ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 580/228/19
адміністративне провадження № К/9901/27080/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року (суддя Тимошенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року (судді Бужак Н.П., Костюк Л.О., Пилипенко О.Є. ) у справі № 580/228/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" про застосування заходів реагування,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У січні 2019 року позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС у м. Києві) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі - ТОВ "Сокар Петролеум", відповідач) про застосування заходів реагування до ТОВ "Сокар Петролеум", код ЄДРПОУ 38305367, розташованого за адресою: бульвар Дружби Народів, 35 у Печерському районі м. Києва, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки. Також позивач просив: обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на позивача; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, у тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на позивача.
Позов мотивований тим, що за результатом проведених планових та позапланових перевірок щодо додержання ТОВ "Сокар Петролеум" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, позивачем були виявлені 23 (двадцять три) порушення вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки. Станом на час розгляду справи позивачем частково усунуті виявлені порушення та їх залишилось лише 2 (два), зокрема, не обладнання АЗС системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення локальною системою оповіщення та на шляхах евакуації з АЗС влаштовані розсувні двері. У зв`язку з цим, керуючись нормами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ГУ ДСНС у м. Києві просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), оскільки виявлені у ТОВ "Сокар Петролеум" порушення не є формальними та створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019с року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, позов задоволено повністю. Застосовано до ТОВ "Сокар Петролеум" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення приміщень АЗС за адресою: бульвар Дружби Народів, 35 у Печерському районі м. Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у зв`язку із наявністю порушення ТОВ "Сокар Петролеум" вимог частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України щодо не обладнання АЗС за адресою: бульвар Дружби Народів, 35 у Печерському районі м. Києва системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, яке створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей, існують правові підстави для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Сокар Петролеум" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що на момент виникнення спірних правовідносин центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, не були затвердженні правила з вимогами до автоматизованих систем. Позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження можливості введення в експлуатацію та функціонування СРВНСО на території міста Києва, і не надано доказів затвердження правил у відповідності до вимог статті 53 Кодексу цивільного захисту України. Також відповідач зазначає про відсутність у нього фактичної можливості виявленого усунення порушення, оскільки у ГУ ДСНС у м. Києві відсутній відповідний уповноважений орган, який би забезпечував прийом сигналу з ПЦС (пульт централізованого спостереження) від СРВНСО (автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення) для реагування в разі виявлення загрози чи виникнення надзвичайної ситуації, як того вимагає ДБН В.2.5-76:2014. До того ж, з метою усунення порушень принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, МВС України наказом від 14 травня 2015 року № 562 скасовано Правила пожежного спостерігання та Ліцензійні умови з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення. У зв`язку з цим, органи ДСНС технічно не можуть приймати дані сигнали, а приватні структури не можуть проводити оповіщення через скасування ліцензійних умов. Крім того, що позивачем не доведено віднесення об`єкту перевірки - АЗС ТОВ "Сокар Петролеум" за адресою: бульвар Дружби Народів, 35 у Печерському районі м. Києва до об`єктів підвищеної небезпеки, що є обов`язковим для застосування пункту 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України.
Ухвалою від 02 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У доповненнях до касаційної скарги ТОВ "Сокар Петролеум" зазначило про те, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено: неможливість функціонування СРВНСОН згідно вимог ДБН В.2.5-76:2014; наявність повного протипожежного захисту об`єкту відповідача; відсутність реальної загрози життю та здоров`ю людей на об`єкті. Крім того відповідач повідомив, що між ним та Державною аварійно-рятувальною службою - Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ ДСНС у м. Києві укладено договір на постійне та обов`язкове обслуговування аварійно-рятувальною службою об`єктів та окремих територій від 01 серпня 2015 року. Згідно з умовами вказаного договору, між ТОВ "Сокар Петролеум" та аварійно-рятувальним підрозділом наявний прямий телефонний зв`язок. Постійний автоматичний моніторинг і контроль стану систем та обладнання АЗС Сокар проводиться без СРВНСОН. Єдине, не передається сигнал до нествореного ПЦС. У зв`язку з відсутністю ПЦС неможливо виконати пусконалагоджувальні роботи, ввести в експлуатацію та привести СРВНСОН у відповідність до ДБН В.2.5-76:2014.
У відзиві на касаційну скаргу представник ГУ ДСНС у м. Києві просить касаційну скаргу ТОВ "Сокар Петролеум" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення- без змін, оскільки вважає, що вжиття заходів реагування, про які позивач просить у своєму позові, є необхідним та доцільним і відповідає меті захисту життя та здоров`я людей. З проводу доводів скаржника про неможливість функціонування СРВНСОН згідно вимог ДБН В.2.5-76:2014 представник позивача зазначає про їх безпідставність, оскільки такі не відповідають та спростовуються позицією Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2018 року по справі № 826/1024/18.
Ухвалою від 26 серпня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Відповідно до наказу ГУ ДСНС у м. Києві від 17 жовтня 2018 року № 625, у період з 15 по 27 листопада 2018 року посадовою особою позивача проведено планову перевірку щодо додержання ТОВ "Сокар Петролеум" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (акт № 396). Вказаною перевіркою виявлені 23 (двадцять три) порушення вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про застосування заходів реагування до ТОВ "Сокар Петролеум".
06 березня 2019 року позивачем повторно здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ "Сокар Петролеум" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на АЗС за адресою: бульвар Дружби народів, 35 у Печерському районі м. Києва (акт № 64), в ході якого виявлено 2 (два) порушення вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а саме: не обладнано АЗС системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення локальною системою оповіщення; на шляхах евакуації з АЗС влаштовані розсувні двері.
Позивач, не отримавши доказів усунення усіх зазначених у приписі порушень та вважаючи порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Положеннями частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначені в статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Верховний Суд, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить з наступного.
Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).
За приписами пункту 21 частини першої статті 20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до статті 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Статтею 67 КЦЗ України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.