Постанова
Іменем України
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 761/36549/18-ц
провадження № 61-4174св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Опалюк Сергій Валерійович,
відповідач - Асоціація товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна",
представник відповідача - адвокат Кузнєцов Юрій Олександрович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року у складі судді Притули Н. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Іванченка М. М., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна" про стягнення заборгованості із заробітної плати, суми у зв`язку зі втратою працездатності, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за затримку видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 01 січня 2011 року вона перебувала у трудових правовідносинах з Асоціацією товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна". Вона працювала у відповідача на посаді фінансового директора та з 12 березня 2018 року була звільнена на підставі частини першої статті 36 КЗпП України (угода сторін).
У період з 23 лютого 2018 року до 08 березня 2018 року вона перебувала на лікарняному.
У день звільнення вона звернулась до відповідача із заявою про отримання трудової книжки та додала лікарняний лист, у цей день з нею не було проведено розрахунок, їй не виплачено заробітну плату за лютий та березень 2018 року, не здійснено виплату у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю за 13 днів у розмірі 16 477,02 грн та компенсацію за невикористану відпустку за 2004-2018 роки за 86 днів. Трудову книжку вона отримала 20 березня 2018 року поштою.
Крім того, внаслідок порушення її трудових прав вона зазнала моральних страждань.
Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд: стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 16 857,14 грн, суму у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 16 477,02 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 211 921,51 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 186 810,88 грн, середній заробіток за затримку видачі трудової книжки у розмірі 10 216,22 грн, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1" на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 63 888,24 грн, середній заробіток за затримку видачі трудової книжки у розмірі 7 317,05 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 89 462,35 грн.
Стягнуто з Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1" на користь держави судовий збір у розмірі 1 606,68 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заробітна плата за другу половину лютого 2018 року була перерахована через відділення відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 03 березня 2018 року, а заробітна плата за березень 2018 року, виплата у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, виплата за невикористану відпустку та інші необхідні платежі були перераховані через відділення відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 16 березня 2018 року, тому позов підлягає частковому задоволенню.
Визначаючи розмір компенсації за невикористану відпустку, суд виходив із того, що при звільненні позивача було виплачено компенсацію за 23 дні невикористаної відпустки, а тому з відповідача підлягає стягненню компенсація за 26 днів невикористаної відпустки. При здійсненні розрахунку кількості використаних днів відпустки суд виходив із відомостей, вказаних в оригіналі особової картки ОСОБА_1 (334 дні відпустки), а також відпустки, яка надана на підставі заяв позивача від 08 серпня 2005 року (18 днів) та від 18 жовтня 2007 року (5 днів).
Стягуючи середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, суд виходив із того, що наказ про звільнення позивача датований 22 лютого 2018 року, а тому відповідач мав можливість підготувати та видати трудову книжку позивачу 12 березня 2018 року. Відповідач не надав суду доказів на спростування власної вини у невидачі трудової книжки у день її звільнення.
Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд пропорційно зменшив розмір належного до стягнення середнього заробітку, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів, що у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунку при звільненні вона зазнала моральних страждань, втратила нормальні життєві зв`язки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу представника Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна" залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року в частині стягнення з Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відмови у стягненні моральної шкоди скасовано, позов у цій частині задоволено частково.
Стягнуто з Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку видачі трудової книжки у розмірі 7 155,70 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 143 159,80 грн, 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Стягнуто з Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 345,17 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачем були порушені строки видачі працівнику трудової книжки. Суд першої інстанції не звернув увагина те, що позивач перебувала на лікарняному у лютому 2018 році, тому для розрахунку середнього заробітку слід брати до уваги повні попередні останні два календарні місяці роботи, тобто грудень 2017 року та січень 2018 року, у зв`язку з чим сума середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки становить 7 155,70 грн.
Судом першої інстанції правильно встановлено кількість днів затримки розрахунку при звільненні - 384, тобто з 13 березня 2018 року по день ухвалення судового рішення 25 вересня 2019 року, а тому, виходячи із середньоденної заробітної плати у розмірі 1 431,14 грн, середній середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні складає 549 557,76 грн, проте апеляційний суд застосував процентне співвідношення задоволених і заявлених позовних вимог і зменшив його розмір до 143 159, 80 грн.
Також апеляційний суд, враховуючи характер, тривалість та наслідки порушення трудових прав ОСОБА_1 , принцип розумності, виваженості та справедливості стягнув з відповідача на її користь 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року Асоціація товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна" подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 761/36549/18-ц з Шевченківського районного суду м. Києва.
У задоволенні клопотання Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна" про зупинення виконання постанови Київського апеляційного судувід 29 січня 2020 року відмовлено.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року клопотання Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна" про зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року задоволено.
Зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року у нескасованій частині та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна" про стягнення заборгованості із заробітної плати, сум у зв`язку із втратою працездатності, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за затримку видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки судів не відповідають матеріалам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних відпусток не визначені як заробітна плата ні статтею 94, ні Главою 7 КЗпП України, тому не можуть тлумачитись як заробітна плата. Таким чином, у разі необхідності стягнення з роботодавця грошової компенсації за невикористану відпустку повинен застосовуватись тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною першою статті 233 КЗпП України. Проте суди не встановили причини пропуску строку позовної давності.
Апеляційний суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 501/6384/14-ц (провадження № 61-20898св18) та постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-1395цс16, а це, згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України є однією із підстав касаційного оскарження рішення.
Отже, у цій частині судове рішення підлягає скасуванню, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, а відповідач зі свого боку довів відсутність своєї вини, тобто якщо роботодавець доведе відсутність своєї вини, то стягнення середньомісячною заробітку за час затримки розрахунку не застосовується.
Відповідач зі свого боку здійснив всі можливі дії для видачі грошового розрахунку та трудової книжки ОСОБА_1 , незважаючи на протидію з її боку, надавши докази, які підтверджують ці обставини. Відповідач не мав наміру ухилятися від виплати належних грошових коштів, а позивач, знаючи, коли з нею буде проведений остаточний розрахунок, свідомо уникала будь-яких контактів із представниками відповідача, які намагалися зв`язатися з нею та видати грошові кошти, трудову книжку та особисті речі в нормальний спосіб, а не поштою чи шляхом переказу.
Також відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Опалюк С. В., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржені судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
з 01 січня 2011 року ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з Асоціацією товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна".
Наказом від 22 лютого 2018 року № 009 головного бухгалтера ОСОБА_1 звільнено з посади з 12 березня 2018 року за згодою сторін.
ОСОБА_1 відмовилась ознайомитись з наказомпро звільнення,про що 22лютого 2018 року працівниками відповідача складено відповідний акт.
З 23 лютого 2018 року до 12 березня 2018 року ОСОБА_1 було відсторонено від виконання функціональних обов`язків на підставі наказу від 22 лютого 2018 року № 010.
03 березня 2018 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок заробітної плати за другу половину лютого 2018 року у розмірі 12 075,00 грн через відділення відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" № 126/0829.
12 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна" для отримання повного розрахунку та надала листок непрацездатності.
16 березня 2018 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 58 261,70 грн через відділення відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" № 126/0829, трудову книжку направлено на домашню адресу позивача засобами поштового звʼязку, яку вона отримала 20 березня 2018 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга Асоціації товарної нумерації України "ДЖІЕС1 Україна" підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.