Постанова
Іменем України
25 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 646/7891/17
провадження № 61-26093св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Перша Харківська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15 січня 2018 року в складі судді Сороки О. П. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 14 березня 2018 року в складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Кіся П. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Перша Харківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності.
На обґрунтування позовних вимог зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , чоловік та батько позивачів. Після його смерті відкрилась спадщина на частину домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 прийняв спадщину на частку у домоволодінні, розташованому за вказаною адресою після смерті своєї матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактичним вступом у спадкові права, оскільки на момент смерті мешкав з нею.
Позивачі зазначали, що вказане домоволодіння належало ОСОБА_5, оскільки 1/4 частка належала йому особисто, а 1/4 частка належала його матері, після смерті якої він фактично прийняв спадщину.
23 вересня 2016 року нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори позивачам видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину домоволодіння. Однак вказаним свідоцтвом не було охоплено 1/2 частину домоволодіння, яка належала ОСОБА_5 в порядку спадкування після смерті його сестер ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки після їх смерті ОСОБА_5 фактично прийняв спадщину.
На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги 30 листопада 2017 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили суд визнати за ними в порядку спадкування право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2 , яка належала спадкодавцю ОСОБА_5 в порядку спадкування 1/4 частки, що належала ОСОБА_8, та 1/4 частки, що належала ОСОБА_7 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 14 березня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачі не довели позовні вимоги та не підтвердили належними доказами.
Позивачі вказували, що померлі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є рідними сестрами ОСОБА_5 , в той же час доказів на підтвердження між ними родинних зв`язків матеріали справи не містять.
Крім того, суд звернув увагу на те, що позивачі не надали доказів на підтвердження відсутності спадкоємців після смерті ОСОБА_10 . При цьому, з копії свідоцтва про її смерть встановлено, що вона померла на території Російської Федерації.
Суд також виходив з того, що у справі відсутні докази про те, що ОСОБА_5 за життя прийняв спадщину після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У травні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просять скасуватирішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачі у справі є спадкоємцями ОСОБА_5 .
Спірне домоволодіння належало ОСОБА_5, а саме: 1/4 частка належала йому особисто, 1/4 частка у домоволодінні належала померлому, оскільки була успадкована ним після смерті його матері - ОСОБА_6 та прийнята ним фактичним вступом у спадкові права. Крім того, ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_7, яким належало по 1/4 частці домоволодіння.
Вказали, що нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори 23 вересня 2016 року їм було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого вони отримали кожний по 1/3 частці у спадщині, що належала померлому ОСОБА_5 . Спадщина, на яку видані відповідні свідоцтва, складалась з 1/2 частки у праві спільної часткової власності на спірне домоволодіння. Однак вказаним свідоцтвом не було охоплено 1/2 частину домоволодіння, яка належала ОСОБА_5 в порядку спадкування після смерті його сестер ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Зазначили, що відповідно до статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Позивачі постійно проживали з ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, що підтверджується відміткою в паспорті про реєстрацію та копією домової книги. Від спадщини вони не відмовлялися та прийняли її шляхом фактичного вступу у спадкові права. Крім того, фактичне володіння спадковим майном (прийняття спадщини), а саме усім домоволодінням визнала відповідач ОСОБА_4, яка подала до суду відповідну заяву про визнання позову. Проте така заява, судами попередніх інстанцій в порушення вимог процесуального законодавства не була узята до уваги.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.
Суди встановили, що житловий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 станом на 31 грудня 2012 року належав на праві приватної власності: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_10, по 1/4 частці кожному, що підтверджується копією довідки КП "ХМБТІ" та свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданим виконавчим комітетом Червонозаводської ради депутатів трудящих Червонозаводське Райжилуправління 01 грудня 1961 року.