ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/1621/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - Слуцька Н. С.,
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 (судді: Мирутенко О. Л. - головуючий, Бойко С. М., Кордюк Г. Т.) і рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2018 (суддя Фартушок Т. Б.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Аларіт-",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання нікчемного правочину недійсним і застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" (далі - ПАТ "УПБ") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" (далі - уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Аларіт-" (далі - ТОВ "-Аларіт-") про визнання недійсним нікчемного правочину - договору купівлі-продажу 1/6 частки об`єктів нерухомого майна, укладеного 28.05.2015 між ПАТ "УПБ" і ТОВ "-Аларіт-", посвідченого 28.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я., зареєстрованого у реєстрі за № 1609 (далі - договір від 28.05.2015), і застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права власності за ТОВ "-Аларіт-" на об`єкти нерухомості згідно з переліком, наведеним у прохальній частині позовної заяви.
Позов обґрунтовано тим, що договір від 28.05.2015 є нікчемним із підстав, визначених у пунктах 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки, уклавши цей правочин у межах річного терміну до дня введення тимчасової адміністрації в ПАТ "УПБ", банк: у порушення вимог, наведених у постанові Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 30.04.2015 № 293/БТ "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії проблемних та запровадження особливого контролю за діяльністю банку" (далі - постанова НБУ № 293/БТ), провів розрахунок за договором не через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ, що призвело до ненадходження коштів до позивача і свідчить про безоплатність правочину; здійснив відчуження власних активів, що не призвело до підвищення ліквідності чи платоспроможності банка, натомість стало безпосередньою причиною приведення ПАТ "УПБ" до неплатоспроможності, а також унеможливило виконання позивачем своїх зобов`язань перед іншими кредиторами; уклав спірний договір в інтересах пов`язаних із банком осіб. Позивач також зазначив, що оскільки спірний договір укладено із порушенням вимог нормативно-правового акта НБУ (у цьому випадку постанови НБУ № 293/БТ), згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України такий договір є недійсним.
1.2. ТОВ "-Аларіт-" у відзиві на позовну заяву просило відмовити у задоволенні позову, наголошуючи, зокрема, що постанова НБУ № 293/БТ має гриф "Банківська таємниця", отже є документом обмеженого доступу, про наявність якого відповідачеві не було та не могло бути відомо; ця постанова не є нормативно-правовим актом, а є актом індивідуальної дії і має персоніфікований характер, чинність та юридична сила цієї постанови спрямована передусім на ПАТ "УПБ", якому вона адресована; невідповідність договорів постановам НБУ як окрему підставу для визнання договорів нікчемними чи недійсними у законодавстві не передбачено; наслідком порушення акта індивідуальної дії може бути лише застосування НБУ до банку заходів впливу за порушення банківського законодавства; транзакція з перерахунку коштів згідно зі спірним договором була внутрішньобанківською, тобто проведеною шляхом перерахування коштів із одного рахунку, відкритого у ПАТ "УПБ", на інший, а отже не потребувала застосування кореспондентського рахунку, позаяк такий використовується лише у разі проведення міжбанківських розрахунків; банк за продаж майна, яке є предметом спірного договору, отримав грошові кошти у сумі 3 564 400,00 грн, перераховані згідно з платіжним дорученням від 28.05.2015 № 206, що спростовує посилання позивача про безоплатність договору; майно за таким договором було набуто позивачем на підставі реалізації його прав як заставодержателя, тому дія заборони на відчуження будівель і споруд на цей випадок не поширюється. Водночас відповідач акцентував на недоведеності того, що відповідач є пов`язаною із ПАТ "УПБ" особою та що укладення спірного договору купівлі-продажу призвело до неплатоспроможності ПАТ "УПБ" і унеможливило виконання ним грошових зобов`язань перед іншими кредиторами. Крім того, позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності на час укладення спірного договору; перерахування коштів відбулося 28.05.2015, тобто до початку введення тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ".
1.3. Від ТОВ "-Аларіт-" до суду першої інстанції надійшло клопотання про застосування позовної давності до заявлених вимог.
1.4. Від позивача надійшли заперечення на клопотання про застосування позовної давності, в якому він зазначив, що позовну давність у цьому випадку позивач не пропустив.
1.5. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у поясненнях у справі підтримав позовні вимоги; зокрема наголосив, що договір від 28.05.2015 має ознаки нікчемності, передбачені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та ознаки недійсності правочину.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019, у позові відмовлено.
Аргументуючи судове рішення про відмову у позові, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із недоведення позивачем визначених у пунктах 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ознак нікчемності договору від 28.05.2015 і недоведення наявності підстав для визнання цього договору недійсним з огляду на положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Водночас суд апеляційної інстанції наголосив, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Стосовно клопотання відповідача про застосування позовної давності, заявленого під час розгляду справи в суді першої інстанції, суди виходили із того, що наслідки спливу позовної давності застосовуються судом за заявою відповідача лише у разі встановлення наявності порушеного права позивача, чого у наведеному випадку суди не виявили.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. ПАТ "УПБ" в особі уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ", не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2018 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Підставами для скасування оскаржених у справі судових рішень ПАТ "УПБ" в особі уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" вважає неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що суди безпідставно, на його думку, відхилили доводи банку щодо нікчемності спірного договору з підстави, визначеної у пункті 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за змістом якої правочин є нікчемним, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог, оскільки ПАТ "УПБ" не мало можливості виконати платіжне доручення від 28.05.2015 № 204 із перерахування коштів і власне перерахувати такі кошти, отже реально кошти до банку не надходили, натомість відбулося коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, що свідчить про безоплатність такого правочину та зумовлену цим його нікчемність.
Скаржник також вважає необґрунтованим відхилення доводів позивача щодо нікчемності спірного договору з підстави, визначеної у пункті 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки, на його думку, наслідком укладення спірного правочину стало зниження обсягу високоліквідних коштів, що унеможливило виконання зобов`язань банку перед його кредиторами.
Крім того, на думку скаржника, апеляційний господарський суд залишив поза увагою доводи позивача щодо нікчемності спірного договору на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Скаржник акцентує, що банк уклав спірний договір із пов`язаною особою банку; цей договір укладено із порушенням вимог постанови НБУ № 293/БТ, яка є нормативно-правовим актом та обов`язковою до виконання.
Поза тим, скаржник наголошує, що суди не надали належної оцінки доказам у справі, та зауважує про порушення судами статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "-Аларіт-" просить відмовити у її задоволенні у повному обсязі, акцентуючи, зокрема, що постанова НБУ № 293/БТ є актом індивідуальної дії, документом з обмеженим доступом, про її наявність відповідачеві не було та не могло бути відомо, до того ж невідповідність договорів постановам НБУ згідно з вимогами чинного законодавства не є окремою підставою для визнання їх недійсними чи нікчемними; у цьому випадку банк отримав кошти за договором від 28.05.2015 і така транзакція була внутрішньобанківською, тобто проведеною у межах одного і того самого банку, що не потребує застосування кореспондентського рахунку, оскільки такий рахунок використовується лише у разі проведення міжбанківських розрахунків; проведення банком операцій із перерахування коштів із поточного рахунку в ПАТ "УПБ" не є правочином у розумінні положень цивільного законодавства; майно за спірним договором набуто позивачем на підставі реалізації своїх прав як заставодержателем, а отже заборона на відчуження будівель і споруд у цьому разі не діє; твердження позивача, що відповідач є особою, пов`язаною із ПАТ "УПБ", не доведені та ґрунтуються на припущеннях; спірний договір укладено із дотриманням вимог законодавства та його виконано повністю; позивач звернувся із цим позовом після спливу позовної давності, що за змістом частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у задоволенні позову. Крім цього відповідач із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 наголошує, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону.
3.3. Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення, в яких фонд підтримав доводи касаційної скарги ПАТ "УПБ" в особі уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ".
3.4. Від ТОВ "-Аларіт-" також надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи судової практики.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Розгляд справи здійснено з урахуванням розумного строку у розумінні положень статті 114 Господарського процесуального кодексу України.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.3. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 28.05.2015 між ПАТ "УПБ" - продавцем і ТОВ "-Аларіт-" - покупцем укладено договір купівлі-продажу 1/6 частки об`єктів нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я., зареєстрований у реєстрі за № 1609.
Предметом цього договору згідно з його пунктом 1.2 є 1/6 частка об`єктів нерухомого майна - будівлі загальною площею 12 659,4 м2, розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 45, до складу яких входять: насосна станція загальною площею 207,3 м2; будівля ЦРП загальною площею 240,8 м2; градирня загальною площею 223,6 м2; склад для електротранспорту (літ. У) загальною площею 1 766,8 м2; локомотивне депо загальною площею 235,5 м2; дільниця ремонту транспортних засобів загальною площею 386,1 м2; залізнична вага загальною площею 14,7 м2; будівля теплопункту загальною площею 25,5 м2; споруда волочильної дільниці з прибудовою (літ. А7-1) загальною площею 1 090,0 м2; будівля над скважиною 1 (майстерня) загальною площею 123,7 м2; будівля над скважиною 2 (конденсат.) загальною площею 91,5 м2; будівля гол. підстанції (адм. прим.) (літ. А8-2) загальною площею 216,1 м2; склад арочний МОЦ загальною площею 298,3 м2; склад № 70 загальною площею 309,9 м2; склад № 88 загальною площею 2 518,7 м2; склад № 84 загальною площею 520,8 м2; пожежне депо загальною площею 527,8 м2; будівля відділу збуту загальною площею 532,8 м2; приміщення павільйону загальною площею 92,6 м2; склад збуту (поз. 44) загальною площею 202,4 м2; приміщення відділу збуту (запчастини) загальною площею 1 534,5 м2; станція діагностики (літ. И) загальною площею 747,2 м2; дільниця перемотки електродвигунів (літ. Т) загальною площею 752,8 м2.
У пункті 1.3 договору від 28.05.2015 зазначено, що 1/6 частка об`єктів нерухомого майна належать продавцеві на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, виданого 19.11.2014 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л. В., реєстровий № 1975; право власності на 1/6 частку нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 7744468, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 505262946101, індексний номер витягу 29701972 від 19.11.2014.
За змістом пунктів 2.1 - 2.3 договору від 28.05.2015 продаж 1/6 частки об`єктів нерухомості, які є предметом цього договору, вчиняється за узгодженою між сторонами ціною і становить 3 564 400,00 грн, у тому числі ПДВ - 20% - 594 066,67 грн. Покупець сплачує договірну ціну у гривнях шляхом безготівкового переказу суми договірної ціни на рахунок продавця № НОМЕР_1, відкритий у ПАТ "УПБ", ідентифікаційний код отримувача ЄДРПОУ 19019775, МФО 300205, після укладення цього договору, але не пізніше ніж 27.05.2016. Покупець має право залучити для здійснення оплати вартості об`єктів нерухомості третіх осіб. Надходження договірної ціни, зазначеної у пункті 2.1 договору, на рахунок продавця, наведений у пункті 2.2 цього договору, є єдиним і достатнім підтвердженням належного виконання покупцем своїх грошових зобов`язань за цим договором щодо оплати нерухомості.
У пункті 2.5 договору зазначено, що відповідно до відомостей, викладених у довідці від 26.05.2015, наданій ПАТ "УПБ", балансова вартість 1/6 частки цих об`єктів нерухомості становить 5 171 364,83 грн.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкової вартості об`єкта нерухомого майна - будівель загальною площею 12 659,4 м2, виконаного ТОВ "Крестом Джі Сі Джі Едвайзорі" (сертифікат Фонду державного майна України від 31.12.2014 № 17371/14), вартість 1/6 частки об`єктів нерухомого майна становить 2 970 333,33 грн без ПДВ (пункт 2.6 спірного договору).
У пункті 2.7 договору від 28.05.2015 зазначено, що об`єкти нерухомого майна вважаються переданими від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі цих об`єктів нерухомого майна; сторони погодили, що акти приймання-передачі 1/6 частки об`єктів нерухомого майна нотаріально посвідчуватися не будуть.
Під час вирішення цього спору попередні судові інстанції також установили та підтверджено матеріалами справи, що згідно з платіжним дорученням від 28.05.2015 № 206 Товариство з обмеженою відповідальністю"Розвиток-2012" (далі - ТОВ "Розвиток-2012") перерахувало на рахунок позивача, зазначений у пункті 2.2 договору купівлі-продажу від 28.05.2015, грошові кошти у сумі 3 564 400,00 грн; згідно з відміткою банку на цьому платіжному дорученні банківську операцію проведено банком 28.05.2015. Як з`ясували суди, за придбану за спірним договором нерухомість оплату здійснило ТОВ "Розвиток-2012" згідно з договором доручення, яке на час укладення договору мало залишки грошових коштів на своїх рахунках, відкритих у ПАТ "УПБ".
За актом приймання-передачі до договору від 28.05.2015 зазначені об`єкти нерухомості передані у власність відповідача.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова О. Я. зареєструвала за відповідачем право приватної власності на нерухоме майно, купівля-продаж якого була предметом зазначеного договору (номер запису про право власності - 9844011, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер - 21675601 від 28.05.2015, 17:08:36).
Відповідно до постанови НБУ № 293/БТ ПАТ "УПБ" віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів; із дня прийняття постанови та до кінця строку, визначеного у ній, для ПАТ "УПБ" установлено обмеження, зокрема не здійснювати будь-якого відчуження будівель і споруд позивача, окрім відчуження майна, що перейшло у власність позивача на підставі реалізації прав заставодержателя, за вартістю, визначеною за результатами оцінки, проведеної відповідно до вимог законодавства України незалежним суб`єктом оціночної діяльності, включеним до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, який відповідає критеріям, наведеним в абзацах 2-6 пункту 7 постанови Правління НБУ від 25.09.2014 № 602 "Про заходи щодо забезпечення повернення кредитів, наданих Національним банком України".
У пункті 5 постанови НБУ № 293/БТ зазначено про заборону ПАТ "УПБ" використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки, а за змістом пункту 6 цієї постанови позивача зобов`язано під час дії особливого режиму контролю здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ (крім операцій за розрахунками з міжнародними платіжними системами, Українською міжбанківською платіжною системою (УкрКарт) згідно з укладеними договорами та за правочинами щодо цінних паперів за кореспондентським рахунком у ПАТ "Розрахунковий центр").
Згідно з постановою НБУ від 28.05.2015 № 348 (далі - постанова НБУ від 28.05.2015) ПАТ "УПБ" віднесено до категорії неплатоспроможних; визнано такою, що втратила чинність, постанову НБУ № 293/БТ.
На підставі цієї постанови НБУ від 28.05.2015 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 28.05.2015 № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ", згідно з яким із 29.05.2015 розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці із 29.05.2015 по 28.08.2015 включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб призначено Пантіну Л. О.
Згідно з постановою Правління НБУ від 28.08.2015 № 562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УПБ" відкликано банківську ліцензію ПАТ "УПБ", прийнято рішення про ліквідацію ПАТ "УПБ".
28.08.2015 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УПБ" та делегування повноважень ліквідатора банку", за змістом якого припинено здійснення тимчасової адміністрації позивача з 28.08.2015; відкликано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "УПБ" у провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банку відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіної Л. О. 28.08.2015; розпочато процедуру ліквідації ПАТ "УПБ" із відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання із 31.08.2015 по 30.08.2016; призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації позивача Пантіну Л. О., делеговано їй повноваження ліквідатора ПАТ "УПБ", визначені у статтях 37, 38, частинах 1, 2 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на один рік по 30.08.2016.
Уповноважена особа Фонду згідно з наказом від 29.05.2015 № 26/ТА створила комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "УПБ", за результатами роботи якої було виявлено, що під час укладення, у тому числі, договору від 28.05.2015 порушено законодавство України та не дотримано обмежень, встановлених НБУ, а саме - договір від 28.05.2015 укладено із порушенням вимог постанови НБУ № 293/БТ, згідно з якою банку заборонено передавати у забезпечення третім особам майно та активи; розрахунок за договором було здійснено із застосуванням прямих кореспондентських рахунків, а не через кореспондентський рахунок банку, відкритий у НБУ, що суперечить вимогам постанови НБУ № 293/БТ, відповідно до якої усі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок банку, відкритий у НБУ; банк, уклавши договір купівлі-продажу, узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, що прямо зазначено у пункті 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину; банк, уклавши договір купівлі-продажу, прийняв на себе зобов`язання щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки та банківську діяльність", що прямо зазначено у пункті 5 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину; умови договору від 28.05.2015 передбачають передачу контрагентові, що є одночасно кредитором банку, майна банку (за ціною, значно нижчою, ніж балансова вартість нерухомого майна) та надають кредиторові ТОВ "-Аларіт-" переваги перед іншими кредиторами, не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, що прямо зазначено у пункті 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Позивач направив на адресу відповідача повідомлення від 12.08.2015 № 01-10/3856 про нікчемність, зокрема, договору від 28.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. за № 1609. У повідомленні про нікчемність банк як підстави нікчемності зазначив пункти 2, 3, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
4.4. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, предметом позову у ній є вимоги ПАТ "УПБ" в особі уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ", заявлені до ТОВ "-Аларіт-", про визнання недійсним нікчемного правочину - договору купівлі-продажу 1/6 частки об`єктів нерухомого майна, укладеного 28.05.2015 між ПАТ "УПБ" і ТОВ "-Аларіт-", посвідченого 28.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я., зареєстрованого у реєстрі за № 1609, і застосування наслідків недійсності цього нікчемного правочину шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права власності за ТОВ "-Аларіт-" на об`єкти нерухомості згідно з переліком, наведеним у прохальній частині позовної заяви.
4.5. Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на які послався позивач в обґрунтування підстав нікчемності договору від 28.05.2015, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.