Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 522/11325/16-ц
провадження № 61-46468св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Одеська міська рада,
третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської міської ради на постанову апеляційного суду Одеської області від 13 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Калараша А. А., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради, у якому просив стягнути з відповідача на його користь 10 792 грн 27 коп. майнової шкоди та 500 000 грн - у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що з 1997 по 2004 рік він неодноразово звертався до Одеської міської ради із заявами про виділення йому земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, які залишились без відповіді.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2006 року зобов`язано Одеське міське управління земельних ресурсів у встановленому земельним законодавством України порядку підготувати всі необхідні документи для надання ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 ; зобов`язано Одеську міську раду у встановленому законом порядку внести документи по наданню позивачу вищевказаної земельної ділянки на розгляд сесії Одеської міської ради.
Рішенням сесії Одеської міської ради від 05 жовтня 2007 року № 1784-V позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Висновками Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22 квітня 2014 року № 01-11/657-225ПЗ-К та Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області від 26 червня 2014 року № 711/В погоджено вищевказаний проект землеустрою, проте відповідач його не затвердив.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року визнано протиправною бездіяльність Одеської міської ради, яка полягала в ухиленні від прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність ОСОБА_1 безоплатно земельну ділянку, площею 0,1000 га, по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Посилаючись на те, що вищевказана постанова суду також залишилась не виконаною Одеською міською радою, внаслідок чого йому завдано майнову шкоду, яка полягає у понесенні витрат на замовлення та розробку проектної документації, а також моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, зміні усталеного способу життя, почутті безнадійності у верховенстві закону, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 10 792 грн 27 коп. шляхом списання в безспірному порядку відповідних коштів Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - ГУ ДКС України в Одеській області) з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади. Стягнуто з Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 1 500 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди шляхом списання в безспірному порядку відповідних коштів ГУ ДКС України в Одеській області з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з факту доведеності вимог позивача про стягнення з Одеської міської ради на його користь матеріальної шкоди у розмірі 10 792 грн 27 коп., що складається з витрат на замовлення та розробку проектної документації на земельну ділянку, а також дійшов висновку, що протиправними діями та бездіяльністю відповідача ОСОБА_1 була завдана моральна шкода в сумі 1 500 грн, яка підлягає стягненню з Одеської міської ради шляхом списання в безспірному порядку відповідних коштів ГУ ДКС України в Одеській області з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Одеської області від 13 вересня 2018 року апеляційні скарги Одеської міської ради та ГУ ДКС України в Одеській області задоволено частково, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що позивач добровільно, на власний розсуд, уклав з відповідними підприємствами договори про надання послуг, прийняв результати їх виконання та оплатив їх вартість, дійшов висновку про відсутність факту заподіяння ОСОБА_1 майнової шкоди Одеською міською радою.
Оскільки постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року, яка набрала законної сили, встановлено противоправну бездіяльність посадових осіб Одеської міської ради, та враховуючи тривале, з 2006 року, порушення законних прав ОСОБА_1, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях, завданих неправомірною бездіяльністю посадових осіб Одеської міської ради, яка є завдавачем такої шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У жовтні 2019 року Одеська міська рада звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного в частині задоволення позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що постанова апеляційного суду Одеської області від 13 вересня 2018 року оскаржується Одеською міською радою в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим оскаржувана постанова в іншій частині на предмет законності та обґрунтованості судом касаційної інстанції відповідно до статті 400 ЦПК України не перевіряється.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд не з`ясував, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних та фізичних страждань та за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні. Бездіяльність Одеської міської ради, яка була визнаною протиправною, припинена шляхом ухвалення відповідачем рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, що залишилось поза увагою апеляційного суду. За таких обставин, відповідач вважає, що відсутні обов`язкові елементи, необхідні для відшкодування моральної шкоди.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не поданий.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У січні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 20 серпня 2003 року ОСОБА_1 звернувся до Одеської міської ради із заявою про надання земельної ділянки у межах м. Одеси для будівництва житлового будинку, проте отримав відмову.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2006 року, яка набрала законної сили, зобов`язано Одеське міське управління земельних ресурсів у встановленому земельним законодавством України порядку підготувати всі необхідні документи для надання ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 ; зобов`язано Одеську міську раду у встановленому законом порядку внести документи по наданню позивачу вищевказаної земельної ділянки на розгляд сесії Одеської міської ради.
Рішенням сесії Одеської міської ради від 05 жовтня 2007 року № 1784-V надано дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських споруд.
Висновками Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22 квітня 2014 року № 01-11/657-225ПЗ-К та Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області від 26 червня 2014 року № 711/В погоджено вищевказаний проект землеустрою.
Витрати, понесені ОСОБА_1 для замовлення проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, становлять 10 792 грн 27 коп.
Рішенням Одеської міської ради від 27 квітня 2016 року № 629-VII позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року, яка набрала законної сили, визнано протиправним вищевказане рішення, а також бездіяльність Одеської міської ради, яка полягала в ухиленні від прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність ОСОБА_1 безоплатно земельної ділянки площею, 0, 1000 га, по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Оскільки постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року Одеською міською радою виконана не була, позивач звернувся до суду з цим позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.