ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/2873/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
представники учасників справи:
позивача - Пегза К. К.,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 (судді: Смірнова Л. Г. - головуючий, Кропивна Л. В., Дідиченко М. А.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК Сервіс"
про зобов`язання здійснити заміну неякісної продукції та стягнення 24 235,20 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У березні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Філія "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця") звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК Сервіс" (далі - ТОВ "ВІК Сервіс") про зобов`язання відповідача здійснити заміну неякісної продукції (фарби ПФ-115 червоно-коричневої (партія № 401) у кількості 1 200 кг; емаль коричнева RAL 3011 (партія № 406) у кількості 90 кг; емаль коричнева (партія № 410) у кількості 1 000 кг) на аналогічну продукцію належної якості та стягнення з відповідача штрафу у сумі 24 235, 20 грн за поставку неякісної продукції за договором поставки від 27.07.2018 №ЦЗВ-02-01818-01.
1.2. Позовні вимоги, із посиланням на положення статей 525, 526, частини 1 статті 675, частини 2 статті 676, частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України, обґрунтовані поставкою відповідачем неякісної продукції згідно з укладеним між сторонами договором поставки та залишенням відповідачем без виконання вимоги замовника про заміну неякісної продукції та сплати штрафу.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, зобов`язано ТОВ "ВІК Сервіс" здійснити заміну неякісної продукції на аналогічну продукцію належної якості, стягнуто з ТОВ "ВІК Сервіс" на користь Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" 24 235,20 грн штрафу, з підстав доведеності та обґрунтованості позовних вимог.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність висновків суду першої інстанції про доведеність позовних вимог, установивши обставини щодо недоведеності позивачем своїх вимог.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, Філія "Центр забезпечення виробництва" АТ " Українська залізниця" у касаційній скарзі (поданій 13.01.2020) просить її скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги (поданої 13.01.2020), неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Так, скаржник зазначає, що відповідач мав можливість ознайомитися з ухвалами суду про призначення справи до розгляду, які йому суд направляв належним чином, проте відповідач у судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав. Отже суд першої інстанції правомірно розглянув справу за наявними у матеріалах справи доказами.
Заявник касаційної скарги також зазначає, що апеляційний суд мав залишити апеляційну скаргу ТОВ "ВІК Сервіс" без руху, акцентуючи, що її подано за межами встановленого статтею 265 Господарського процесуального кодексу України строку, а підстави, наведені апелянтом, не могли бути визнані судом апеляційної інстанції поважними.
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправомірно не застосував до спірних правовідносин положення статей 525, 526, 662, 675, 678 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України та ГОСТ 24297-87.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ВІК Сервіс" просить відмовити у її задоволенні, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 залишити без змін, наголошуючи на недоведеності та необґрунтованості доводів касаційної скарги та правомірності висновків суду апеляційної інстанції.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Згідно з ухвалою від 04.03.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мамалуй О. О.- головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/2873/19, із призначенням її розгляду у судовому засіданні на 26.03.2020.
Ухвалою від 18.03.2020 задоволено клопотання скаржника, відкладено розгляд касаційної скарги.
Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 02.06.2020 № 29.3-02/918 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Мамалуя О. О. у відпустці.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.06.2020 у справі № 910/2873/19 визначено колегію суддів у складі: Дроботова Т. Б. - головуючий, Пільков К. М., Чумак Ю. Я., якою прийнято до розгляду касаційну скаргу Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/2873/19.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що 27.07.2018 між Філією "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" (замовник) та ТОВ "ВІК Сервіс" (постачальник) укладено договір поставки № ЦЗВ-02-01818-01 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність, а замовник - прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, викладених у цьому договорі.
Згідно зі специфікацією № 1 до договору постачальник мав поставити замовникові 18 найменувань продукції, у тому числі: емаль ПФ-115 коричнева у кількості 6 778 кг, емаль ПФ-115 червоно-коричнева у кількості 10 016 кг, емаль ПФ-115 коричнева RAL-3011 у кількості 3 010 кг.
За змістом пункту 5.2 договору поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Рознарядка надається постачальникові в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладенням або направлення скан-копії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (е-mail). Сторони погодили, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її відправлення замовником засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (е-mail). Кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не зазначено у рознарядці.
02.08.2018 замовник листом № ЦЗВ-20/2913 надав дозвіл на відвантаження фарби протягом серпня-вересня 2018 року, зокрема емаль ПФ-115 червоно-коричнева у кількості 10,016 кг, емаль ПФ-115 коричнева у кількості 6 728 кг та емаль ПФ-115 коричнева RAL-3011 у кількості 3 010 кг.
Суди установили, що згідно з видатковими накладними від 10.08.2018 № 26, від 15.08.2018 № 27 і від 20.08.2018 № 29 ТОВ "ВІК Сервіс" поставило Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" продукцію (емаль ПФ-115 червоно-коричнева у кількості 6 416 кг вартістю 221 352,00 грн (28,75 грн за 1 кг без ПДВ); емаль ПФ-115 коричнева RAL-3011 у кількості 3 010 кг вартістю 152 426,40 грн (42,20 грн за 1 кг без ПДВ); емаль ПФ-115 коричнева у кількості 6 700 кг вартістю 229 140,00 грн (28,50 грн за 1 кг без ПДВ).
Філія "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця", у свою чергу, поставила продукцію на адресу виробничого підрозділу "Київський головний матеріальний склад" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця", що підтверджується видатковими накладними від 13.08.2018 № ФАС18-342 (емаль ПФ-115 червоно-коричнева у кількості 1 200 кг вартістю 41 400,00 грн), від 22.08.2018 № ФАС18-436 (емаль ПФ-115 коричнева RAL-3011 у кількості 900 кг вартістю 45 576,00 грн), від 22.08.2018 № ФАС18-662 (емаль ПФ-115 коричнева у кількості 1000 кг вартістю 34 200,00 грн).
4.4. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" про зобов`язання ТОВ "ВІК Сервіс" здійснити заміну неякісної продукції на аналогічну продукцію належної якості та стягнення з відповідача штрафу у сумі 24 235, 20 грн за поставку неякісної продукції за договором поставки від 27.07.2018 №ЦЗВ-02-01818-01.
4.5. Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626- 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
4.6. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
4.7. За змістом статей 673-675 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами. Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).