Постанова
Іменем України
25 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 486/615/18
провадження № 61-16131св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 травня 2019 року у складі судді Франчук О. Д. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 липня 2019 року у складі колегії суддів: Шаманської Н. О., Данилової О. О., Коломієць В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позов обґрунтовано тим, що з 24 грудня 1988 року по 23 березня 2016 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Під час перебування у шлюбі сторони придбали автомобіль ВАЗ 21120, державний номер НОМЕР_1, вартістю 40 000,00 грн, який оформлено на відповідача. Також, на ім`я відповідача відкрито депозитний рахунок в Публічному акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), на якому на момент фактичного припинення шлюбних відносин накопичено 46 000,00 грн.
09 березня 2016 року ОСОБА_2 без згоди позивача продала зазначений автомобіль своїй матері - ОСОБА_4, а коштами, які знаходились на депозитному рахунку, розпорядилася на свій розсуд.
Посилаючись на те, що зазначене майно є спільною сумісною власністю сторін, яке ОСОБА_2 використала на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї, позивач просив у порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля ВАЗ 21120, державний номер НОМЕР_1, у сумі 33 750,00 грн, а також 1/2 частки депозиту накопиченого під час проживання в шлюбі у сумі 23 000,00 грн.
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля у розмірі 36 820,00 грн та 1/2 частки депозиту накопиченого під час шлюбу у розмірі 15 501,07 грн, а всього 52 321,07 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що автомобіль ВАЗ 21120, державний номер НОМЕР_1, придбаний сторонами у період шлюбу, відчужений відповідачем без згоди позивача, а кошти від його продажу використала не в інтересах сім`ї, тому останній має право на компенсацію вартості спірного транспортного засобу. Також суд першої інстанції виходив з того, що оскільки депозитний рахунок в ПАТ КБ "ПриватБанк" відкритий Мурогіною О. П. у шлюбі, за час перебування у якому сторони накопичили 46 002,15 грн, тому зазначені кошти належать сторонам на праві спільної сумісної власності, а отже підлягають поділу між ними у рівних частинах.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 травня 2019 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 49 251,07 грн грошової компенсації та 12 312,27 грн судових витрат.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд керувався тим, що звертаючись до суду позивач просив стягнути з відповідача 33 750,00 грн компенсації 1/2 частки за проданий автомобіль, однак суд першої інстанції залишив зазначені обставини поза увагою та вийшов за межі позовних вимог.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у серпні 2019 року звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 травня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 липня 2019 року у вищевказаній справі.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що спірний автомобіль був проданий у період шлюбу за згодою позивача, а кошти від його продажу використані в інтересах сім`ї.
Заявник у скарзі також зазначає, що судами не надано оцінку тому факту, що позивач не долучав до позовної заяви копію висновку про вартість спірного транспортного засобу, тому відповідач позбавлений можливості заперечувати проти вартості, зазначеної у ньому.
Крім того, заявник звертає увагу, що з травня 2015 року по 31 грудня 2015 року залишок на відкритому депозитному рахунку становив 00,00 грн, що свідчить про відсутність грошових коштів на депозитному рахунку відповідача.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 зазначав клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
ОСОБА_2 не зверталась до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року, після усунення заявником недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи № 486/615/18 з суду першої інстанції та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Цією ж ухвалою відмовлено заявнику в задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у серпні 2019 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України(в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі ухвалено з додержанням норм законодавства.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 24 грудня 1988 року до 23 березня 2016 року.
В період шлюбу, а саме 11 травня 2010 року, сторонами було придбано автомобіль ВАЗ 21120 реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується договором № 8971 купівлі-продажу транспортного засобу, оформленим на ім`я ОСОБА_2 .
Крім того, на ім`я відповідача у ПАТ КБ "ПриватБанк" було відкрито депозитний рахунок по договору "Стандарт" на 3 місяця від 25 грудня 2013 року.
Як вбачається з виписки по депозитному рахунку за період з 01 травня по 31 грудня 2015 року по договору "Стандарт" на 3 місяці відкритому на ім`я ОСОБА_2, 01 липня 2015 року було здійснено перерахунок коштів на вклад за вимогою для продовження депозитного договору № SAMDNWF**4300 від 25 грудня 2013 року у сумі 46 002,15 грн. Залишок на рахунку 00,00 грн.