ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 913/131/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Міщенка І.С.
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 (судді: Зубченко І.В., Гребенюк Н.В., Стойка О.В.)
та ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.03.2019 (суддя Фонова О.С.)
за позовом Першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України
до: 1. Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІН БУД СЕРВІС"
про визнання недійсним рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору будівельного підряду на суму 15 249 118,07 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Перший заступник прокурора Луганської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Позивач, Держаудитслужба) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації (далі - Відповідач-1, Департамент) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІН БУД СЕРВІС" (далі - Відповідач-2, ТОВ "ПРОМІН БУД СЕРВІС") про визнання недійсним рішення тендерного комітету та визнання недійсним договору будівельного підряду.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані невжиттям Держаудитслужбою заходів до усунення виявлених порушень процедури публічних закупівель щодо раціонального та ефективного використання коштів державного та місцевого бюджетів. На думку Прокурора така бездіяльність зазначеного органу суперечить інтересам держави, та дає законні та обґрунтовані підстави для застосування прокурором заходів реагування у формі представницьких повноважень.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.03.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 у справі №913/131/19, позовну заяву з доданими до неї документами повернуто Першому заступнику прокурора Луганської області без розгляду на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
2.2. Судові рішення попередніх судових інстанцій мотивовані відсутністю необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також необґрунтованістю підстав для звернення до суду від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням необхідних доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та позиція інших учасників
3.1. У касаційній скарзі Заступник прокурора Харківської області просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм процесуального права (статті 1, 53, 236 Господарського процесуального кодексу України), матеріального права (статті 3, 5, 13, 1311 Конституції України, статті 15 та 16 Цивільного кодексу України) та неправильному тлумаченні норм статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", а також при неповному з`ясуванні обстави, які мають значення для справи
3.3. Скаржник зазначає, що законодавством прямо передбачено право прокурора звертатись до суду в інтересах держави у разі нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом влади відповідних функцій. У даному випадку подання позову обумовлено необхідністю захисту державних інтересів у сфері публічних закупівель, адже уповноважений орган влади відповідних функцій не вжив та не має наміру їх вживати.
3.5. ТОВ "ПРОМІН БУД СЕРВІС" у письмових поясненнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення попередніх судових інстанцій - без змін наголошуючи на тому, що Прокурор в порушення вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру" фактично не повідомив компетентний орган про звернення до суду з позовом, не довів обставин нездійснення чи неналежного здійснення відповідним органом повноважень щодо захисту інтересів держави, а також не дотримався розумного строку для звернення до суду з даним позовом.
3.6. Департамент у своїх поясненнях у справі підтримує позицію судів попередніх інстанцій та зазначає, що чинність спірного договору припинено без його фактичного виконання та здійснення оплати за бюджетні кошти (розірвано під час проведення моніторингу уповноваженого органу), що у свою чергу свідчить про відсутність факту порушення або загрози порушення інтересів держави та, як наслідок, відсутність підстав для здійснення Прокурором представництва інтересів держави у суді.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №913/131/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Зуєва В.А. (головуючого), Кушніра І.В., Случа О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019.
4.2. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2019 відкрито касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою та зупинено провадження у справі №913/131/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики.
4.3. Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №913/131/19 поновлено провадження у справі та вирішено здійснити перегляд оскаржуваних судових актів у порядку письмового провадження.
4.4. У зв`язку з відпусткою судді Случа О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №913/131/19 визначено колегію суддів у складі: Зуєва В.А. (головуючого), Дроботової Т.Б., Кушніра І.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2019.
4.5. Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2019 зупинено провадження у справі №913/131/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики.
4.6. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2020, у зв`язку з відпусткою судді Дроботової Т.Б. для розгляду справи № 913/131/19 визначено колегію суддів у складі: Зуєва В.А. (головуючого), Міщенка І.С., Кушніра І.В.
4.7. Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2020 поновлено провадження у справі №913/131/19 у зв`язку із усуненням обставин, що викликали зупинення провадження та вирішено здійснити перегляд оскаржуваних судових актів у порядку письмового провадження.
4.8. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2020 у зв`язку з відпусткою судді Кушніра І.В. для розгляду справи №913/131/19 визначено колегію суддів у складі: Зуєва В.А. (головуючого), Багай Н.О., Міщенка І.С.
4.9. Крім того, з урахуванням карантину запровадженого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" з 12.03.2020, а також внесення змін та доповнень до Господарського процесуального кодексу України, зокрема щодо процесуальних строків відповідно до пункту 11 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та з огляду на зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18, розгляд касаційної скарги здійснюється в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
4.10. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України від 15.01.2020 № 460-IX).
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки зазначену касаційну скаргу подано до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 №460-IX, касаційний розгляд здійснюється відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020.
5. Фактичні обставини встановлені судами
5.1. Підставою звернення до суду з даним позовом в особі Північно - східного офісу Державної аудиторської служби України Прокурором зазначено, що орган владних повноважень (Держаудитслужба) не виживає заходів для усунення виявлених порушень процедури публічних закупівель щодо раціонального та ефективного використання коштів державного та місцевого бюджетів, що на думку прокурора свідчить про неналежне здійснення таким органом владних повноважень. У зв`язку з чим, Прокурор вважає, що така бездіяльність зазначеного органу суперечить інтересам держави, та дає законні та обґрунтовані підстави для застосування прокурором заходів реагування у формі представницьких повноважень.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
6.2. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
6.3. Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
6.4. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
6.5. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
6.6. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.
Близькі за змістом висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18 та від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
6.7. У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган
Подібний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.
6.8. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
6.9. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 1311, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
6.10. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
6.11. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").