ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 920/121/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської обласної ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09 квітня 2020 року (головуючий - Мальченко А. О., судді - Агрикова О. В., Чорногуз М. Г.) і рішення Господарського суду міста Києва від 12 серпня 2019 року (суддя Гумега О. В.) у справі
за позовом Сумської міської ради
до Сумської обласної ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Матусенко Тетяни Петрівни,
про визнання незаконними рішень
(за участю представників: позивача - Заїна І.В., Петрова Л.П.; відповідача - Дяченко Н.Г. )
Історія справи
Фактичні обставини справи, встановлені судами
1. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" за відповідним актом приймання-передачі в комунальну власність Сумського облвиконкому передано майно установ освіти, що станом 01.01.1992 були у підпорядкуванні Міністерства освіти України, зокрема позашкільні заклади (станції техніків, туристів, будинки піонерів, клуби, спортивні школи та інші) міста Суми балансовою вартістю 941,1 тис. грн.
2. За іншим актом приймання-передачі згадані позашкільні заклади міста Суми балансовою вартістю 941,1 тис. грн. Сумський облвиконкомом передав у комунальну власність Сумському міськвиконкому.
3. 18.10.2012 на підставі рішень Сумської міської ради (далі - позивач) від 22.06.2011 № 581-МР, від 30.05.2012 №1478-МР та виданого на їх підставі свідоцтва про право власності від 03.10.2012 САЕ №707328 проведено державну реєстрацію права власності територіальної громади м. Суми в особі Сумської міської ради на нерухоме майно (реєстраційний номер 37780062) - комплекс будівель і споруд, до складу якого включено адмінбудівлю літ. "А" площею 1 222,7 кв.м. у м. Суми по вул. Покровська (Жовтнева), 9.
3. Рішенням Сумської обласної ради (далі - відповідач) від 29.01.2016 внесено зміни до переліку об`єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, затвердженого рішенням відповідача від 20.06.2014, доповнивши його пунктом 1430-1 - нежитлове приміщення площею 420 м.кв. у м. Суми, вул. Петропавлівська, 54 (далі - спірне рішення -1). Іншим рішенням відповідача від 02.06.2016 внесено зміни в пункт 1430-1 рішення від 20.06.2014 шляхом визначення площі нежитлового приміщення 410,30 м.кв. (далі - спірне рішення-2).
4. На підставі рішення відповідача від 20.06.2014 (зі змінами, внесеними спірними рішеннями) та листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області від 23.06.2016 №05-04.02578 проведено державну реєстрацію права комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області в особі Сумської обласної ради на адміністративну будівлю літ. А-II площею 410,30 м.кв. у м. Суми по вул. Петропавлівська, 54.
Короткий зміст позовних вимог
5. У лютому 2018 року Сумська міська рада звернулася з позовом до Сумської обласної ради про визнання незаконними та скасування спірних рішень відповідача від 29.01.2016 та від 02.06.2016 щодо включення до переліку об`єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області нежитлового приміщення площею 410,30 м.кв. у м. Суми по вул. Петропавлівська, 54. .
6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що включене на підставі спірних рішень до переліку майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області нежитлове приміщення площею 410, 30 м.кв. у м. Суми по вул. Петропавлівська, 54 є складовою частиною комплексу нежитлових приміщень площею 1 227, 70 м.кв по вул. Покровська, 9 у м. Суми, яке є власністю територіальної громади м. Суми та зареєстровано за позивачем ще у 2012 році. Отже, відповідач не мав права розпоряджатися нерухомим майном, право власності на яке належить позивачу.
Короткий зміст рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій
7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09 квітня 2020 року, позов задоволений, спірні рішення відповідача визнано незаконними та скасовано.
8. Суди попередніх інстанцій встановили, що включене відповідачем на підставі спірних рішень до складу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області нежитлове приміщення по вул. Петропавлівській, 54 площею 410,30 м.кв. є складовою частиною належних позивачу на праві власності нежитлових приміщень - будівель позашкільних закладів освіти площею 1 222,70 м.кв. по вул. Покровській, 9. З наявних у справі документів (пункт 3 Постанови) вбачається, що відповідне речове право на нерухоме майно по вул. Покровській, 9 у м. Суми зареєстровано за позивачем ще у 2012, а отже спірні рішення прийняті відповідачем з перевищенням повноважень та порушують право власності позивача.
9. При цьому суд апеляційної інстанції, мотивовано задовольнивши відповідне клопотання позивача, долучив до справи додатковий доказ - акт приймання-передачі, зі змісту якого встановив, що передані Сумському облвиконкому від держави в особі Міністерства освіти України у 1992 році позашкільні заклади освіти були у свою чергу передані відповідачем у комунальну власність територіальної громади міста Суми, що спростовує доводи відповідача про належність такого майна до спільної власності територіальних громад внаслідок передачі від держави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та касаційне провадження
10. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
11. Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача який подав касаційну скаргу (узагальнено)
12. Судами не враховано висновків Верховного Суду у справах № 923/1283/16 та № 904/8186/17 щодо відсутності у позивача матеріально-правових підстав для захисту права власності в судовому порядку у разі не підтвердження у встановленому порядку набутого на законних підставах речового права, яке оспорюється відповідачем.
13. Судами також не враховано висновок Верховного Суду у справі № 205/1178/16-ц щодо необхідності дослідження судом дотримання позивачем принципу добросовісності володіння майном при зверненні до суду з метою захисту свого права на майно, яке на момент звернення з позовом належало на праві власності відповідачу. Так, суди не досліджували докази набуття позивачем права власності на об`єкт по вул. Покровській, 9, до складу якого безпідставно включено будівлю відповідача по вул. Петропавлівській, 54 та помилково взяли до уваги лист КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" в якості доказу у підтвердження права власності позивача на спірне приміщення.
14. Суди не встановили правових підстав набуття позивачем права власності на нерухоме майно по вул. Покровській, 9 та не врахували, що в силу частини 2 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності на майно є його передача державою. Касаційна скарга у цій частині мотивована відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 60 та пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у подібних правовідносинах.
15. У порушення статей 77, 80, 81, 86 ГПК України суди не дослідили наданий відповідачем доказ - рішення Виконавчого комітету Сумської обласної ради народних депутатів від 18.09.1985 №276 щодо присвоєння різних охоронних номерів окремим будівлям по вул. Леніна, 54 та Жовтневій, 9, у першій з яких ще у 1985 році розміщувався обласний комунальний заклад. Вказане унеможливило встановлення фактичних обставин справи та призвело до неправильного вирішення спору.
16. Суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права внаслідок: (1) неправомірного відхилення клопотання відповідача про залучення додаткових доказів та безпідставного задоволення аналогічного клопотання позивача; (2) не усунення допущеного судом першої інстанції процесуального порушення - невжиття заходів процесуального примусу до позивача в порядку статті 81 ГПК України у зв`язку з ненаданням останнім доказів на вимогу суду.
Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу
17. Наведені скаржником рішення Верховного Суду не відповідають визначеним частиною 2 статті 287 ГПК України підставам касаційного оскарження, оскільки прийняті не у подібних правовідносинах. Доводи касаційної скарги зводяться до висловлення незгоди з судовими рішеннями та вимог про дослідження доказів, переоцінку обставин справи, проте не стосуються питань права. Натомість встановлені у справі обставини підтверджують належність спірного майна на праві власності позивачу та, відповідно, незаконність оспорюваних рішень відповідача.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
18. Щодо доводів касаційної скарги в пунктах 12, 13 Постанови, то наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена в пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, оскільки висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у наведених скаржником постановах викладені не у подібних правовідносинах.
19. Зі змісту пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої вказаною нормою, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
20. Так, постанови Верховного Суду у справах № 923/1283/16 та № 904/8186/17 (пункт 12 Постанови) прийняті у відмінних від даної справи правовідносинах - спорах про визнання права власності на нерухоме майно на підставі статті 392 ЦК України. При цьому зацитовані скаржником в касаційній скарзі тези з тексту постанов Верховного Суду стосуються не висновків касаційного суду з питань застосування конкретних норм матеріального чи процесуального права, а за своєю суттю є загальним алгоритмом доведення особою належного їй права, на захист якого подано відповідний позов.