Постанова
26 серпня 2020 року
м. Київ
провадження № 51-2964ск19
Суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду Єремейчук С. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2019 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 05 травня 2020 року,
в с т а н о в и в:
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 387 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року(далі - КПК 1960 року) зміст касаційної скарги повинен відповідати положенням ст. 350 цього Кодексу.
Проте наведених вимог процесуального закону ОСОБА_1 не дотримано.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 рокув касаційній скарзі зазначається назва суду, якому адресується скарга.
Однак, ОСОБА_1 направляючи до суду свою касаційну скаргу, вказав, що скарга подається до Верховного Суду України, що не відповідає вимогам закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, згідно якого судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Також, відповідно до ч. 5 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року прохання у касаційній скарзі має бути викладено з урахуванням вимог ст. 396 КПК 1960 року, тобто таким чином, щоб суд касаційної інстанції міг прийняти одне із рішень відповідно до вказаної норми Закону.
Частиною 1 ст. 396 КПК 1960 року передбачено, що у результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне із таких рішень: залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги - без задоволення; скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий чи апеляційний розгляд; скасовує ви