1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



27 серпня 2020 року

м. Київ



Справа № 920/385/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,



за участю представника Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" - Шевцова П.В.,



розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу (у режимі відеоконференції) Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за вх. № 4854/2020

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020

у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючий), Полякова Б.М., Сотнікова С.В.

та на рішення Господарського суду Сумської області від 25.06.2019

у складі судді Соп`яненко О.Ю.

у справі за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

про стягнення 3 022 331,07 грн.



За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд



ВСТАНОВИВ:



Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

1. 24.10.2011 ухвалою Господарського суду Сумської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції" порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі - ПАТ "Сумихімпром") відповідно до статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) (в редакції, діючій до набрання чинності змінами, внесеними Законом від 22.12.2011 № 4212-VI).

2. 30.10.2012 судом введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено голову правління ПАТ "Сумихімпром" Лазаковича І.В., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Марченка Р.В.

3. 22.05.2019 ухвалою суду першої інстанції продовжено повноваження розпорядника майна ПАТ "Сумихімпром" у справі № 5021/2509/2011 арбітражного керуючого Марченка Романа Вікторовича; керуючим санацією ПАТ "Сумихімпром" у справі № 5021/2509/2011 призначено керівника боржника Лазаковича Ігоря Васильовича; провадження у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" вирішено здійснювати із урахуванням особливостей провадження санації боржника його керівником відповідно до статті 53 Закону про банкрутство, продовжено строк процедури санації у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" на шість місяців до 22.11.2019.

4. ПАТ "Сумихімпром" є юридичною особою та відповідно до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", перебуває на обліку за місцем реєстрації в Сумському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до звіту форми 10-ПІ за 2018 рік про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ПАТ "Сумихімпром" у 2018 році становила 4 135 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 137 осіб. Разом з цим, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", становить 165 осіб.

6. Суди першої та апеляційної інстанції також встановили, що на виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у 2018 році ПАТ "Сумихімпром" було створено 165 робочих місць для працевлаштування інвалідів за різними спеціальностями, що підтверджуються штатним розписом керівників, спеціалістів, службовців та робітників ПАТ "Сумихімпром" для працевлаштування осіб з інвалідністю, який введено в дію з 01.01.2018, загальна кількість штатних одиниць - 165.

7. Протягом 2018 року ПАТ "Сумихімпром" повідомляло Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом подачі звітів форми № 10-ПІ. Крім того, ПАТ "Сумихімпром" щомісячно протягом 2018 року додатково подавалась інформація про наявність вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в Зарічну МСЕК, Сумську міжрайонну МСЕК, Ковпаківський МСЕК, Сумську обласну громадську організацію інвалідів України "Поступ", Сумську обласну раду первинних організацій Українського фонду "Реабілітація інвалідів".

8. У 2018 році Сумським міським центром зайнятості на підприємство було направлено одну особу, а саме, Кальченко Н.В., яка відмовилася від працевлаштування, що підтверджується особистим підписом на направленні від 30.11.2018 № 18501801030016001.



Обґрунтування позову.

9. У квітні 2019 року Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до ПАТ "Сумихімпром" про стягнення 3 022 331,07 грн, в тому числі: 3 020 518,76 грн адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", зокрема за нестворення 28 робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також 1 812,31 грн пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій; судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

10. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу у ПАТ "Сумихімпром" за 2018 рік, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році становив 165 робочих місць, з яких 28 робочих місць не було зайнято особами з інвалідністю, у зв`язку з чим відповідач-роботодавець до 15.04.2019 повинен був самостійно сплатити на користь позивача адміністративно-господарські санкції на суму 3 020 518,76 грн, що підтверджується Звітом ПАТ "Сумихімпром" про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік за формою № 10-ПІ. У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо сплати адміністративно-господарських санкцій позивачем нараховано пеню в розмірі 1 812,31 грн за один день - 16.04.2019.



Розгляд справи судами.

11. 25.06.2019 рішенням Господарського суду Сумської області у справі № 920/385/19 відмовлено в задоволенні позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" адміністративно-господарських санкцій в сумі 3 022 331,07 грн.

12. Відмовляючи в позові в частині застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, місцевий господарський суд виходив з того, що обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю покладається як на роботодавців, які такі робочі місця створюють, так і на державну службу зайнятості; водночас, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування, що узгоджується з висновком Верховного Суду України у постанові від 02.04.2013 у справі № 21-95а13.

13. Суд дійшов висновку, що незайнятість необхідної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю виникла не з вини відповідача, тому на нього не може бути покладена відповідальність, передбачена статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо сплати адміністративно-господарських санкцій.

14. У частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені суд першої інстанції послався на положення частини четвертої статті 12 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013), яка встановлює заборону на нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання боржником грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), а також на правову позицію викладену Верховним Судом України у постанові від 12.03.2012 у справі № 3-71гс12.

15. Крім того, місцевий суд зауважив, що відповідно до пункту 3.10 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 15.05.2007 № 223, що встановлює механізм нарахування пені підприємствами, установами та організаціями, що використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня не нараховується.

16. 15.10.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 920/385/19 апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Господарського суду Сумської області від 25.06.2019 у справі № 920/385/19 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Сумської області від 25.06.2019 у справі № 920/385/19 залишено без змін. Матеріали справи повернуто до Господарського суду Сумської області.

17. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду про те, що незайнятість необхідної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю виникла не з вини відповідача, тому на нього не може бути покладена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій в порядку статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" у зв`язку з відсутністю в діях відповідача-роботодавця складу господарського правопорушення; відповідно відсутні й підстави для застосування до відповідача передбаченої цією статтею Закону пені за прострочення сплати таких санкцій.

18. Також апеляційний суд зазначив про обґрунтованість посилання місцевого суду на положення статті 12 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013), зважаючи на обставини здійснення щодо підприємства-відповідача ПАТ "Сумихімпром" провадження у справі про банкрутство № 5021/2509/2011, порушеного ухвалою Господарського суду Сумської області 24.10.2011, із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, що визначає загальну заборону на нарахування штрафу та пені в період дії мораторію.

19. Додатково апеляційний господарський суд зауважив, що даний майновий спір розглядався в межах справи про банкрутство відповідача, тому прийняті за наслідком його розгляду процесуальні документи повинні відповідати процесуальним формам, які передбачені Законом про банкрутство (ухвала, постанова); однак, прийняття місцевим судом рішення від 25.06.2019 як виду судового рішення за результатами розгляду позовних вимог у даній справі не є підставою для його скасування в апеляційному порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові 05.06.2018 у справі № 925/1770/15.

20. 06.02.2020 постановою Верховного Суду постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 920/385/19 скасовано, справу № 920/385/19 передано на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

21. Верховний Суд зазначив, що в порушення вимог статей 73, 76, 77, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд під час апеляційного перегляду справи не перевірив чи дійсно відповідачем створені робочі місця для осіб з інвалідністю, чи відповідали такі робочі місця спеціальним вимогам щодо працевлаштування осіб з додатковими соціальними гарантіями на основне робоче місце, чи враховано відповідачем особливості робочих місць для працевлаштування інвалідів та чи могли запропоновані відповідачем вакансії бути зайняті особами з інвалідністю, виходячи з характеру виконуваної роботи.

22. Верховний Суд вказав, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що визначення відповідачем у звітності за формою № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за 2018 рік вакантних посад для осіб з інвалідністю як 0,5 штатних одиниць не виконує гарантій та завдань Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" щодо інваліда як особи із стійким розглядом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, у зв`язку з чим держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами, в тому числі трудових прав інвалідів, і не допускати їх дискримінації, поряд з іншими працівниками, яким роботодавцем запропоновано робоче місце із повною зайнятістю.

23. Крім того, Верховний Суд зауважив, що розмір заробітної плати за запропонованими відповідачем вакантними робочими місцями для осіб з інвалідністю у 2018 році встановлено в розмірі від 2 527 грн до 2 308 грн з урахуванням премій, надбавок, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, що є нижчим від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі - 3 723 грн, який встановлено статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік". Натомість, апеляційний суд не надав оцінки відповідності розміру заробітної плати за запропонованими відповідачем посадами для осіб з інвалідністю законодавчо гарантованому розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на 2018 рік та не дослідив, чи відповідає така заробітна плата гарантіям щодо працевлаштування інвалідів на умовах виконання роботи з одержанням заробітної плати, не нижчої від визначеної законом (частина 4 статті 43 Конституції України).

24. Колегія суддів Верховного Суду вказала, що при новому апеляційному розгляді справи апеляційному суду належить перевірити обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій з урахуванням вимог частин першої, п`ятої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо забезпечення працевлаштування інвалідів на робочих місцях в межах законодавчо встановленого нормативу як за основним робочим місцем з гарантуванням їм оплати праці у розмірі, не нижчому від визначеного законом на відповідний календарний рік; надати оцінку відповідності створених відповідачем робочих місць у 2018 році згідно даних поданої ним звітності до центру зайнятості за формою № 3-ПН вимогам до робочого місця особи з інвалідністю в розумінні Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні"; врахувати обставини здійснення щодо підприємства-відповідача провадження у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство, порушеного ухвалою суду 24.10.2011 з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, та з огляду на встановлене прийняти обґрунтоване рішення за результатами апеляційного перегляду рішення місцевого суду 25.06.2019 про розгляд спору про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в порядку статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

25. 13.05.2020 постановою Північного апеляційного господарського апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Господарського суду Сумської області від 25.06.2019 у справі № 920/385/19 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 25.06.2019 у справі № 920/385/19 залишено без змін. Матеріали справи повернуто до Господарського суду Сумської області.

26. Суд апеляційної інстанції за результатом нового апеляційного розгляду дійшов висновку, що ПАТ "Сумихімпром" вжито всіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, то й вина відповідача щодо непрацевлаштування осіб з інвалідністю відсутня, у зв`язку з чим немає підстав до застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць та нарахування пені.

27. Що стосується вимог щодо стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 1 812,31 грн, апеляційний господарський суд вказав, що оскільки відсутні підстави для стягнення основної заборгованості, відповідно відсутні підстави для покладення відповідальності на боржника в якості стягнення пені.

28. Також, судом апеляційної інстанції зауважено, що ані Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а ні Законом України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю", а ні Кодексом законів про працю України не встановлено заборони на встановлення особам з інвалідністю неповного робочого часу відповідно до якого заробітна плата виплачується пропорційно відпрацьованому часу.



АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

29. 18.06.2020 Сумським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів поштою подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Північний апеляційний господарський суд касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 та рішення Господарського суду Сумської області від 25.06.2019 у справі № 920/385/19 та прийняти нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

30. Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів вказує, що касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 та на рішення Господарського суду Сумської області від 25.06.2019 подано на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

31. Скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції за результатом нового розгляду даної справи не було враховано вказівки, викладені в постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у цій справі.

32. Скаржник вказує, що інформація ПАТ "Сумихімпром" про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві у 2018 році була зазначена у Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма 10-ПІ), який складено 15.01.2019 і наданий до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у 2019 році, не могла реально сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2018 році.

33. Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів вважає, що направлення відповідачем листів до Зарічного МСЕК, Сумського міжрайонного МСЕК, Обласної МСЕК, Ковпаківської МСЕК про направлення на підприємство відповідача робітників-інвалідів для можливого працевлаштування також носило формальний характер, оскільки, вищевказані організації відповідно до повноважень займаються іншою діяльністю, тому і відповідей на листи надано не було.


................
Перейти до повного тексту