Постанова
Іменем України
25 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 761/30775/18
провадження № 61-17514св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2019 року у складі судді Піхур О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, фонд), Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") про стягнення грошових коштів.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона є вкладником (кредитором) ПАТ "Банк Форум", з яким укладено договори банківських вкладів від 22 червня 2012 року № 2620/2803/474106 на суму 7 533,63 доларів США, від 18 вересня 2012 року № 2630/2803/499095 на суму 40 000,00 доларів США,
від 16 грудня 2013 року № 2630/2803/664823 на суму 20 000,00 доларів США,
від 13 лютого 2014 року № 2630/2803/685367 на суму 7 000,00 доларів США, тобто на загальну суму 74 533,63 доларів США та 9,81 доларів США нарахованих процентів.
Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 13 червня 2014 року № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум" було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідувати ПАТ "Банк Форум".
Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 16 червня 2014 року № 49 вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Банк Форум".
26 січня 2016 року вона звернулась до ПАТ "Банк Форум" з заявою про видачу їй вкладів та нарахованих процентів, на яку отримала відповідь, що вона визнана кредитором банку.
Після віднесення банку до категорії неплатоспроможних на підставі відповідної постанови НБУ, згідно зі статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", їй виплачено гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000,00 грн, а решту суми віднесено до кредиторських вимог, які не виплачені.
Посилаючись на те, що відповідачі не повернули у повному обсязі грошові кошти за договорами банківських вкладів, просила стягнути з них солідарно
53 437,27 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2019 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з 16 червня 2014 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Форум", а отже задоволення вимог кредиторів поза межами гарантованої суми вкладів відбувається в порядку черговості, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Позивачу відшкодовано гарантовану суму коштів за вкладом у сумі 200 000,00 грн, решту вимог включено до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк Форум", тому підстави для задоволення позову відсутні.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини, що мають значення для справи, дійшов законного та обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Зазначив, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення в ПАТ "Банк Форум" було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Апеляційний суд відхилив доводи про те, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є неконституційним, зазначивши, що на час розгляду справи цей закон неконституційним не визнано, а тому підстав вважати його таким немає. Норми спеціального Закону, який регулює діяльність ФГВФО, не містить положень, які дають підстави вважати, що фонд є правонаступником банківської установи, у зв`язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з твердженнями позивача про те, що фонд на підставі статті 1060 ЦК України має відповідати за зобов`язаннями банку щодо повернення банківських вкладів та нарахованих процентів.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У вересні 2019 року до Верховного суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якій він, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2019 року і постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року, та ухвалити у справі нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам позивача про невідповідність процедури задоволення вимог кредиторів банку, визначеної статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Конституції України, та необгрунтовано не застосували до спірних правовідносин Конституцію України як норми прямої дії, оскільки положення закону суттєво звужують права вкладників, порушують рівність прав вкладників, внаслідок чого може виникнути ситуація, коли фізична особа (вкладник) протиправно позбавляється права власності на вклад, що не відповідає основним принципам конституційних прав людини, які повинна забезпечити держава. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що процедура позбавлення (обмеження) користування майном - грошовими коштами у визначений зазначеним законом спосіб не відповідає принципу пропорційності (справедливої рівноваги між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав конкретної особи). Суди не урахували, що створенням законодавчих перешкод у поверненні коштів, які належать позивачеві на праві власності, після виведення банку з ринку, порушуються положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, а також при вирішенні спору не застосували практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Вказував, що суди помилково вважали ФГВФО неналежним відповідачем у справі, оскільки з дня початку ліквідаційної процедури саме фонд здійснює повне управління банком та розпоряджається його майном, тобто саме на ФГВФО покладено обов`язок відшкодувати позивачу кошти від імені сторони правочину. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 09 листопада 2016 року у справі № 6-2309цс16.
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ФГВФО, у якому він зазначав, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно з`ясували обставини справи та ухвалили законні і обгрунтовані рішення, підстави для їх скасування відсутні.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з статтею 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на моменти подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України,в редакції чинній на моменти подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Установлені судами фактичні обставини справи
ОСОБА_1 є вкладником (кредитором) ПАТ "Банк Форум", з яким укладені договори банківських вкладів від 22 червня 2012 року № 2620/2803/474106 на суму 7 533,63 доларів США, від 18 вересня 2012 року № 2630/2803/499095 на суму 40 000,00 доларів США, від 16 грудня 2013 року № 2630/2803/664823 на суму 20 000,00 доларів США, від 13 лютого 2014 року № 2630/2803/685367 на суму 7 000,00 доларів США.