень у прокурора на звернення до суду з цим позовом, а відтак суд апеляційної інстанції, в порушення норм статті 269 Господарського процесуального кодексу України, безпідставно повторно досліджував питання наявності у Прокурора підстав для представництва держави.
3.4. Крім того, на думку Прокурора, апеляційний суд здійснив помилкове припущення про ймовірну поінформованість органів Держгеокадастру України і його представників, які, за твердженням суду, могли довідатися про порушення права держави в межах позовної давності, та не визначив момент початку її перебігу з посиланням на наявні у справі докази.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ТВІС" просить повністю відмовити у її задоволенні, а постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості вказаних судових рішень.
3.6. 13.08.2020 до касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли пояснення ТОВ "ТВІС" в яких Відповідач-2 зазначає про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в суді.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України від 15.01.2020 № 460-IX).
4.2. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
4.3. Оскільки касаційну скаргу подана до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, касаційний розгляд здійснюється відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020.
4.4. Касаційне провадження за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 911/2058/18 було відкрито ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019.
4.5. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.08.2020 було зупинено провадження у справі № 911/2058/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
4.6. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 поновлено провадження у справі № 911/2058/18 у зв`язку з оприлюдненням 30.09.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
4.7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 зупинено провадження у справі № 911/2058/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
4.8. З огляду на усунення обставини, які зумовили зупинення провадження у цій справі, а саме оприлюдненням повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 904/1210/18, виникли підстави для поновлення провадження у справі № 911/2058/18 та продовження її розгляду зі стадії на якій його було зупинено.
4.9. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №29.3-02/1397 від 29.07.2020 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 911/2058/18 у зв`язку з відпусткою суддів Дроботової Т. Б., Багай Н. О.
4.10. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.07.2020 для розгляду справи № 911/2058/18 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В. А. - головуючий, Міщенко І. С., Суховий В. Г.
4.11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 поновлено провадження у справі № 911/2058/18.
4.12. Колегія суддів також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.08.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.
4.13. При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
4.14. Ураховуючи викладене, з огляду на неодноразове зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах, складність справи, а також необхідність опрацювання значної кількості правових позицій для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається Верховним Судом у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
5. Обставини встановлені судами
5.1. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Обухівської міської ради від 23.07.2002 № 799 вирішено: погодити ТОВ "ТВІС" матеріали відбору земельної ділянки площею 1,0 га, наміченої для відведення у користування на умовах оренди під будівництво виробничої бази у м. Обухів в районі промвузла; надати дозвіл ТОВ "ТВІС" на виготовлення технічної документації на будівництво виробничої бази; укласти договір на право користування земельною ділянкою на умовах оренди строком на 20 років.
5.2. Пунктом 1.28 рішенням 3 сесії Обухівської міськради двадцять четвертого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" № 28 від 31.10.2002 затверджено вказане рішення виконкому.
5.3. 04.09.2002 між Виконавчим комітетом Обухівської міської ради (далі - орендодавець) та ТОВ "ТВІС" (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого є надання Відповідачем-1 в оренду на 20 років Відповідачу-2 земельної ділянки загальною площею 10 000 кв.м, розміщеної на землях, що знаходяться на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області в м. Обухів, в районі промвузла, надану під розміщення виробничої бази.
5.4. Зазначений договір оренди посвідчено нотаріально за № 1870 та зареєстровано за № 147 у книзі записів Обухівського районного відділу земельних ресурсів.
5.5. 30.01.2008 року між Обухівською міською радою та ТОВ "ТВІС" укладено додатковий договір до договору оренди № 147 від 04.09.2002.
5.6. У 2010 році за замовленням Відповідача-2 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) під будівництво виробничої бази площею 1 га, що розташована у м. Обухів на території промвузла Обухівського району Київської області, який присвоєно кадастровий номер 3223110100:03:004:0024.
5.7 .15.12.2017 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом: земельна ділянка з кадастровим номером 32223110100:03:04:0024, за результатом якої складено акт.
5.8. Відповідно до вказаного акта, встановлено що земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:03:004:0024 розташована у безпосередній близькості від водного об`єкта (впадіння р. Стугна в Канівське водосховище) - найменша відстань від межі земельної ділянки до урізу води згідно з даними Національної кадастрової системи становить приблизно 7 метрів та відповідно є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Також, цим актом перевірки встановлено невідповідність цільового призначення земельної ділянки.
Крім того, у вказаному акті зазначено про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:03:004:0024 на момент прийняття оскаржуваного розпорядження та укладення між сторонами договору знаходилась за межами населеного пункту м. Обухів, у зв`язку з чим відповідно до статті 122 Земельного кодексу України Відповідач-1 не мав повноважень на розпорядження такою земельною ділянкою.
5.9. Судами також встановлено, що згідно з висновком сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 земельна ділянка, надана в оренду за оскаржуваними рішенням та договором з кадастровим № 3223110100:03:004:0024 частково накладається на землі водного фонду, а саме 25 метрову захисну смугу вздовж річки.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
6.2. Звертаючись з позовом у цій справі в інтересах держави, прокурор просив суд визнати недійсними рішення Відповідача-1 № 28 від 31.10.2002 "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" та договір оренди землі № 1870 від 04.09.2002, укладений між відповідачами, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вказані рішення та договір не відповідають вимогам законодавства.