Постанова
Іменем України
25 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 707/2825/18
провадження № 61-14476св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - Черкаська місцева прокуратура,яка діє в інтересах держави,
відповідачі: Головне Управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3, на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 18 червня 2019 року в складі колегії суддів: Фетісова Т. Л., Сіренко Ю. В., Пономаренко В. В.,
ВСТАНОВИВ :
29 грудня 2018 року заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного Управління Держеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання незаконним та скасування запису про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.
Відповідачі ОСОБА_2 та Головне Управління Держеокадастру у Черкаській області подали клопотання про залишення позову без розгляду.
Заяви мотивовані тим, що прокурор не надав суду належних та допустимих доказів того, що захист інтересів держави не здійснює чи неналежним чином здійснює орган державної влади до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 24 травня 2019 року позовну заяву заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що прокурором не обґрунтовано в чому полягає порушення матеріальних або нематеріальних інтересів держави та підставу для представництва. Головне Управління Держгеокадастру у Черкаській області самостійно здійснює захист інтересів держави у сфері земельних відносин, має статус юридичної особи, відсутні підстави вважати, що ним не вчиняються або неналежним чином вчиняються дії, які перешкоджають захисту інтересів держави.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 18 червня 2019 року апеляційну скаргу Черкаської місцевої прокуратури задоволено частково, ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 24 травня 2019 року скасовано, матеріали даної цивільної справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції у порушення норм процесуального права дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду в порядку пункту 1 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки Черкаська місцева прокуратура в особі відповідної посадової особи (заступника керівника) згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" вправі мати та здійснювати процесуальні права та обов`язки під час розгляду цивільних справ. Судом першої інстанції помилково вказано про відсутність у прокуратури цивільної процесуальної дієздатності і відсутність права на позов, що є різними за змістом правомочностями.
Короткий зміст та доводи касаційної скарги
25 липня 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить скасувати постанову апеляційного суду.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що судом апеляційної інстанції у порушення норм процесуального права необґрунтовано підстави звернення до суду в інтересах суб`єкта владних повноважень, який є юридичною особою. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулось до Голови Держгеокадастру з проханням скасувати оскаржуваний наказ, який має на це повноваження, може та захищає інтереси держави самостійно, обставин, які вказували б на невиконання чи неналежне виконання своїх функцій щодо захисту інтересів держави судом не встановлено.
Апеляційним судом не враховано, що позивач - Черкаська місцева прокуратура не є юридичною особою, отже не має цивільної правової дієздатності, у порушення статей 48, 62 ЦПК України не надала документів, що підтверджують повноваження на звернення до суду з цим позовом.
Постанова суду апеляційної інстанції не містить обґрунтувань, які порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали судом першої інстанції, що не є підставою для скасування судового рішення, не спростовано позиції суду та доводи позивача першої інстанції щодо порушення прокурором норм процесуального права та ЗУ "Про прокуратуру", неправомірно скасовано ухвалу та направлено справу для продовження розгляду.
Надходження відзиву/заперечення на касаційну скаргу
У вересні 2019 року прокуратура Черкаської області подала відзив на касаційну скаргу, у якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що відповідач ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку внаслідок неправомірних дій. Головне управління Держгеокадастру не наділено повноваженнями на звернення до суду з позовами про скасування власних наказів та витребування незаконно вилучених земельних ділянок, що вибули із розпорядження держави у приватну власність на користь третіх осіб. Пунктом 5-1 Положення Держгеокадастру виокремлено у яких позовах має право управління на звернення до суду. Право звернення до суду з цим позовом даним положенням не передбачено. Крім того Головне управління Держгеокадастру є відповідачем у справі, оскільки ним винесено незаконний наказ розпорядчого характеру.
Щодо наміру добровільного скасування спірного наказу Головним управлінням Держгеокадастру слід відноситись критично, оскільки у уповноваженого державного органу відсутні повноваження на витребування земельних ділянок у судовому порядку.
На повідомлення про факт виявленого порушення прокуратурою, Головне управління Держгеокадастру повідомило, що ним не вживались заходи судового характеру і дії спрямовані на повернення у розпорядження держави земельної ділянки.
У відповідності до Конституції України на прокуратуру України покладено функцію представництва інтересів держави та згідно ЗУ "Про прокуратуру" прокурори мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі, отже прокурор діє виключно від імені держави та звернувся до суду з цим позовом відповідно до вимог цього Закону.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою його представником ОСОБА_3, та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана 22 серпня 2019 2020 року, а тому вона підлягають розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру".
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з положеннями частин третьої та четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на час пред`явлення прокурором позову, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).