ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа №520/3608/19
адміністративне провадження №К/9901/9072/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року (головуючий суддя - Любич Л.В., судді: Русанова В.Б., Присяжнюк О.В.) у справі №520/3608/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (далі також - Мінюст), третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Харківській області (далі також - ГТУЮ у Харківській області), про визнання протиправним та скасування наказу, рішення та запису,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі також - Дисциплінарна комісія) від 20 лютого 2018 року про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, яке прийнято відповідно до протоколу №68/02/18;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №741/7 від 13 березня 2018 року про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;
- зобов`язати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, внесеного за наказом Міністерства юстиції України від 13 березня 2018 року №741/7.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, висновки зроблені Дисциплінарною комісією за результатами планової невиїзної перевірки його діяльності, як арбітражного керуючого, є помилковими та неправомірними. На думку позивача при проведені перевірки контролюючим органом норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовані вибірково та необґрунтовано, враховуючи особливості та складність виконання ліквідаційної процедури по справі №922/605/15. Також зазначає, що висновок про непроведення претензійної роботи стосовно отримання коштів за передане в оренду майно за договорами оренди (найму) нежитлових будівель спростовується документами наявними у позивача та які додані до матеріалів справи. З огляду на вказане, рішенням Дисциплінарної комісії від 20 лютого 2018 року про застосування до нього дисциплінарного стягнення порушено його права не враховано всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, не враховано ступінь вини позивача, що стало наслідком прийняття Мінюстом незаконного наказу від 13 березня 2018 року №741/7 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Одночасно з указаним позовом ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу, рішення та запису. У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Харківській області відмовлено.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 20 лютого 2018 року про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, прийняте відповідно до протоколу №68/02/18.
Скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13 березня 2018 року №741/7 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року скасовано, а позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу, рішення та запису залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що її було подано за межами встановлених у Кодексі адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строків звернення до суду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, позиція інших учасників справи
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №520/3608/19, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року залишити без змін.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що рішення, які є предметом оскарження хоч і винесені рік потому, однак ознайомитися з їх змістом в повному обсязі позивач зміг тільки 06 березня 2019 року, тому причини пропущеного строку для оскарження вважає поважними. Крім того, у справі №820/3609/18, предметом позову було лише визнання та скасування відповідного наказу Міністерства юстиції України, а також зобов`язання вилучити запис про стягнення з відповідного реєстру. Проте, після отримання та ознайомлення з копією рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, з його висновком не погоджується, що стало причиною для звернення із зазначеним адміністративним позовом.
У відзиві на касаційну скаргу Міністерство юстиції України зазначає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано норми процесуального права та обґрунтовано скасовано рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року. Просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги
30 березня 2020 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Соколову В.М., суддям: Єресько Л.О., Загороднюку А.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №520/3608/19.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 є арбітражним керуючим, який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02 вересня 2016 року №922/605/15 позивача призначено ліквідатором ПАТ "Харківський завод Гідропривід".
В період з 11 вересня 2017 року по 13 вересня 2017 року ГТУЮ у Харківській області проведено позапланову перевірку щодо додержання Конституції України та законодавства України про банкрутство ліквідатором ПАТ "Харківський завод Гідропривід" - арбітражним керуючим ОСОБА_1 . За результатами вказаної перевірки в діях ОСОБА_1 не виявлено жодних порушень, що підтверджено відповідним Актом від 15 вересня 2017 року №55.
В період з 19 грудня 2017 року по 21 грудня 2017 року, на підставі скарги ПАТ "Сбербанк" від 27 жовтня 2017 року та скарги АТ "Укрексімбанк", ГТУЮ у Харківській області проведено позапланову невиїзну перевірку щодо додержання арбітражним керуючим законодавства України про банкрутство.
За результатами позапланової невиїзної перевірки, 02 січня 2018 року ГТУЮ у Харківській області складено Акт №1. За висновками вказаного Акта, в результаті позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 виявлені порушення частини другої статті 41 та частини третьої статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Такі порушення контролюючим органом визнано такими, що призвели до грубого порушення прав та законних інтересів кредиторів, оскільки за рахунок отриманих коштів від оренди нежитлових приміщень, які належать ПАТ "Харківський завод "Гідропривід", можливо було б забезпечити погашення кредиторської заборгованості та витрат, понесених у ліквідаційній процедурі.
Виявлені в ході перевірки порушення стали підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
20 лютого 2018 року на засіданні Дисциплінарної комісії розглянуто подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України та прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Наказом Міністерства юстиції України №741/7 від 13 березня 2018 року на арбітражного керуючого ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, про що внесено запис у Єдиному реєстрі арбітражних керуючих.
Не погоджуючись із рішенням Дисциплінарної комісії від 20 лютого 2020 та наказом Мінюсту від 13 березня 2018 року №741/7 ОСОБА_1 звернувся із цим позовом.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.