Постанова
Іменем України
25 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 626/933/19-ц
провадження № 61-20272св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне аграрно-орендне підприємство "Промінь",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Красноградського районного суду Харківської області
від 05 серпня 2019 року в складі судді Дудченка В. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Бурлака І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного аграрно-орендного підприємства "Промінь" (далі - ПАОП "Промінь") про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 16 січня 2003 року належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 6323381200:07:000:0045, загальною площею 12,06 га, що розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області.
Вказував на те, що 10 серпня 2004 року між ним та ПАОП " Промінь " укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянка № НОМЕР_1 .
Вважав, що орендна плата за користування відповідачем належною йому земельною ділянкою з 01 грудня 2017 року повинна нараховуватись у розмірі, встановленому наказом генерального директора ПАОП "Промінь" від 01 грудня 2017 року № 186-ОД, а саме - 7,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації, проте відповідач сплачував орендну плату з розрахунку 3 %
від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у зв`язку з чим ПАОП " Промінь ", за розрахунками позивача, недоплатило йому за 2017-2018 роки орендну плату
в розмірі 38 751,81 грн та 33 129,25 грн пені за прострочення виплати орендної плати.
Посилаючись на наведене та на те, що орендар ПАОП " Промінь " в порушення умов договору оренди землі від 10 серпня 2004 року № 75 систематично не сплачує йому орендну плату, позивач просив припинити зазначений вище договір оренди шляхом його дострокового розірвання.
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 05 серпня
2019 рокув задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів того, що сторонами було переглянуто розмір орендної плати та укладено додаткову угоду щодо підвищення розміру орендної плати до 7,5 % від нормативної грошової оцінки землі.
Таким чином, посилання позивача на необхідність розрахунку орендної плати у розмірі 5 % за 2016-2017 роки, а з 01 грудня 2017 року - 7,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки суд першої інстанції вважав безпідставними, оскільки такий розмір орендної плати не передбачений, ані законодавством України, ані самим договором оренди від 10 серпня 2004 року № 75.
Постановою Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом не встановлено систематичної несплати відповідачем орендної плати, будь-яких доказів істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі матеріали справи не містять, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що орендна плата за 2017 рік не була виплачена, визнані апеляційним судом необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що станом на 01 січня 2017 року за орендною платою мала місце переплата, яка перебільшувала розмір орендної плати за рік.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 05 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що судами не враховано висновки Краснодарського районного суду Харківської області від 29 червня 2016 року в справі № 626/133/16-ц, ухваленого за результатом розгляду спору між тими ж самими сторонами, яким встановлено, факт збільшення ПУАП "Промінь" розміру орендної плати в 2014 році до 4 %
від нормативної грошової оцінки землі, а у 2015-2016 роках - до 5 %. Зазначені обставини, встановлені рішенням, яке має преюдиційне значення під час розгляду справи, що переглядається.
Крім того, під час розгляду аналогічної справи № 626/471/17-ц суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій встановили факт, що орендну плату за
2015-2016 роки збільшено відповідачем до 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Встановлюючи цей факт суди посилались на обставини, встановлені в справі № 626/133/16-ц.
Звертає увагу на те, що апеляційним судом помилково зазначено, що станом
на 01 січня 2017 року за орендною платою мала місце переплата, яка перебільшувала розмір орендної плати за рік, оскільки відповідач вніс попередню плату за 2016 рік в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проте це не може вважатися переплатою та зменшувати розмір оплати за 2014-2016 роки.
На думку заявника судами не враховано, що відповідач не тільки сплачував орендну плату в розмірі меншому, ніж встановлено в договорі, а й також систематично порушував строки такої оплати, що є безумовною підставою для припинення договору оренди шляхом його розірвання.
Відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Верховного Суду не надходило.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 на рішення Красноградського районного суду Харківської області
від 05 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року, витребувано цивільну справу та надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону
№ 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин, розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 на рішення Красноградського районного суду Харківської області
від 05 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції, чинній на час її подання, тобто
до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 16 січня 2003 року належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 6323381200:07:000:0045, загальною площею 12,06 га, що розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області.
10 серпня 2004 року між ОСОБА_1 та ПАОП " Промінь " укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянка АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 2.2.1 зазначеного вище договору оренди він діє до 31 грудня 2029 року, починаючи з дня його реєстрації.
За умовами пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати орендну плату розмір та форма якої на 1 рік встановлюється за домовленістю сторін (додаток 1). Розмір платежів за окремими формами оплати щороку погоджується сторонами шляхом внесення змін та доповнень у додаток 1 до цього договору. Орендар сплачує орендну плату протягом дії договору не пізніше як у термін з 01 серпня до 31 грудня кожного року.
У випадку не внесення орендної плати у встановлені строки, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,3 % від суми недоїмки за кожний наступний день прострочення (пункт 2.3.3 договору).
Пунктом 4.3 договору передбачено, що однією з підстав розірвання договору оренди є вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором.