Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 501/2316/15-ц
провадження № 61-37956св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт",
треті особи: незалежна профспілка працівників Іллічівського морського торговельного порту, профспілка робітників морського транспорту Іллічівського морського транспорту Іллічівського морського торговельного порту, спілка професіоналів докерів-механізаторів Іллічівського морського торговельного порту, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року в складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Калараша А. А., Поголєрової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (далі - ДП "ІМТП"), у якому просила:
- поновити їй строк на оскарження наказу директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року № 33 "Про переміщення працівників підприємства" та наказу директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року за № 46/0 про переміщення ОСОБА_1 ;
- визнати наказ директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року № 33 "Про переміщення працівників підприємства" в частині виключення зі штатного розпису четвертого терміналу посади тальмана, яку займала ОСОБА_4 незаконним та скасувати;
- визнати наказ директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року за № 46/0 про переміщення ОСОБА_4 незаконним та скасувати;
- визнати наказ першого заступника директора підприємства від 23 квітня 2015 року № 234/О-11 про припинення трудового договору та звільнення ОСОБА_4 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України незаконним та скасувати;
- поновити її в ДП "ІМТП" на посаді тальмана четвертого терміналу;
- стягнути з ДП "ІМТП" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26 лютого 2015 року по час ухвалення рішення;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.
Позовна заява мотивована тим, щонаказ про переміщення працівників підприємства видано з порушенням статті 32 КЗпП України, оскільки переведення було фактичним скороченням штату. Вона не погодилась на переміщення, а відповідач в порушення вимог статей 40 і 43 КЗпП Українизвільнив її з роботи.
Зазначила, що вона не є юристом за фахом, тому пропустила строки для звернення до суду за захистом свого порушеного права, а відповідач не роз`яснив їй щодо строків оскарження наказів.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що порушень трудового законодавства при вивільненні позивача ДП "ІМТП" не допущено, а тому відсутні підстави для скасування наказів директора порту, поновлення її на попередній роботі та для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, відмова у наданні згоди на звільнення позивача відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, надана президією Незалежної профспілки працівників ІМТП від 10 лютого 2016 року, є необґрунтованою, оскільки позивач звільнена на законних підставах.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено строк на оскарження наказу директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року № 33 "Про переміщення працівників підприємства" та наказу директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року № 46/о про переміщення ОСОБА_1 . Визнано наказ директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року № 33 "Про переміщення працівників підприємства" в частині виключення зі штатного розпису четвертого терміналу посади тальмана, яку ОСОБА_1 займала, незаконним та скасовано. Визнано наказ директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року № 46/о про переміщення ОСОБА_1 незаконним та скасовано. Визнано наказ першого заступника директора ДП "ІМТП" від 23 квітня 2015 року № 234/0-11 про припинення трудового договору та звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України незаконним та скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді тальмана четвертого терміналу ДП "ІМТП". Стягнуто з ДП "ІМТП" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 лютого 2015 року по 28 липня 2016 року у розмірі 69 672 грн з утриманням податків та інших обов`язкових платежів. На підставі пунктів 2 та 4 статті 367 ЦПК України допущено до негайного виконання рішення щодо стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1 за один місяць у сумі 4 255 грн з утриманням податку та інших обов`язкових платежів та поновлення її на роботі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Справа розглядась судами неодноразово.
Постановою Верховного Суду від 16 січня 2018 року касаційну скаргу ДП "ІМТП" задоволено частково, рішення апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказу директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року № 33, "Про переміщення працівників підприємства" в частині виключення зі штатного розпису четвертого терміналу посади тальмана, яку ОСОБА_1 займала, та наказу директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року № 46/0 про переміщення - скасовано та в цій частині залишити в силі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 березня 2016 року. Рішення апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року в частині визнання незаконним та скасування наказу першого заступника директора ДП "ІМТП" від 23 квітня 2015 року № 234/0-11 про припинення трудового договору та звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України залишити без змін. Рішення апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді тальмана четвертого терміналу ДП "ІМТП" змінено, поновлено ОСОБА_1 на посаді тальмана ДП "ІМТП". Рішення апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та в цій частині передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 березня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ДП "ІМТП" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 квітня 2015 року по 08 вересня 2016 року в розмірі 38 686 грн 32 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог про середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, визначивши період вимушеного прогулу з 28 квітня 2015 року по 08 вересня 2016 року, дійшов висновку, що з роботодавця на користь позивача відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок), підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислення якого розпочинається з дня звільнення ОСОБА_1 і закінчується днем її поновлення на роботі.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У червні 2018 року ДП "ІМТП" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Касаційна скарга мотивована тим, що на виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року ДП "ІМТП" через відділ державної виконавчої служби перерахувало ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 69 672 грн.
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогул в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги, що нарахована позивачу премія є виробничими заохоченнями, а тому відповідно до Порядку підлягає включенню до розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подала до суду касаційної інстанції відзив, у якому просить касаційну скаргу ДП "ІМТП" залишити без задоволення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в повному обсязі.
Зміст відзиву ОСОБА_1 є аналогічним доводам її касаційної скарги.
У січні 2019 року ДП "ІМТП" подало до суду касаційної інстанції відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У відзиві на касаційну скаргу ДП "ІМТП" посилається на практику Верховного Суду, відповідно до якої нарахована позивачу премія не підлягає врахуванню під час обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2018 року відкрито провадження у справі за касаційною скаргою ДП "ІМТП" на постанову апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року та витребувано справу № 501/2316/15-ц з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 напостанову апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 працювала у відповідача на посаді тальмана четвертого терміналу відповідно до наказу начальника порту від 02 серпня 1987 року № 28/л.
23 січня 2015 року ДП "ІМТП" видало наказ про зміни в організації виробництва та праці за № 28, відповідно до якого пунктом 2 цього наказу передбачено ліквідацію з 23 квітня 2015 року структурного підрозділу "4 термінал" з усіма робочими місцями, що складають його штатний розпис.
26 січня 2015 року ДП "ІМТП" видало наказ № 33 про переміщення працівників підприємства відповідно до пунктів 1, 2 якого передбачено збільшення робочих місць та посад у структурному підрозділі порту "3 термінал" за рахунок виключення із штатних розписів інших структурних підрозділів порту, перелік робочих місць та посад.
Згідно з наказом від 26 січня 2015 року № 46-0 ОСОБА_1 переміщено постійно з 02 лютого 2015 року тальманом третього терміналу з оплатою за штатним розписом з режимом багатозмінним, цілодобовим на підставі статті 32 КЗпП України.
23 лютого 2015 року ОСОБА_1 була ознайомлена з попередженням про наступне вивільнення, відповідно до якого її сповістили про ліквідацію з 23 квітня 2015 року структурного підрозділу "3 термінал" і її робочого місця та запропонували звільнення за переведенням до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгрейтермінал" (далі - ТОВ "Трансгрейтермінал") на посаду тальмана на умовах угоди про співробітництво від 22 серпня 2014 року. У разі її відмови від звільнення за переведенням та у зв`язку із відсутністю у ДП "ІМТП" вакантних робочих місць та посад, які відповідали б професії та кваліфікації позивача, ОСОБА_1 було запропоновано переведення на вакантне робоче місце прибиральника службових приміщень з місячною тарифною ставкою 1 278 грн, а також роз`яснено можливість звільнення на підставі пункту 1 статті 40, пункту 1 статті 36 та статті 38 КЗпП України.