Постанова
Іменем України
25 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 237/5238/16-ц
провадження № 61-12310св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідач - Приватне підприємство Агрофірма "Пречистівське",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Принцевської В. П., Білини Т. І., Баркова В. М.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
Приватного підприємства Агрофірма "Пречистівське" (далі - ПП Агрофірма "Пречистівське") про визнання недійсними договорів оренди землі, повернення земельних ділянок.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0205, та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, розташованих на території Новоукраїнської сільської ради Марʼїнського району Донецької області.
У жовтні 2016 року відповідач надав для ознайомлення примірник договору оренди належної їй земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0205, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, датований 05 липня 2012 року, у якому підробленим є її підпис, строк дії вказаного договору та дата його укладення.
ПП Агрофірма "Пречистівське" на власний розсуд та без достатніх на те правових підстав також володіє та користується належною їй, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 грудня 2013 року, земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, розташованою на території Новоукраїнської сільської ради Марʼїнського району Донецької області. Договір оренди зазначеної земельної ділянки на її вимогу відповідач для ознайомлення не надав.
Посилаючись на наведене, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0205, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, укладений 05 липня
2012 року між ПП Агрофірма "Пречистівське" та ОСОБА_1 ;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, укладений 05 липня
2012 року між ПП Агрофірма "Пречистівське" та ОСОБА_2 ;
- зобовʼязати ПП Агрофірма "Пречистівське" повернути ОСОБА_1 зазначені земельні ділянки у придатному для використання стані.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Марʼїнського районного суду Донецької області від 26 грудня
2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0205, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, укладений 05 липня 2012 року між ПП Агрофірма "Пречистівське" та ОСОБА_1, та зобов`язано ПП Агрофірма "Пречистівське" повернути земельну ділянку ОСОБА_1 у придатному для використання стані.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, укладений 05 липня 2012 року між ПП Агрофірма "Пречистівське" та ОСОБА_2, та зобов`язано ПП Агрофірма "Пречистівське" повернути земельну ділянку ОСОБА_1 у придатному для використання стані.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір оренди землі
від 05 липня 2012 року, укладений між ПП Агрофірма "Пречистівське" та ОСОБА_1, як і договір оренди землі від 05 липня 2012 року, укладений між ПП Агрофірма "Пречистівське" та ОСОБА_2 (за довіреністю
ОСОБА_1 ), містять виправлення в частині зазначення дати укладення договору, які виконані кульковою ручкою поверх надрукованого тексту і не засвідчені підписами сторін договору, що не може свідчити про наявність волевиявлення орендодавця на зміну дати укладення договору з 2008 року на 2012 рік. Саме у такій редакції зазначені договори були надані для державної реєстрації та зареєстровані у Мар`їнському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", тобто в установі, яка фактично проводила державну реєстрацію договорів оренди землі станом на 2008 рік, тоді як станом на 05 липня 2012 року проведення державної реєстрації договорів оренди землі відносилося до компетенції Державного агентства земельних ресурсів України. Крім того, реквізити розрахункового рахунку орендаря, зазначені в оспорюваних договорах, станом на 05 липня
2012 року були нечинним, оскільки такий рахунок закрито у вересні 2011 року, також у договорах зазначено лише місце розташування та розмір земельних ділянок, без вказівки кадастрових номерів, що відповідало положенням абзацу 2 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" у редакції станом
на 05 липня 2008 року, та очевидно свідчить про те, що укладення оспорюваних договорів відбулося саме у 2008 році. Ураховуючи, що порушення принципу свободи договору, що є суттєвим недоліком, який має наслідком дефектність укладеного правочину, суд першої інстанції дійшов висновку, що договори оренди землі від 05 липня 2012 року, укладені між ПП Агрофірма "Пречистівське" та ОСОБА_1 та між ПП Агрофірма "Пречистівське" та ОСОБА_2, підлягають визнанню недійсними на підставі частини третьої статі 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у зв`язку з відсутністю у позивача волевиявлення на їх укладення. Зважаючи на те, що підписання ОСОБА_1 договору оренди землі
від 05 липня 2012 року в інтересах батька ОСОБА_2 не обумовлене зазначенням будь-яких даних, у тому числі номеру довіреності, дати її видання, особи, яка видала довіреність, які дають змогу ідентифікувати її, і відповідач не надав доказів її наявності на дату укладення договору, суд вважав доведеним факт того, що станом на 05 липня 2012 року ОСОБА_1 не мала необхідної правосуб`єктності для укладення договору від імені ОСОБА_2 . Позивач вважала, що спірні правовідносини виникли з 05 липня 2008 року, а тому сам по собі факт отримання ОСОБА_1 орендної плати не є визначальним для обчислення строків позовної давності, початок перебігу якої має визначатися моментом коли їй стало відомо про порушення її прав та охоронюваних законом інтересів. З огляду на задоволення вимог про визнання недійсними оспорюваних правочинів, суд вважав обгрунтованими і похідні від них вимоги про зобов`язання ПП Агрофірма "Пречистівське" повернути спірні земельні ділянки ОСОБА_1 у придатному для їх використання стані.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 29 травня 2019 року апеляційну скаргу ПП Агрофірма "Пречистівське" задоволено, рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 26 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції про те, що договори оренди землі від 05 липня 2012 року, укладені між ПП Агрофірма "Пречистівське" та ОСОБА_1, та між ПП Агрофірма "Пречистівське" та ОСОБА_2, містять виправлення в частині зазначення дати їх укладення грунтуються на припущеннях, оскільки на підтвердження зазначених доводів позивач не надала примірників договорів оренди землі, які б містили відмінну дату від тієї, яка зазначена у примірниках договорів, наданих відповідачем. Допустимим доказом вчинення виправлень у оспорюваних договорах може бути лише висновок експерта, однак сторони не заявляли клопотання про призначення експертного дослідження. Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу та не надав оцінки тому факту, що з вимогам про визнання недійсними договорів оренди землі позивач звернулася лише у грудні 2016 року, а до вказаного моменту не мала претензій до орендаря щодо виконання ним умов договорів та регулярно отримувала орендну плату.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій вона просила скасувати постанову Донецького апеляційного суду
від 29 травня 2019 року та залишити в силі рішення Марʼїнського районного суду Донецької області від 26 грудня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що для встановлення наявності виправлень в оспорюваних правочинах необхідні спеціальні знання, натомість суд першої інстанції правильно встановив, що наявні у договорах виправлення є візуально помітними неозброєним оком і та полягають у тому, що поверх дати укладення договорів "08" кульковою ручкою нанесено нову дату укладення "12", а тому їх ідентифікацію міг здійснити суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Ураховуючи що договір оренди землі визначає права та обов`язки його сторін щодо строкового платного володіння і користування земельною ділянкою, внесені у договори виправлення надають орендарю право володіти та користуватися земельною ділянкою понад попередньо погоджений строк та обмежують правомочності орендодавця щодо розпорядження належною йому земельною ділянкою і є недопустимими, оскільки спотворюють його зміст та свідчать про наявність дефекту волевиявлення орендодавця. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність позивачем того, що належні їй земельні ділянки орендар використовує на підставі договорів оренди землі укладених у 2008 році, згідно з умовами яких вона отримувала орендну платувід ПП Агрофірма "Пречистівське". Поза увагою апеляційного суду залишився і встановлений судом першої інстанції факт відсутності у ОСОБА_1 необхідного обсягу цивільної правосуб`єктності на укладення договору оренди землі від імені ОСОБА_2, зокрема довіреності діяти від його імені, на підставі якої вона уклала договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області.
У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Верховного Суду у серпні
2019 року, ПП Агрофірма "Пречистівське" просило відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на її законність та обгрунтованість. Зазначило, що обставини справи підтверджують волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договорів оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0205, та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, розташованих на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, оскільки позивач у ході розгляду справи не заперечувала, що підпис у оспорюваних договорах виконаний нею, сторони досягли згоди щодо терміну дії договору (15 років), договори оренди землі зареєстровані відповідним органом Державного агентства земельних ресурсів України, що підтверджено повідомленням Міськрайонного управління у Мар`їнському районі та місті Вугледарі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. Договори оренди землі, які були укладені між ПП Агрофірма "Пречистівське" та ОСОБА_1, у тому числі і за довіреністю від імені ОСОБА_2, є вчиненим 05 липня 2012 року, їх державна реєстрація, з якою сторони пов`язали початок перебігу строку дії зазначених договорів, відбулася також 05 липня 2012 року. У цьому контексті, встановлення фактів укладення оспорюваних договорів 05 липня 2008 року чи 05 липня 2012 року не стосується волевиявлення сторін на їх укладення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від30 липня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 27 серпня
2019 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0205, а також власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, розташованих на території Новоукраїнської сільської ради Марʼїнського району Донецької області.