Постанова
Іменем України
25 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 566/982/18
провадження № 61-9159св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи - Підлозцівська сільська рада, ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Ковальчук Н. М., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення фактів родинних відносин та прийняття спадщини, заінтересовані особи: Підлозцівська сільська рада, ОСОБА_2 .
Заяву обгрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна тітка ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина - право на земельну частку (пай) із земель Колективного сільськогосподарського підприємства "Нива" (далі - КСП "Нива"). Спадщину за законом прийняла її мати ОСОБА_5 шляхом фактичного вступу у володіння та користування спадковим майном, проте своїх спадкових прав за життя не оформила.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина на зазначені майнові права. Інших спадкоємців за законом, що прийняли спадщину, окрім неї немає, заповіт спадкодавець не складала.
18 липня 2018 року державний нотаріус Млинівської районної державної нотаріальної контори відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) із земель КСП "Нива", яка належала ОСОБА_6, у зв`язку з відсутністю доказів родинних відносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також фактичного прийняття спадщини ОСОБА_5 .
Посилаючись на наведене, просила встановити юридичний факт родинних відносин, зокрема, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідною сестрою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а також юридичний факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті її рідної сестри ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 19 жовтня
2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено юридичний факт родинних відносин, зокрема, що ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною сестрою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено юридичний факт прийняття ОСОБА_5 спадщини, що відкрилася після смерті її рідної сестри ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявник надала належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_5 є сестрою ОСОБА_6 та прийняла спадщину після її смерті.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, скасовано рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2018 року та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Роз`яснено ОСОБА_1 право звернутися до суду з відповідним позовом на загальних підставах.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що встановлення юридичного факту родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також факту прийняття ОСОБА_5 спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6, заявник пов`язує з реалізацією права на спадкування майна померлої ОСОБА_5, зокрема необхідністю отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) із земель КСП "Нива", яка належала ОСОБА_6, яке оспорюється ОСОБА_3 . Ураховуючи існування між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спору про право, який підлягає вирішенню за правилами загального позовного провадження, суд першої інстанції зобов`язаний був залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, однак, у порушення частини шостої статті 294 ЦПК України, ухвалив рішення про задоволення заяви у порядку окремого провадження.
Узагальнені доводи касаційної скарги та відзиву на неї
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій вона просила скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність спору про право та безпідставно залишив без розгляду її заяву про встановлення факту, що має юридичне значення. Апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення суду першої інстанції подана з пропуском визначеного законодавством строку (через два місяці після того, як вона довідалась про існування оскаржуваного рішення суду першої інстанції), проте ОСОБА_3 не вказала в апеляційній скарзі поважних причин пропуску зазначеного строку, а апеляційний суд при відкритті апеляційного провадження не обґрунтував причин його поновлення. Крім того, на момент подання ОСОБА_3 апеляційної скарги були відсутні будь-які факти та обставини, які б свідчили про те, що рішення суду першої інстанції порушує її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Посилання
ОСОБА_3 на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції перешкоджає їй оформити спадкові права після смерті ОСОБА_6 є необґрунтованими, оскільки вона не надала належних та допустимих доказів звернення до органів нотаріату з приводу оформлення спадщини.
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_3, у якому вона зазначила, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та ухвалив законне і обгрунтоване рішення, підстави для його скасування відсутні.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги
ОСОБА_1 висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.