ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 915/494/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 (Бєляновський В.В., Богатир К.В., Мишкіна М.А.) та рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 (Коваль С.М.) у справі № 915/494/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут" про стягнення 47 122 064,41 грн
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут" (далі - Відповідач) про стягнення 47 122 064,41 грн, з яких: 24 084 388,82 грн пені, 5 799 611,41 грн 3% річних та 17 238 064,18 грн інфляційних втрат.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання Відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати вартості поставленого природного газу за договором купівлі-продажу природного газу № 16-437-Н від 28.10.2016 з Відповідача підлягає стягненню пеня, нарахована в порядку пункту 7.2 договору, а також 3 % річних та інфляційні втрати на підставі частини 2 статті 625 ЦК України.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. Рішення суду мотивовано тим, що оскільки частина розрахунків за спожитий природний газ проводилася Відповідачем у порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, враховуючи недоведений Позивачем належним чином факт проведення Відповідачем решти оплат за поставлений протягом жовтня 2016 року-березня 2017 року природний газ за договором №16-437-Н поза межами строку, встановленого пунктом 6.1 договору, а також, враховуючи, що Позивачем не надано окремого розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат за вирахуванням заборгованості, яка погашена відповідно до спільних протокольних рішень (сум субвенцій, що надійшли з Державного бюджету України у спірний період), на яку не нараховуються пеня, 3% річних та інфляційні втрати у зв`язку зі зміною порядку розрахунків, та не надано суду окремого розрахунку сум оплат, які Відповідач здійснював власними коштами на суму 637 583 910,98 грн, що унеможливлює перевірку обставин, на які посилається Позивач, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог і, як наслідок, відсутність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 залишено без змін.
6. Постанова суду мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не встановлено, а матеріалами справи не підтверджено наявності суми боргу, яку Відповідач несвоєчасно сплатив би за рахунок власних коштів; наведений Позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат не відповідає встановленим обставинам справи, а, отже, відсутні підстави для застосування положень статті 611 та частини 2 статті 625 ЦК України.
Виходячи з того, що розподіл коштів при розрахунках за надані послуги з транспортування природного газу здійснювався згідно з Алгоритмом розподілу коштів, передбаченим постановою НКРЕКП №2516 від 30.09.2015, а тому Відповідач був відсторонений від процесу розподілу коштів, отриманих від споживачів, оскільки кошти автоматично перераховувалися зі спеціальних рахунків на рахунки Позивача, з огляду на що, своєчасне здійснення розрахунків за договором безпосередньо не залежало від волевиявлення Відповідача.
Крім того, на підставі спільних протокольних рішень сторони змінили остаточні строки розрахунку пільговими коштами, передбачені пунктом 6.1 договору, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані на заборгованість з оплати поставленого газу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Позивача
7. Позивач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
8. Судами попередніх інстанцій не враховано аргументи, доводи та докази Позивача, не зазначено мотивів такого неврахування, чим порушено статті 7, 86, 236, 238 ГПК України, що призвело до прийняття неправильного рішення.
9. Судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, статті 549-552, 625, 631 ЦК України.
10. Позивачем правомірно нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних, оскільки Відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до умов договору.
11. Під час розгляду справи слід було врахувати позицію, вкладену в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №910/3657/18, від 22.11.2019 у справі №916/2286/18, від 11.12.2019 у справі №916/1109/18, від 21.02.2018 у справі №910/16072/16, від 17.04.2018 у справі №918/1395/15, від 12.06.2018 у справі №922/1010/16, від 31.07.2019 у справі №921/739/17-г/5, від 08.08.2019 у справі №905/1449/19, від 20.08.2019 у справі №921/874/17-г/5, від 15.10.2019 у справі №910/16181/18.
Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу
12. Відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін судові рішення попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судові рішення у справі не суперечать позиції Верховного Суду в аналогічних справах.
Інші документи
13. Від Позивача 27.07.2020 до Верховного Суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи нових доказів (оновлений розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат). При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) 28.10.2016 укладено договір купівлі-продажу природного газу №16-437-Н, за умовами якого Продавець зобов`язався передати Покупцеві у 2016-2017 році природний газ, а останній прийняти та оплатити газ на умовах цього договору. Природний газ, що передається за договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам.
Пунктом 2.1 договору визначено, що Продавець передає Покупцеві природний газ у період з 01.10.2016 по 31.03.2017 загальним обсягом 538000,000 тис.м3.
Відповідно до пункту 3.2 договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцю у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно з пунктом 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється Покупцем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Остаточний розрахунок з оплати придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 (Офіційний вісник України, 2005 р. № 2, ст. 88) і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо Продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк.
Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в томі числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних Покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються Покупцем Продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
У разі ненадання Покупцем Продавцеві до 25 числа (включено) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включено) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівлі-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо Покупець надасть Продавцеві акт звіряння пізніше 25 числа (включено) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний Покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватися в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання Продавцеві Покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування Продавцем неустойки, 3 % річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння Продавцеві і до закінчення 90 днів, що відраховуюся з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі- продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний Покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахуванні деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 (Офіційний вісник України, 2005 року № 2, ст. 88), має бути здійснений до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли Продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.
Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли Продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк.
Пунктом 6.2 договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.
Відповідно до пункту 6.3 договору за наявності заборгованості за попередні періоди Покупець перераховує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця.
За змістом пункту 6.4 договору сторони домовились про черговість погашення заборгованості Покупця за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору.
Пунктами 7.1, 7.2 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором; у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
15. Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання умов договору, Позивач в період з жовтня 2016 року по березень 2017 року передав, а Відповідач прийняв у власність природний газ на загальну суму 1 533 357 430,84 грн, що підтверджується підписаними між сторонами договору відповідними актами приймання-передачі природного газу.
16. Між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Миколаївській області, Департаментом фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації, Відповідачем та Позивачем укладено 27 спільних протокольних рішень, предметом яких є організація взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".
Відповідно до розділу 2 спільних протокольних рішень Відповідач перераховує Позивачу грошові кошти за природний газ за 2016 рік за договором №16-437-Н.
Розділом 4 спільних протокольних рішень визначено, що сторони, які підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови № 20 та Порядку проведення розрахунків, а також за невиконання своїх зобов`язань за цими спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.
17. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Відповідач станом на 27.02.2018 повністю здійснив оплату за природний газ в сумі 1 533 357 430,84 грн (оплата згідно зі спільними протокольними рішеннями та оплата, яка не була врегульована спільними протокольними рішеннями).
18. Посилаючись на те, що Відповідач оплатив отриманий за договором №16-437-Н природний газ з порушеннями строків оплат, Позивач просив стягнути 5 799 611,41 грн 3% річних, 17 238 064,18 грн інфляційних втрат, а також на підставі пункту 7.2 договору 24 084 388,82 грн пені.
19. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
В силу статті 611 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 230 ГК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 12 ГК України визначено, що Держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.
20. Відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі - субвенція) (пункт 1 Порядку).
Для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. Розрахункове обслуговування цих рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, що укладається між органами Казначейства та суб`єктами підприємницької діяльності. Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку (пункт 7 Порядку).
21. Аналіз змісту Постанови № 20 свідчить про те, що Держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком, Держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто, Держава офіційно визнає неспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня отриманих пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).
Визнаючи неможливість розрахунків в цій частині підприємствами паливно-енергетичного комплексу, Держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених між ними договорів.
Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулятивного впливу Держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. На виконання таких законодавчих актів Державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти, до яких належить Постанова №20.