ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/2304/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 (у складі колегії суддів: Медуниця О.Є. (головуючий), Білецька А.М., Барбашов С.В.)
у справі № 905/2304/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра Інвест"
до Маріупольської міської ради Донецької області
про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра Інвест" (далі - ТОВ "Гранд Терра Інвест") звернулося до суду з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області, у якому просило визнати право власності на громадський будинок - торгівельний павільйон, а саме: торгівельний павільйон літ. О-1, рампа літ. о, заїзд літ. о1, рампа літ. о2, заїзд літ. О3, рампа літ. о4, заїзд літ. о5, заїзд літ. о6, заїзд літ. о7, загальною площею 5 074,5 кв. м, що розташовано за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, Центральний ринок, вул. Купріна, 10.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем на орендованій земельній ділянці було побудовано об`єкт нерухомого майна без відповідних дозвільних документів, однак з дотриманням існуючих стандартів, норм і правил, тому, посилаючись на положення частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України, товариство просило визнати за ним право власності на зазначений об`єкт самочинного будівництва.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.04.2019 позов задоволено.
Судове рішення мотивовано тим, що з огляду на встановлені обставини справи при здійсненні позивачем самочинного будівництва не було порушено права інших осіб; об`єкт побудовано на орендованій позивачем для цієї мети земельній ділянці, з дотриманням вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва; питання про прийняття в експлуатацію самочинного будівництва було предметом розгляду компетентного державного органу, який вказав позивачу на необхідність звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
У червні 2019 року Заступник прокурора Харківської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Донецької області від 10.04.2019.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 задоволено клопотання Прокурора про відновлення строку на апеляційне оскарження; визнано поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокурора в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради на рішення Господарського суду Донецької області від 10.04.2019 у справі № 905/2304/18.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокурора на рішення Господарського суду Донецької області від 10.04.2019 у справі №905/2304/18.
Ухвалу апеляційного господарського суду мотивовано тим, що Прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду з апеляційною скаргою від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у грудні 2019 року Прокурор в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019, а справу передати до суду апеляційної інстанції для розгляду.
Касаційну скаргу обґрунтовано, зокрема, тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що Прокурором відповідно до положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, визначено у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначено орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тому у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для закриття апеляційного провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2020 поновлено Прокурору строк на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 905/2304/18; відкрито касаційне провадження у справі № 905/2304/18 за касаційною скаргою Прокурора на зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції; зупинено провадження у справі № 905/2304/18 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 912/2385/18.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.07.2020 поновлено провадження у справі № 905/2304/18 за касаційною скаргою Прокурора на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019. Постановлено здійснити перегляд ухвали Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
У справі, яка розглядається, Прокурор, звертаючись до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради на рішення Господарського суду Донецької області від 10.04.2019, обґрунтував підстави для представництва Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради в суді порушенням інтересів держави в сфері забезпечення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті самочинного будівництва спірних нежитлових приміщень. Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради, на думку Прокурора, є особою, яка не брала участі у справі та щодо якої суд першої інстанції вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки зазначений орган наділений виключною компетенцією у сфері архітектурно-будівельного контролю та не реалізація зазначеним органом своїх повноважень при будівництві спірного нерухомого майна унеможливлює його безпечну експлуатацію.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У частині 1 статті 254 ГПК закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
За змістом статті 53 ГПК у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина 3). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За положеннями Закону України "Про прокуратуру" (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення Прокурора з відповідним позовом до суду) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 зазначеного Закону).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Отже, за змістом наведених норм прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом, а саме: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
За висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, до закінчення перегляду у касаційному порядку судових рішень у якій було зупинено касаційне провадження у справі, яка розглядається, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.