Постанова
Іменем України
17 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 215/1724/18
провадження № 61-15679св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Донченко Вікторія Леонідівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2019 року у складі судді Науменко Я. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі.
На обґрунтування позовних вимог зазначали, що за договором купівлі-продажу від 22 червня 2016 року ОСОБА_4 за згодою дружини ОСОБА_1 продав ОСОБА_3 нежитлову будівлю, що розташована по АДРЕСА_1 .
Зазначаючи, що ОСОБА_1, надаючи згоду на укладення такого договору, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, позивачі посилаючись на вимоги статей 203, 215, 229 ЦК України просили визнати такий договір недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачами на підтвердження позовних вимог про визнання правочину недійсним з мотивів, визначених статтею 229 ЦК України, не доведено на підставі належних і допустимих доказів наявність помилки щодо обставин, які мають істотне значення, а також незнання ОСОБА_1 української мови, за відсутності відповідного клопотання щодо присутності перекладача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою те, що при посвідченні оспорюваного правочину нотаріус не забезпечила право ОСОБА_1, яка не володіла українською мовою, на присутність перекладача та здійснення перекладу на мову, якою вона володіє, що не дозволило позивачу усвідомити юридичне значення такого правочину, й як наслідок призвело до помилки, що є обставинами, які мають істотне значення і в розумінні положень статті 229 ЦК України, підставою для визнання договору недійсним. Судами взагалі не оцінені та не спростовані, надані позивачами на підтвердження своїх вимог докази, унаслідок чого ухвалені незаконні рішення, постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, через невідповідність висновків, викладених у судових рішеннях, обставинам справи.
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 22 червня 2016 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Донченко В. Л. посвідчено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_4 продав ОСОБА_3 нежитлову будівлю магазину, що розташована по АДРЕСА_1 .
Дружина продавця ОСОБА_4 надала згоду на продаж спільного сумісного майна подружжя, про що є її нотаріально посвідчена заява. Згода другого з подружжя на відчуження спільного сумісного майна надана у письмовій формі з дотриманням вимог частини четвертої статті 203 ЦК України.
Продаж нежитлової будівлі вчинено за 141 176 грн, які отримані продавцем під час оформлення договору. Сторонами підтверджено факт повного розрахунку (пункти 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.