Постанова
Іменем України
20 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 404/7081/15-к
провадження № 51-640 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Сиволапа А.С.,
законного представника
неповнолітнього ОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги потерпілої ОСОБА_3 та законного представника ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2018 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у кримінальному провадженні № 12015120020005946 за обвинуваченням
ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новоархангельська Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2018 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 118 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 8 місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_4 зараховано строк його попереднього ув`язнення з 04 липня 2015 року по 05 травня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Постановлено вважати засудженого таким, що відбув покарання і звільнено його від подальшого відбуття покарання.
Стягнуто з ОСОБА_4 у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь: потерпілої ОСОБА_3 - 85 000 грн, потерпілої ОСОБА_2 - 150 000, потерпілої ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 - 150 000 грн.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційні скарги прокурора та потерпілої ОСОБА_3 залишені без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він 04 липня 2015 року приблизно о 00:15 год., вживаючи алкогольні напої спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ними виникла сварка, що переросла в бійку, під час якої ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завдали ОСОБА_4 удари в різні частини тіла та спричинили йому численні тілесні ушкодження. Захищаючись, ОСОБА_4 узяв до рук ніж та вважаючи, що існує реальна загроза його життю, з метою захисту здійснив не менше 4-х рухів ножем у різні сторони, чим спричинив ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров`я.
Крім того, розмахуючи ножем та прикриваючи обличчя, ОСОБА_4 відчув удар по тулубу з боку ОСОБА_5 та, тримаючи ніж і вважаючи, що існує реальна загроза його життю та здоров`ю, перебуваючи в стані необхідної оборони, з метою захиститись, явно перевищуючи межі необхідної оборони, умисно наніс один удар ножем в сторону ОСОБА_5 , чим спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани, що є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя, від якого настала смерть потерпілого.
Після цього ОСОБА_6 наніс ОСОБА_4 удар у щелепу, від якого останній втратив свідомість, а ОСОБА_6 наніс йому ще три удари ногою в обличчя.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд дав неправильну оцінку доказам, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання потерпілих про допит свідків, експертів та дослідження доказів, чим порушив принцип змагальності сторін, не дослідив речових доказів, що є порушенням принципу безпосередності. Внаслідок цих порушень суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, кваліфікувавши дії винного за ст. 118 КК України, оскільки у діях ОСОБА_4 наявний умисел на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_5 та замах на життя ОСОБА_8 , якого незаконно позбавили статусу потерпілого. Крім того вказує на порушення місцевим судом вимог ст. 415 КПК України, оскільки він не виконав вказівок апеляційного суду при скасуванні попереднього вироку щодо ОСОБА_4 з направленням справи на новий судовий розгляд, а також на безпідставну відмову в задоволенні клопотання про відвід судді. У свою чергу суд апеляційної інстанції не перевірив належно усіх доводів апеляційних скарг, у тому числі шляхом повторного дослідження доказів, та не навів в ухвалі мотивів на спростування цих доводів, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_2 як представника неповнолітнього ОСОБА_1 містить аналогічні доводи щодо порушення судами вимог процесуального закону та неправильної кваліфікації дій винного, а також вимогу про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 у суді касаційної інстанції підтримала скарги та просила їх задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарг та просив залишити судові рішення без зміни.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Стаття 419 КПК України чітко вимагає, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, мають бути зазначені мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення, в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК України при перегляді оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 цього Кодексу і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Тобто у цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
Доводи,