ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 826/1904/16
адміністративне провадження № К/9901/42985/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Желєзного І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017р. (судді - Літвіна Н.М., Ганечко О.М., Коротких А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо невключення його до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов`язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником банку в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення його договору банківського вкладу до нікчемного на підставі ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2016р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017р. постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" щодо невключення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" у сумі 198000 грн.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, або закрити провадження у справі.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Проведеною в порядку статті 38 Закону перевіркою виявлено, що грошові кошти на рахунок позивача надійшли в період дії постанови Національного банку України від 15.09.2015р. №607/БТ, за результатами чого збільшилася гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку з порушенням норм законодавства, а тому договір банківського вкладу позивача є нікчемним на підставі пункту 9 частини 3 статті 38 Закону.
Крім того, відповідач посилається на те, що категорія справ щодо банків, які знаходяться в стадії ліквідації, не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю в порядку статті 157 КАС України.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.01.2015р. між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого позивач передав, а ОСОБА_2 прийняв безвідсоткову позику в сумі 198000 грн на строк у 8 місяців до 27.09.2015р. (а.с. 49)
08.09.2015р. між позивачем та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" укладено договір №26914980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи. (а.с. 12 - 14)
Відповідно до умов цього договору Банк відкрив клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній та/або іноземній валюті та зобов`язувався здійснювати розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умов цього договору.
Зокрема, за цим договором Банк зобов`язується надавати клієнту послуги, пов`язані з переказом коштів на рахунок.
15.09.2015р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову №607/БТ з відміткою "банківська таємниця" "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії проблемних". (а.с. 25 - 27)
17.09.2015р. на рахунок позивача № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" перераховано кошти в сумі 198000 грн, призначення платежу - "повернення безвідсоткової позики згідно договору позики б/н від 27.01.2015р.", що підтверджується банківською випискою по особовим рахункам з 01.09.2015р. по 21.09.2015р. (а.с. 17; 47)
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015р. №613 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду 17.09.2015р. прийнято рішення №172 про запровадження строком на три місяці з 18.09.2015р. по 17.12.2015р. тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду з делегуванням останній всіх повноважень, визначених статтями 37 - 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 28 - 30)
Згідно протоколу від 05.11.2015р. №1/4 засідання Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк "Національні Інвестиції", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 22.09.2015р. №32, Комісія дійшла висновку, що правочини (в т.ч. договори), що укладені після 15.09.2015р., є нікчемними з підстав, передбачених п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 33; 35)
Наказом Уповноваженої особи Фонду від 13.11.2015р. №56/1-ос вирішено визнати операції, правочини, договори нікчемними відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з переліком у Додатку №1, до якого правочин від 17.09.2015р. щодо перерахування грошових коштів в сумі 198000 з поточного рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_2 на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1, з призначенням платежу "повернення безвідсоткової позики згідно договору позики б/н від 27.01.2015р.". (а.с. 39 - 40)
Постановою Правління Національного банку України від 01.12.2015р. №853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Банк "Національні інвестиції", а на підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.12.2015р. №214 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Національні інвестиції". (а.с. 41 - 42)
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з 04.12.2015р. розпочато виплату коштів вкладникам ПАТ "Банк "Національні інвестиції" за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).
Листом Уповноваженої особи Фонду від 02.12.2015р. №4695/03 позивача повідомлено про те, що наказом Уповноваженої особи Фонду від 13.11.2015р. №56/1-ос "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів" правочин від 17.09.2015р. щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198000 грн з поточного рахунку, відкритого в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на ім`я ОСОБА_2 № НОМЕР_2, на поточний рахунок позивача визнаний нікчемним з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 15 - 16)
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що правочин від 17.09.2015р. щодо перерахування позивачу грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198000 грн з поточного рахунку іншої фізичної особи є нікчемним, оскільки його було вчинено в період дії постанови Національного банку України №607/БТ від 15.09.2015р. "Про віднесення ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" до категорії проблемних".
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суди виходили з того, що хоч Уповноважена особа фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, проте таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Апеляційний суд виходив того, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних, є банківською таємницею (ч. 3 ст. 75 Закону України 4452-VI), а тому позивач не міг і не повинен був знати про їх зміст.
Крім того, будь-яких доказів на підтвердження факту надання банком за результатами укладення договору банківського рахунку з позивачем та вчинення операцій з розрахунково-касового обслуговування рахунків позивача та ОСОБА_2 переваг третім особам перед іншими кредиторами банку в отриманні відшкодування з Фонду понад законодавчо гарантовану суму коштів відповідачем не надано, як не надано і доказів того, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави та/або про визнання в судовому порядку недійсними, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Також суд виходив з того, що на підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені. Факт отримання банком коштів не заперечується і відповідачем.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI), тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №4452-VI У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Згідно статті 27 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.