Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 636/4329/16-ц
провадження № 61-22570св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 27 лютого 2018 року в складі колегії суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. С., Овсяннікової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
На обґрунтування позовних вимог зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 0,1000 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, та житловий будинок АДРЕСА_2, який розташований за цією ж адресою.
Позивачі є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 . Земельна ділянка розміром 0,1000 га, належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 .
У передбачений законом строк позивачі звернулись до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак отримали відмову через відсутність визначеної частки у праві власності на спадкове майно спадкодавця.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивачі просили суд:
визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожною на 3/8 часток житлового будинку АДРЕСА_2, з відповідною часткою господарських будівель та споруд, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 ;
визначити частку ОСОБА_4 у праві власності на земельну ділянку, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 995743, кадастровий № 6312000000:08:001:0026, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі ѕ її частин, припинивши право спільної сумісної власності на неї;
визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 3/8 часток земельної ділянки за кожною, кадастровий № 6312000000:08:001:0026, площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 21 липня 2017 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за кожною із позивачів право власності на 3/8 частки житлового будинку АДРЕСА_2 з відповідною частиною господарських будівель та споруд в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .
Визначено частку земельної ділянки, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 995743, кадастровий № 6312000000:08:001:0026, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 3/4 частки - ОСОБА_4, припинено право спільної сумісної власності на неї.
Визнано за кожною із позивачів право власності на 3/8 частки земельної ділянки, кадастровий №6312000000:08:001:0026, площею 0,1000 га, що знаходиться на АДРЕСА_2, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі є спадкоємцями померлого ОСОБА_4, проте отримати право власності в іншому порядку, крім як на підставі судового рішення, вони не можуть.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 27 лютого 2018 року рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 липня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд дійшов висновку, що позивачі не надали доказів того, що вони зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини і їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину. Апеляційний суд вважав, що у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це є підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У квітні 2018 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог на підставі того, що матеріали справи не містять жодного документа в підтвердження факту звернення позивачів до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та відсутності рішення нотаріуса з цього приводу. Спірна земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності з відповідачем, у зв`язку із чим позивачі не можуть прийняти в установленому законом порядку спадщину. При цьому, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій передбачено, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії в письмовій формі видається лише на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії.
Апеляційний суд в порушення вимог цивільно-процесуального закону не роз`яснив наслідків ненадання позивачами відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, матеріалів спадкової справи та не подання клопотання про їх витребування судом під час розгляду справи.
Дізнавшись про необхідність наявності відмови нотаріуса та матеріалів спадкової справи, позивачі звернулись з вимогою до Чугуївської державної нотаріальної контори про надання відмови у вчиненні нотаріальної дії. 21 лютого 2018 року Чугуївською державною нотаріальною конторою була надана постанова про надання відмови у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої рекомендовано звернутися з позовом до суду, оскільки нотаріус не може встановлювати склад спадкового майна, на яке необхідно видати свідоцтво про право на спадщину.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.