ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/5354/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 (Поляк О.І., Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.) та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 (Баранов Д.О.) у справі №910/5354/19
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 1 377 681 638,03 грн
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Відповідач) про стягнення 1 377 681 638,03 грн, з яких 1 139 365 160,98 грн основного боргу, 56 970 435,32 грн 3% річних та 181 346 041,73 грн інфляційних втрат.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору транспортування природного газу №1602000329 від 12.02.2016 не здійснив оплату за надані Позивачем послуги з балансування, у зв`язку з чим у Відповідача виникла заборгованість в сумі 1 139 365 160,98 грн. Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 56 970 435,32 грн 3% річних та 181 346 041,73 грн інфляційних втрат.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду мотивовано тим, що оскільки небалансом є різниця між обсягами газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу та відібраними замовником послуг транспортування на точці виходу, що визначається процедурою алокації, беручи до уваги, що Позивачем не надано суду доказів погодження поданих Відповідачем номінацій (відповідно до норм Кодексу газотранспортної системи України), які підтверджують обсяги поданого Позивачем газу, та не доведено суду належними та допустимими доказами наявності у Позивача повноважень на проведення процедури алокації у спірному періоді, суд дійшов висновку, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме щодо виникнення у Відповідача негативного небалансу у спірному періоді та надання Позивачем послуг балансування у період з липня по грудень 2016 року на суму 1 139 365 160,98 грн.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Позивача
6. Позивач подав касаційну скаргу на постанову та рішення судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, глави 3 розділу 14, пункту 4 глави 4 розділу 14, розділу 12 Кодексу газотранспортної системи України (далі - Кодексу ГТС), статей 1, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 192.1 статті 192, пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.
8. Судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи порушено норми процесуального права, зокрема, статті 76-79 ГПК України.
Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу
9. Оскаржувані Позивачем рішення та постанова судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийняті у відповідності до положень Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС і відповідають процесуальному законодавству. Суди врахували висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду у справах №910/2663/19, №922/1580/18, №923/351/18, №924/447/18, №920/344/18, та прийняли рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Позивачем (Оператор) та Відповідачем (Замовник) 12.02.2016 укладено договір № 1602000329 транспортування природного газу, за умовами якого (з урахуванням додаткової угоди №1 від 03.03.2016) Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Згідно з пунктом 2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015 з урахуванням особливостей, передбачених у договорі.
У пункті 2.3 договору визначено послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з ГТС (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до ГТС і відбираються з неї (далі - балансування).
Пунктом 7.1 договору визначено, що вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.
Відповідно до пункту 9.1 договору у разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного балансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов`язаний сплатити Оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс визначається відповідно до Кодексу ГТС.
Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування з деталізацією у виді додатка до рахунка-фактури, з подальшим наданням оригіналу рахунка - фактури. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів (пункт 9.4 договору).
Згідно з пунктом 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Замовником відповідно до Кодексу ГТС і розділу ІХ цього договору.
Цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2016. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 договору).
11. Суди попередніх інстанцій встановили, що матеріали справи не містять заяви сторін (чи однієї із сторін) договору про припинення його дії чи про перегляд його умов, а, отже, договір продовжував діяти до 31.12.2019.
12. Звертаючись з позовом, Позивач зазначив, що передумовою надання Відповідачу послуг з балансування є наявність у Відповідача негативного місячного небалансу, що не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця. Відповідач мав врегулювати виявлені негативні місячні небаланси за спірні періоди самостійно відповідно до умов договору та Кодексу ГТС.
12.1. Однак, у зв`язку з нездійсненням Відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних місячних небалансів за спірні періоди, Позивач надав Відповідачу послуги балансування для врегулювання таких негативних небалансів: 1) послуги балансування у липні 2016 року на суму 2 128 056,24 грн (обсяг небалансу - 316,449 тис.м3); 2) послуги балансування у серпні 2016 року на суму 2 711 123,02 грн (обсяг небалансу - 371,163 тис.м3); 3) послуги балансування у вересні 2016 року на суму 3 983 041,15 грн (обсяг небалансу - 589,033 тис.м3); 4) послуги балансування у жовтні 2016 року на суму 36 625 354,93 грн (обсяг небалансу - 5159,082 тис.м3); 5)послуги балансування у листопаді 2016 року на суму 430 744 438,80 грн (обсяг небалансу - 55223,646 тис.м3); 6) послуги балансування у грудні 2016 року на суму 663 173 146,84 грн (обсяг небалансу - 77314,534 тис.м3), що разом становить 1 139 365 160,98 грн.
12.2. Позивачем було складено відповідні акти надання послуг балансування та надіслано Відповідачу разом з рахунками на оплату послуг балансування, але у зв`язку з тим, що Відповідачем не було оплачено послуги балансування, які надано Позивачем у період з липня по грудень 2016 року, тому Позивач просить стягнути з Відповідача суму основного боргу з оплати послуг балансування, а також нараховані у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання (оплати вартості послуг) 3% річних та інфляційні втрати.
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки небалансом є різниця між обсягами газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу та відібраними замовником послуг транспортування на точці виходу, що визначається процедурою алокації, беручи до уваги, що Позивачем не надано суду доказів погодження поданих Відповідачем номінацій (відповідно до норм Кодексу ГТС), які підтверджують обсяги поданого Позивачем газу та не доведено суду належними та допустимими доказами наявності у Позивача повноважень на проведення процедури алокації у спірному періоді, суди дійшли висновку, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме щодо виникнення у Відповідача негативного небалансу у спірному періоді та надання Позивачем послуг балансування у період з липня по грудень 2016 року на суму 1 139 365 160,98 грн.
13.1. При цьому, суди зазначили, що за змістом Кодексу ГТС в редакціях, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015 та №304 від 10.03.2016, у період з липня по грудень 2016 року оператор газотранспортної системи, яким є Позивач, не мав повноважень здійснювати алокацію обсягів природного газу, оскільки процедуру алокації у вказаний період мав повноваження здійснювати лише оператор газорозподільної системи.
Водночас за приписами Кодексу ГТС в редакції, чинній з 28.04.2017, у вказаному нормативно-правовому акту відсутня вказівка про надання йому зворотної дії в часі, що узгоджується з положеннями частини 2 статті 5 ЦК України. З огляду на наведене, відсутні підстави для здійснення коригування розміру небалансу Замовника щодо актів, які були складені до 28.04.2017 та щодо яких вже було здійснено балансування оператором ГТС.
14. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про усунення недоліків), Позивач оскаржує рішення та постанову судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
15. Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень про відмову в задоволенні позовних вимог в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
17. Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
18. Питання права касаційного оскарження врегульовано статтею 287 ГПК України, частиною 2 якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.
19. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
20. Оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Позивач послався на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах глави 3 розділу 14, пункту 4 глави 4 розділу 14, розділу 12 Кодексу ГТС, статей 1, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 192.1 статті 192, пункту 50.1 статті 50 ПК України.