ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа №817/2237/16
адміністративне провадження №К/9901/42645/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Тацій Л.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Малого приватного підприємства фірми "Промсервіс" на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 у складі колегії суддів: Франовської К.С. (головуючий), Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В. у справі №817/2237/16 за позовом Малого приватного підприємства фірма "Промсервіс" до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Мале приватне підприємство фірма "Промсервіс" (надалі - МППФ "Промсервіс") звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці в Рівненській області (надалі - Управління), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 17.11.2016 №000109 про накладення штрафу в розмірі 72500,00 грн. за порушення законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
2. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління від 17.11.2016 №000109.
3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 скасовано і ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
4.1. З 18.10.2016 по 24.10.2016 Управлінням, на підставі наказу від 17.10.2016 №621 проведено позапланову перевірку додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування за наслідками якої складено акт №33А/04-14.
4.2. Актом перевірки встановлено наступні порушення:
-статті 65 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), яке полягало у тому, що на підприємстві МППФ "Промсервіс" надурочні роботи працівника перевищували 120 годин на рік, а саме встановлено, що ОСОБА_1 відпрацювала 1214 годин, що перевищують допустиму норму надурочних робіт на рік на 217 годин;
-статті 107 КЗпП України, яке полягало у тому, що на МППФ "Промсервіс" оплата працівникам за роботу у святкові і неробочі дні не проводиться у подвійному розмірі у відповідності до чинного законодавства України;
-статті 106 КЗпП України, яке полягало у тому, що працівникам не нараховувалась і не виплачувалась оплата праці за надурочний час;
-частини 1 статті 47 КЗпП України, яке полягало у тому, що при звільненні працівника з роботи належно оформлена трудова книжка не видавалась в день звільнення.
4.3. 03.11.2016 МППФ "Промсервіс" було подано заперечення на акт перевірки, в яких не погодилось із висновками акта перевірки та на їх спростування надано розрахунки нарахування заробітної плати по працівниках, в яких відображено нарахування надурочних робіт в подвійному розмірі, а також оплату за роботу в святкові та неробочі дні.
4.4. 17.11.2016 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування начальником Управління прийняті постанови:
-№000108 (позивачем не оскаржується), якою накладено на позивача штраф у розмірі 1450 грн. за порушення вимог: частини 1 статті 65 КЗпП України, яке полягало у тому, що надурочні роботи для працівника перевищують 120 годин на рік; порушення вимог частини 1 статті 47 КЗпП України, яке полягало у тому, що власник або уповноважений ним орган в день звільнення не видав працівникові належно оформлену трудову книжку;
-№000109, якою накладено штраф на позивача у розмірі 72500 грн. за порушення вимог: статті 107 КЗпП України, яке полягало у тому, що оплата працівникам за роботу у святкові і неробочі дні не проводилась в подвійному розмірі; статті 106 КЗпП України, яке полягало у тому, що працівникам не нараховувалась та не виплачувалась оплата праці за надурочний час.
4.5. Судом апеляційної інстанції досліджено, що згідно з табелями обліку робочого часу за період грудень 2015 року - вересень 2016 року працівники МППФ "Промсервіс" працювали у неробочі дні: ОСОБА_2 - 01.01.2016 (11 год.), 07.01.2016 (11 год.), 08.03.2016 (8 год.), 09.05.2016 (8 год.) та 28.06.2016 (8 год); ОСОБА_3 - 01.05.2016 (10 год.), 02.05.2016 (4 год.) та 09.05.2016 (4 год.); ОСОБА_4 - 24.08.2016 (13 год.); ОСОБА_1 - 01.01.2016 (5 год.), 07.01.2016 (5 год.), 28.06.2016 (13 год.) та 24.08.2016 (8 год.); ОСОБА_5 - 08.03.2016 (13 год.), 01.05.2016 (13 год.), 02.05.2016 (13 год.) та 09.05.2016 (13 год.), 09.06.2016 (13 год.). Згідно з розрахунковими відомостями за період грудень 2015 року - травень 2016 року, включно, працівнику ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась оплата праці за роботу в надурочний час в подвійному розмірі. Згідно з розрахунковими листками на заробітну плату, які надавались працівниками ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на обґрунтування звернення до Управління, тариф/посадовий оклад працівників зазначений на рівні 16,1грн./год.
5. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що як вбачається з матеріалів справи, погодинна ставка оплати праці працівникам позивача, названим в акті перевірки, становила 12,20 грн./год., що підтверджується штатним розписом підприємства від 01.11.2015 та розрахунково-платіжними відомостями на працівників за спірний період, наданими для суду. Також, суд першої інстанції зазначив, що працівникам, які працювали у святкові і неробочі дні, за їх бажанням надавався вихідний день або робота у такий день оплачувалась у повному обсязі. У зв`язку з цим, судом першої інстанції констатовано відсутність порушень вимог статей 106, 107 КЗпП України та зроблено висновок про протиправність оскаржуваної постанови Управління.
6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в задоволенні позовних вимог зазначив, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, зобов`язаний був прийняти до уваги розрахункові листи на заробітну плату, які видавалися працівникам позивача та надати їм належну оцінку. На переконання суду апеляційної інстанції позивачем не було надано доказів щодо надання працівникам іншого дня відпочинку за роботу у святкові та неробочі дні ні під час проведення перевірки, ні до суду. Тому, суд апеляційної інстанції погодився з твердженнями відповідача, що посадовий оклад працівників позивача становив саме 16,10 грн./год., а робота у святкові і неробочі дні позивачем у подвійному розмірі не оплачувалася і працівникам не надавався інший день відпочинку.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивачем подано касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.06.2017.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник наголошує, що суду апеляційної інстанції слід було взяти до уваги саме розрахунково-платіжні відомості працівників та штатний розпис, що надавались позивачем, оскільки розрахункові листки, надані працівниками для відповідача, не містять підпису і печатки МППФ "Промсервіс", а вказані у цих листках реєстраційні номери облікових карток платників податків і табельні номери працівників під час судового розгляду не перевірялись. Також, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не було належним чином спростовано тієї обставини, що позивачем надавався для відповідача під час проведення перевірки штатний розпис МППФ "Промсервіс". Заперечує відсутність здійснення позивачем оплати праці за вихідні та святкові дні.
8. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу подано не було.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, чинній до 08.02.2020), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Відповідно до статті 50 КЗпП України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
12. Згідно зі статтею 61 КЗпП України, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).
13. У свою чергу, статтями 106-107 КЗПП України передбачено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається (стаття 106). Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку (стаття 107).