Постанова
Іменем України
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 2-1984/2010
провадження № 61-5780 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2 , Мурованська сільська рада Сокальського району Львіської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, Мурованської сільської ради Сокальського району Львіської області про визнання права власності на майно - земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його прабаба - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема земельну ділянку площею 2,4143 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мурованської сільської ради. Заповітом від 26 січня 1994 року все належне їй майно ОСОБА_4 заповіла його бабі - ОСОБА_2 .
У встановлений законом строк баба не звернулася у нотаріальну контору для отримання свідоцтва про право про право на спадщину і в даний час не претендує на спадкове майно, відмовилася від нього на його користь, проте не у встановлений законом строк, про що повідомила нотаріус.
Крім того, при зверненні у нотаріальну контору виявилось, що Державний акт на право приватної власності на землю серії І - ЛВ №032923, виданий на ім`я ОСОБА_4 після її смерті - 30 січня 2003 року, що унеможливлює прийняття спадщини у нотаріальному порядку.
Позивач вважав, що набув право на спадкове майно, оскільки після смерті прабаби користується спадковим майном та доглядає його.
З урахуванням зазначених обставин ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 2,4143 га, яка розташована на території Мурованської сільської ради Сокальського району Львівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 30 грудня 2010 року у складі судді Ніткевича А. В. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку площею 2,4143 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І -ЛВ №032923 від 30 січня 2003 року, що розташована на території Мурованської сільської ради Сокальського району Львівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за життя ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, подавши до суду відповідну заяву, а тому останній як спадкоємець п`ятої черги, відповідно до статті 1265 ЦК України має право на спадкування майна, що залишилося після смерті ОСОБА_4 .
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
У квітні 2019 року ОСОБА_3, яка не була залучена до участі у справі, подала до апеляційного суду апеляційну скаргу й просила поновити строк апеляційного оскарження.
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду Трус Л. Б. від 24 квітня 2019 рокупоновлено ОСОБА_3 строк апеляційного оскарження та відкрито апеляційне провадження.
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 30 грудня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції мотивував своє судове рішення тим, що на час ухвалення рішення у ОСОБА_1 не було перешкод оформити спадкова права в нотаріальній конторі, а, крім того, суд не з`ясував усіх спадкоємців померлої ОСОБА_5 та не залучив до участі у справі ОСОБА_3 , яка є її правнучкою, тому рішенням суду порушені права заявника. Також апеляційний суд зазначив, що втручання у принцип res judicata є виправданим для формування єдиної судової практики.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судове рішення апеляційного суду й залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 2-1984/2010 із Сокальського районного суду Львівської області і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно поновив ОСОБА_3 строк апеляційного оскарження, пропущений на значний термін, без поважних на те причин щодо рішення суду, яке набрало законної сили майже 10 років назад й, крім того, вона не має права на оскарження рішення суду, ким її права не порушені, так як вона спадщину не прийняла й не може на неї претендувати.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 роки померла ОСОБА_4 (а. с. 8).
За життя ОСОБА_4 склала заповіт від 26 січня 1994 року, яким все належне їй майно заповіла своїй дочці - ОСОБА_2 (а. с. 9).
На підставі розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 27 січня 2003 року № 29 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею 2,4143 гектарів, що розташована на території Мурованської сільської ради (а. с. 73-74).
30 січня 2003 року на померлу ОСОБА_4 було видано державний акт на право приватної власності на землю на підставі розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 27 січня 2003 року № 29 (а. с. 5).
Позивач ОСОБА_1 та особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3 є правнуками ОСОБА_4 та відповідно онуками ОСОБА_2 .
У суді першої інстанції відповідача ОСОБА_2 визнала позов повністю і не заперечувала проти його задоволення, відмовилася від прийняття спадщини за заповітом від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 (а. с. 12).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
та Верховного Суду України (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389
ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.