Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 127/13303/18
провадження № 61-22618св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - Вінницька міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 серпня 2019 року у складі судді Сичука М. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Шемети Т. М., Берегового О. Ю., Сала Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 серпня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Вінницька міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власницею 43/100 часток будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1 . В 2007 році позивачка одружилася і змінила прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ". Іншими співвласниками будинковолодіння є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 07 лютого 1955 року № 4/117 за вказаним будинковолодінням зареєстрована земельна ділянка площею 1 000,00 кв.м.
ОСОБА_1 має намір скористатись своїм правом на безоплатну приватизацію частини земельної ділянки необхідної для обслуговування її частки будинку, однак відповідачі на розподіл земельної ділянки за запропонованим нею варіантом не погоджуються, свої варіанти не пропонують, що змусило її звернутись до суду.
Позивачка, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просила суд встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована у АДРЕСА_1, площею 714 кв.м, між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, згідно варіанту 1, додатку 1 висновку експерта Вінницького відділення Київського НДІСЕ від 14 березня 2019 року № 4677/4750/18-21.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою, що розташована у АДРЕСА_1, площею 714 кв.м, між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, згідно варіанту 1, додатку 1 висновку експерта Вінницького відділення Київського НДІСЕ від 14 березня 2019 року № 4677/4750/18-21, згідно якого:
- виділено у користування ОСОБА_1, частка у праві власності 43/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0307 га, а саме: в окреме користування - 0,0233 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - 0,0260 га в рівних частках по ј кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_3 - 0,0018 га в рівних частках по Ѕ кожному;
- виділено у користування ОСОБА_2, частка у праві власності 22/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0157 га, а саме: в окреме користування - 0,0059 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - 0,0260 га в рівних частках по ј кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_3 - 0,0066 га в рівних частках по Ѕ кожному.
- виділено у користування ОСОБА_3, частка у праві власності 23/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0164 га, а саме: в окреме користування - 0,0057 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 - 0,0260 га в рівних частках по ј кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_1 - 0,0018 га в рівних частках по Ѕ кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_2 - 0,0066 га в рівних частках по Ѕ кожному.
- виділено у користування ОСОБА_4, частка у праві власності 12/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0086 га, а саме: в окреме користування - 0,0021 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 - 0,0260 га, в рівних частках по ј кожному.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 серпня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У грудні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 серпня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
15 січня 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
17 лютого 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником 43/100 часток будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками зазначеного будинковолодіння є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 07 лютого 1955 року № 4/117 за будинковолодінням, розташованим у АДРЕСА_1, була зареєстрована земельна ділянка площею 1 000,00 кв.м.
Висновком земельно-технічної експертизи від 14 березня 2019 року № 4677/4750/18-21, здійсненої Вінницьким відділенням Київського НДІСЕ, надано три технічно можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованої по АДРЕСА_1, площею 0,0714 га, відповідно до часток співвласників в праві власності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.