Постанова
Іменем України
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 728/846/19
провадження №61-4672св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Штундер Ярослав Григорович,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Штундера Ярослава Григоровича, на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2019 року у складі судді Пархоменка П. І. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Бобрової І. О., Висоцької Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з 26 січня 2008 року до 07 лютого 2019 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі.
За час перебування у шлюбі сторони за спільні кошти придбали легковий автомобіль Мерседес-Бенц 320, 1998 року випуску, номер кузова № НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2 та автомобіль АUDІ Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2, право власності на які було зареєстровано за відповідачем.
Вказувала, що загальна вартість спірних автомобілів становить 607 570,67 грн.
Зазначала, що ОСОБА_2 без її згоди продав вищезазначені автомобілі, а грошові кошти використав на власні потреби.
Вважала, що з моменту переходу права власності на автомобілі до наступного власника, об`єктом спільної сумісної власності подружжя стали грошові кошти, отримані ОСОБА_2 у результаті відчуження автомобіля, проте відповідач добровільно відмовляється відшкодувати їй 1/2 частину грошових коштів, які не були використані ним в інтересах сім`ї.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила судстягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля Мерседес-Бенц 320, 1998 року випуску, номер кузова № НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля АUDІ Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 303 785,33 грн; стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 037,85 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2019 року, з урахуванням ухвали Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2019 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля Мерседес-Бенц 320, 1998 року випуску, номер кузова № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля АUDІ Q7, номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 289 270 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки автомобілі Мерседес-Бенц 320, 1998 року випуску, номер кузова № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 та АUDІ Q7, номерний знак НОМЕР_2, які є спільним майном подружжя, були відчужені відповідачем на власний розсуд без письмової згоди позивача, то остання має право на грошову компенсацію 1/2 вартості спірних транспортних засобів. Визначаючи розмір грошової компенсації 1/2 вартості спірного майна, районний суд, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, виходив із того, що вартість майна, яке підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості станом на час розгляду справи.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2019 року - без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що районний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи й ухвалив законне, справедливе та обґрунтоване судове рішення.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що відчуження відповідачем автомобілів Мерседес-Бенц 320, 1998 року випуску, номер кузова № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 та АUDІ Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2, які є спільним майном подружжя, відбулося без згоди ОСОБА_1, належних, допустимих та достатніх доказів того, що отримані кошти були використані на потреби сім`ї відповідачем надано не було, а позивач свої позовні вимоги довела.
При цьому апеляційний суд відхилив усі доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2, оскільки вони висновків суду першої інстанції не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Штундер Я. Г., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2020 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 728/846/19 з Бахмацького районного суду Чернігівської області та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2020 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Штундера Я. Г. мотивована тим, що апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 15 травня 2013 року у справі № 6-37цс13, від 30 березня 2016 року у справі № 6-2811цс15, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2565цс16 та постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц.
Вказує, що суд першої інстанції розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Крім того, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази.
Звертає увагу на те, що спірний автомобіль АUDІ Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 було відчужено під час перебування у шлюбі за згодою позивача, а гроші з продажу автомобіля було витрачено на потреби сім`ї.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки висновки судів попередніх інстанцій є законними, підтвердженими належними та допустимими доказами.
Зазначає, що суди правильно застосували положення статей 60, 63, 69, 70, 71, 74 СК України, статті 364, 369 ЦК України, а також врахували, що автомобіль АUDІ Q7, який є спільною сумісною власністю подружжя, був відчужений відповідачем без письмової згоди іншого співвласника.
При цьому посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 квітня 2019 року у справі № 645/4711/15-ц (провадження № 61-40897св18) та у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 201/14044/16-ц (провадження № 61-189св17).
Доводи особи, яка подала заперечення на відзив на касаційну скаргу
У серпні 2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Штундер Я. Г. подав заперечення на відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального права в частині застосування статті 71 СК України. Вважає, що під час розгляду справи відбулося порушення принципу рівності сторін та надання переваги доказам позивача, отже, порушення вимог статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стверджує, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а доводи ОСОБА_1, викладені у відзиві на касаційну скаргу, є необґрунтованими та спростовуються правовою позицією ОСОБА_2 .
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 січня 2008 року до 07 лютого 2019 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 та рішенням Волочиського районного суду Бахмацького районного суду Чернігівської області від 07 лютого 2019 року у справі № 728/1812/18 ( а. с. 8; а. с. 43 - 44).
За час перебування у шлюбі 23 серпня 2016 року сторонами було придбано автомобіль Мерседес-Бенц 320, 1998 року випуску, номер кузова № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був зареєстрований за ОСОБА_2, а 14 лютого 2019 року автомобільбуло перереєстровано на нового власника - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та інформацією з Територіального сервісного центру № 7444 Регіонального сервісного центру МВС в Чернігівській області (а. с. 12; а. с. 32).
01 березня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбано автомобіль АUDІ Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , право власності на який було зареєстроване за відповідачем, а 25 вересня 2018 року автомобіль було перереєстровано на нового власника - ОСОБА_4, що підтверджується інформацією з Територіального сервісного центру № 7444 Регіонального сервісного центру МВС в Чернігівській області (а. с. 31).
Відповідно до звітів про оцінку майна, складених 05 вересня 2019 року суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 ринкова вартість автомобіля Мерседес-Бенц 320, 1998 року випуску, номер кузова № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 179 880 грн, а ринкова вартість автомобіля АUDІ Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 -398 660 грн (а. с. 49- 95).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 15 травня 2013 року у справі № 6-37цс13, від 30 березня 2016 року у справі № 6-2811цс15, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2565цс16 та постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Штундера Я. Г. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 60 CK України, майно, набуте, подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.