ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 925/302/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Веселка"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 вересня 2019 року (головуючий - Агрикова О.В., судді - Тарасенко К.В., Чорногуз М.Г.) у справі
за позовом виконуючого обов`язки керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
до Селянського (фермерського) господарства "Веселка"
про витребування майна з чужого незаконного володіння.
(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Шекшеєва В.С. та представник відповідача - Міщенко С.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами
1. Згідно з рішенням районної ради від 22.05.1998 № 23/2-10 "Про передачу повноважень по наданню та вилученню земель райдержадміністрації" та згідно з пунктом 18 підпункту 5 "Положення про районну, районну у місті Києві та Севастополі" Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області було прийняте Розпорядженням № 368 від 17.12.1998 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 ", яким затверджено проект відведення земельної ділянки площею 20,00 га ріллі громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель запасу в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради.
2. На підставі зазначеного розпорядження на ім`я ОСОБА_1 08.02.1999 було видано Державний акт на право постійного користування землею серія ЧР 5-83, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 34.
3. В подальшому 22.02.1999 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична особа було зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Веселка". У цей же день Золотоніською районною державною адміністрацією за реєстраційним № 21 був зареєстрований статут Селянського (фермерського) господарства "Веселка".
4. Відповідно до пунктів 1.1-1.4 Статуту господарство створене і діє у відповідності до Законів України "Про селянське (фермерське) господарство", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", "Про власність", "Про підприємництво", законодавства про землю та інших законодавчих актів України. Засновником господарства є громадянка України ОСОБА_1, яка є також головою господарства. Члени сім`ї та родичі засновника господарства самостійно приймають рішення про участь в діяльності господарства. Фермерському господарству виділено землю згідно Розпорядження голови райдержадміністрації "Про відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства" площею 20,00 га ріллі.
4.1. Згідно з пунктом 2.1 Статуту головною метою діяльності господарства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності. Господарство є юридичною особою, має розрахунковий рахунок, валютний та інші рахунки в установах банку, круглу печатку та штамп зі своїм найменуванням.
4.2. У пункті 5.1 Статуту зазначено, що до земель господарства належать земельні ділянки отримані (придбані) засновником господарства у власність, у постійне користування та надані господарству в оренду.
5. Протягом 1999-2018 років Селянське (фермерське) господарство "Веселка" користувалося наданою земельною ділянкою, звітуючись перед податковими органами про користування та сплату земельного податку за земельну ділянку розміром 20,00 га.
6. Водночас, згідно актового запису про смерть від 07.06.2017 ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і на даний час керівником господарства є Строкань Святослав Іванович.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
7. У березні 2018 року виконувач обов`язків керівника Золотоніської місцевої прокуратури (далі також Прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі також Позивач), звернувся з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Веселка" (далі також Відповідач, СФГ "Веселка", Фермерське господарство) про витребування з його незаконного володіння земельної ділянки площею 20,0054 га, вартістю 1 000 270 грн, яка розташована в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області на користь власника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
8. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що починаючи із 06.06.2017 Селянське (фермерське) господарство "Веселка" користується спірною земельною ділянкою на підставі державного акту про право постійного користування землею, виданого на ім`я особи, що померла, а оскільки право користування не передається членам сім`ї у порядку спадкування, тому фермерське господарство незаконно користується земельною ділянкою.
8.1. Заявою № (25-29) 2600 вих.-18 від 07.05.2018 прокурор змінив позовні вимоги, просив витребувати з незаконного володіння Селянського (Фермерського) господарства "Веселка" земельну ділянку площею 20,0054 га, вартістю 1 000 270 грн., кадастровий номер 7121585800:05:005:0544, яка розташована в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Прокурор зазначив, що земельна ділянка, надана у 1999 році ОСОБА_1 у постійне користування, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, перебуває у власності держави. Між власником спірної земельної ділянки та керівником СФГ "Веселка" не укладались договори, положеннями яких передбачалась можливість передачі в порядку спадкування права користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а тому згідно вимог ч.ч.1, 2 ст.407 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відсутні правові підстави для визнання за спадкоємцем права користування чужими земельними ділянками. Право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини. Таким чином, на думку Прокурора, дія державного акту про право постійного користування землею припинилася 05.06.2017 зі смертю засновника СФГ "Веселка" - ОСОБА_1, а право постійного користування земельною ділянкою, яке було у неї, до спадкоємців не перейшло. Крім того, право користування земельною ділянкою не зареєстровано ні за СФГ "Веселка", ні за керівником господарства - Строкань С.І. Спірна земельна ділянка вибула з власності держави поза волею належного розпорядника землі, оскільки після смерті засновника СФГ "Веселка", дія державного акту про право постійного користування землею припинилася, а земельна ділянка з кадастровим номером 7121585800:05:005:0544 не повернута та використовується до цього часу Фермерським господарством, тому існують всі правові підстави для витребування її з незаконного володіння СФГ "Веселка" на підставі ст. 387 ЦК України.
Короткий зміст і мотиви судових рішень
9. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.07.2018 відмовлено у задоволенні позову у даній справі.
9.1. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що земельна ділянка площею 20,0054 га з кадастровим номером 7121585800:05:005:0544 згідно Державного акту ЧР 5-83 отримана у постійне користування ОСОБА_1, а з часу створення Фермерського господарства саме воно набуло право на користування цією земельною ділянкою, це право підтверджено належними та уповноваженими органами, не заперечувалось ними протягом майже 20 років користування і це право СФГ "Веселка" не втратило, ані з прийняттям Земельного кодексу України в новій, нині діючій редакції (яка передбачає необхідність переоформлення права постійного користування), ні зі смертю ОСОБА_1 . Тому, за висновком господарського суду першої інстанції безпідставним є посилання прокурора на норми статті 1225 ЦК України, оскільки право Фермерського господарства "Веселка" та його членів на постійне користування земельною ділянкою виникло, не у зв`язку зі спадкуванням, а в силу вказаних норм законодавства України, якими врегульовано питання надання та використання земельних ділянок фермерськими господарствами та їх членами.
10. За наслідками перегляду цієї справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019, рішення Господарського суду Черкаської області від 19.07.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
10.1. Постанова апеляційного господарського суду з посиланням на висновки Верховного Суду України, що були у справах №№ 6-2329цс16, 6-3113цс15 та висновки Верховного Суду, що були викладені у справах №№ 647/1580/16-ц, 922/3312/17 мотивована тим, що (1) право користування землею, яке виникло в особи на підставі державного акта на право постійного користування землею, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій воно належало; (2) право розпорядження земельними ділянками, наданими фізичній особі для ведення фермерського господарства, належить саме цій фізичній особі, а не фермерському господарству, як юридичній особі; (3) отримання саме фермерським господарством землі в користування поза процедурою земельних торгів є порушенням закону, а ототожнення фізичної особи та фермерського господарства в контексті даних правовідносин є невірним.
10.2. Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що відповідно до норм законодавства, а саме ст.ст. 92, 116, 125, 131 Земельного кодексу України (далі ЗК України), ст.ст. 407, 1216, 1218, 1225 ЦК України, ст.ст. 19, 23 Закону України "Про фермерське господарство" право користування земельною ділянко, що виникло в особи на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, СФГ "Веселка" не скористалося своїм переважним правом, на придбання земельної ділянки в установленому законом порядку, а тому останнє не набуло право на володіння та користування спірною земельною ділянкою державної форми власності.
10.3. Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції вирішив, що в силу приписів ст.ст. 317, 319, 387, 1212 ЦК України та ст. 152 ЗК України є всі підстави для витребування спірної земельної ділянки державної власності із незаконного володіння Фермерського господарства на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у даній справі скасувати, а рішення Господарського суду Черкаської області від 19.07.2018 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги Відповідача (узагальнено)
12. Апеляційним господарським судом було неправильно застосовано відповідні приписи Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" та ЗК України, оскільки ним не було враховано, що одержання земельної ділянки є обов`язковою передумовою створення фермерського господарства і законодавство взагалі не передбачено можливості використання земельної ділянки, наданої для створення СФГ, без створення такого господарства.
12.1. У цій частині апеляційним господарським судом не враховано також висновків Великої Палати Верховного Суду (зокрема у справах №№ 677/1865/16-ц, 348/992/16-ц, 317/2520/15-ц та інші) відповідно до яких після одержання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою для ведення СФГ та проведення державної реєстрації такого господарства, як юридичної особи, обов`язки користувача цієї земельної ділянки виконує саме СФГ, а не громадянин, якому вона надавалась. Крім цього, судом не враховано також те, що для фактичної заміни орендаря у таких відносинах має значення саме факт державної реєстрації фермерського господарства, а не внесення земельних ділянок до його статутного капіталу.
12.3. Поряд із цим, суд апеляційної інстанції проігнорував той факт, що витребування земельної ділянки із володіння Відповідача буде вважатися порушенням права на мирне володіння майном, яке гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки з поданого позову не вбачається, що при такому втручанні буде дотримано рівновагу між інтересами держави та СФГ "Веселка".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
13. Оцінюючи доводи касаційної скарги Відповідача, Верховний Суд їх приймає та звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, у зв`язку з чим зазначає про таке.
14. Згідно із частиною першою статті 51 ЗК України (у редакції Закону від 13.03.1992, на момент створення Відповідача) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.
14.1 Відповідно до положень статті 7 ЗК України (у згаданій редакції) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
14.2. Згідно із частиною першою статті 23 ЗК України (у згаданій редакції) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
15. З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.
16. Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону від 23 липня 1993 року № 3312-XII, на момент створення відповідача; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України "Про фермерське господарство") після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.