ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 813/3015/17
адміністративне провадження № К/9901/47808/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №813/3015/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, Головне управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (військова частина А0880)
про скасування дисциплінарного стягнення,
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Гавдика З.В., суддів Гулкевич І.З., Мартинюка В.Я.)
і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року (прийняту у складі: головуючого судді Большакової О.О., суддів Довгополова О.М., Макарика В.Я.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у серпні 2017 року звернувся до суду з позовом, в якому (з урахуванням зміни позовних вимог) просив:
скасувати пункт 2 наказу Міністерства оборони України №119КП від 26 червня 2017 року про оголошення начальнику відділу розквартирування військ і землекористування - заступнику начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління полковнику ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що всупереч пункту 3 наказу Міністерства оборони України від 15 березня 2004 року №82 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України" акт службового розслідування жодним чином не обґрунтовує, які конкретні неправомірні дії позивача призвели до настання шкідливих наслідків для відповідача, наявність причинного зв`язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та діями позивача.
Згідно пункту 1.6 згаданої Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром. Аналогічна норма закріплена у частині третій статті 85 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України". Згаданий акт службового розслідування був поданий на затвердження у Міністерство оборони України лише 16 червня 2017 року (вх. № 10465), тобто з порушенням зазначених вище строків.
Позивач перебуває на посаді начальника відділу розквартирування військ і землекористування - заступника начальника Західного територіального квартирно- експлуатаційного управління лише з 30 грудня 2013 року. Одним із порушень, які ставляться йому у провину, є зміна конфігурації земельної ділянки військового містечка №160. Згідно описової частини акту дії щодо зміни конфігурації вказаної земельної ділянки відбувалися протягом 2011-2012 років, тобто до призначення позивача на посаду.
До того ж, слідчим відділом військової прокуратури Західного регіону України закінчено досудове розслідування у кримінальному провадженні №2015140410000649 від 2 вересня 2015 року за фактом недбалого ставлення військових службових осіб КЕВ міста Львова до військової служби. У вказаному кримінальному провадженні прийнято рішення про його закриття через відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. За забезпечення збереження та матеріального обліку фондів у військових містечках у смт. Брюховичі Львівської області відповідальність несе КЕВ міста Львова.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, Головне управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (військова частина А0880).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано пункт 2 наказу Міністерства оборони України №119КП від 26 червня 2017 року про оголошення начальнику відділу розквартирування військ і землекористування - заступнику начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління полковнику ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
Судові рішення мотивовані тим, що в тексті спірного наказу відсутні будь-які посилання на факти неналежного виконання позивачем свої службових обов`язків в частині забезпечення збереження та матеріального обліку фондів. Також, не зазначено, яке саме майно та фонди не збережено позивачем, не зазначено, яке саме майно не обліковано позивачем за час його перебування на займаній посаді. До того ж, у спірному наказі відсутня будь-яка інформація саме про конкретні об`єкти, щодо яких позивач неналежно виконував службові обов`язки в частині забезпечення збереження та матеріального обліку фондів.
Суди дійшли висновку, що позивач, виконуючи службові обов`язки з 30 грудня 2013 року до 2015 року на посаді начальника відділу розквартирування військ та землекористування - заступника начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, юридично і фактично не міг порушити функціональні обов`язки, затверджені у червні 2016 року, оскільки вони не мають зворотної дії в часі. Про порушення позивачем будь-яких інших функціональних обов`язків, які діяли за період з 2013 року до 2015 року, відповідач не зазначає.
Також суди врахували порушення відповідачем строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки згідно частини другої статті 87 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення.
Актом перевірки встановлено, що порушення позивачем вимог абзаців другого і шостого статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині додержання законів України, вимог статутів Збройних Сил України відбулось у 2014 - 2015 роках, однак спірне дисциплінарне стягнення на позивача накладене 26 червня 2017 року, тобто поза межами строків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі Міністерство оборони України просить скасувати постанову суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Доводи касаційної скарги ґрунтуються на тому, що суди неправильно встановили обставини справи, не в повній мірі дослідили факти, які свідчать про неналежне виконання позивачем своїх посадових обов`язків, не врахували пояснення і заперечення відповідача і третіх осіб. На думку скаржника, суди розглянули лише текст оскаржуваного наказу відповідача №119КП від 26 червня 2017 року, залишивши поза увагою факти неналежного виконання позивачем службових обов`язків, описаних в акті службового розслідування, який був долучений до матеріалів справи. Характер і обставини вчинення позивачем порушень були встановлені й викладені в акті службового розслідування, який був джерелом формування самого оскаржуваного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
На думку скаржника, фактичні обставини справи свідчать про те, що службове розслідування було проведене у терміни, встановлені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України та Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 15 березня 2014 року №82.
Одночасно, скаржник зазначає, що 27 жовтня 2017 року Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України за направленими матеріалами службового розслідування, результати якого слугували для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, до ЄРДР внесено і розслідується кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 364 Кримінального кодексу України.
Позивач надав суду свій відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Зокрема зазначає, що посадові особи, які проводили службове розслідування, зазначили про порушення позивачем своїх обов`язків за посадою, на якій він проходить службу з 30 грудня 2013 року, а тому врахування періоду служби позивача з 2005 року є протиправним.
На думку позивача, відповідач порушив частину другу статті 87 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України", якою передбачено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. Судами встановлено, що події, які згадуються в акті службового розслідування, відбулися у 1997 - 2011 роках. Навіть якщо припустити, що позивач вчинив правопорушення у 2014 - 2015 роках (час перебування на посаді у період, який охоплюється актом службового розслідування), накладення відповідачем дисциплінарного стягнення на позивача у 2017 році є протиправним.
Інші учасники справи не надали суду своїх відзивів на касаційну скаргу.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що 26 червня 2017 року Міністром оборони України було прийнято наказ №119КП "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", в якому зазначено, що службовим розслідуванням, проведеним відповідно до наказу Міністерства оборони України від 29 березня 2017 року №191 "Про призначення службового розслідування" (зі змінами), було встановлено факти незаконного використання, вилучення, захоплення земельних ділянок та невжиття заходів щодо повернення в користування Міністерства оборони України земель оборони і нерухомого майна військових містечок №№ 160, 241 (смт. Брюховичі) з боку посадових осіб колишнього Західного оперативного командування, Західного Квартирно-експлуатаційного управління, квартино-експлуатаційного відділу міста Львова.
Встановлено, що колишній начальник квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, на даний час заступник начальника відділу моніторингу володіння та використання нерухомого майна і земель Управління нормативно-методичного забезпечення та моніторингу володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель полковник ОСОБА_2, порушуючи вимоги статті 22 Закону України "Про землеустрій", за відсутності законних підстав замовив та 8 грудня 2011 року прийняв виконані роботи щодо виготовлення технічної документації на земельну ділянку військового містечка №160, у результаті чого була змінена конфігурація земельної ділянки і, як наслідок, її частина площею 1,34 га разом з розташованими на ній будівлями опинилася в межах земель Брюховецької селищної ради. Крім того, начальником квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова підполковником ОСОБА_5. не вжито належних заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті втрати цегляних будівель №48 та №50 військового містечка №241 на загальну суму: 149620 грн. Також колишній начальник квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова підполковник ОСОБА_3 затвердив і прийняв у 2014 році землевпорядну документацію на земельну ділянку військового містечка №241 площею 0,8 га, в той час, коли на обліку в Держгеокадастрі за даним військовим містечком рахувалась земельна ділянка площею 2,5263 га. Крім того, підполковник ОСОБА_3 підписав у 2015 році акти встановлення і узгодження меж земельної ділянки площею 0,2264 га на території військового містечка №241, що стало підставою для припинення права користування зазначеною земельною ділянкою та вилучення її зі складу земель оборони.
Викладене стало можливим через неналежну організацію обліку земель, законного і правильного оформлення всіх операцій, пов`язаних з їх прийманням (передачею), правильного ведення облікових документів з боку начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління полковника ОСОБА_4, а також через неналежну організацію начальником відділу розквартирування військ та землекористування заступником начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління полковником ОСОБА_1 збереження та матеріального обліку фондів, контролю за цільовим використанням та оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку військового містечка №241 відповідно до існуючих меж та проведення інвентаризації встановленим порядком.
З метою підвищення особистої відповідальності службових осіб квартирно-експлуатаційних органів Збройних Сил України, недопущення подібних випадків у подальшому та відповідно до вимог статей 12, 45, 68, 97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України наказано за порушення вимог абзаців другого та шостого статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині додержання законів України, вимог статутів Збройних Сил України та за неналежне виконання службових обов`язків в частині забезпечення збереження та матеріального обліку фондів, контролю за цільовим використанням та оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки військових містечок №160, №241, забезпечення якісного проведення їх інвентаризації начальника відділу розквартирування військ та землекористування - заступника начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління полковника ОСОБА_1 попередити про неповну службову відповідність.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (на час виникнення спірних правовідносин)
Правовідносини щодо проходження військової служби регулюються Статутом Збройних Сил України, Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", та відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються вказаним Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначає, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до дисциплінарної відповідальності.
Виконання обов`язків військової служби забезпечується такими видами юридичної відповідальності як кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, матеріальна.
Перебуваючи на публічній службі, військовослужбовці представляють державу, виконують її завдання й функції щодо забезпечення суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. І незважаючи на те, як сприймається відповідальність зазначених суб`єктів, під час вирішення питання про її характер та обсяг, повинен обов`язково враховуватися факт перебування вказаних осіб на військовій (державній) службі та особливості наданих їм повноважень.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.