Постанова
Іменем України
25 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 308/2662/17
провадження № 61-25476св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Денис Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову апеляційного суду Закарпатської області в складі судді: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Мацунича М. В., від 05 березня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України»), приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д. В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що між нею та ПАТ «Державний ощадний банк України було укладено договір відновлювальної кредитної лінії від 13 травня 2008 року № 81305, згідно з яким банк надав позивачу кредит. У забезпечення виконання зобов`язань між позивачем та банком було укладено іпотечний договір від 13 травня 2008 року № 908, відповідно до якого в іпотеку передано нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що складається з трьох кімнат, загальною площею 228,7 кв.м., житлова площа - 47,9 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0585 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:41:001:0169. У подальшому між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору, в якому встановлено розмір відсоткової ставки до 18%. 16 грудня 2013 року банк без належного повідомлення її як іпотекодавця, звернувся до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д. В. із заявою за № 13/738 про вчинення виконавчого напису нотаріуса щодо звернення стягнення на належне їй нерухоме майно. 30 січня 2014 року приватним нотаріусом Кішкіним Д. В. за № 195 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на вищезазначений житловий будинок та земельну ділянку.
Позивач зазначає, що про вчинення виконавчого напису їй стало відомо на початку квітня 2014 року з позовної заяви про її виселення разом із членами її сім`ї. Нотаріусу не подані документи, які б підтверджували змінену відсоткову ставку за користування кредитом із 16,5 до 18% (станом на 17 вересня 2008 року). При цьому розрахунок заборгованості станом на 02 серпня 2013 року, поданий нотаріусу, виходячи із відсоткової ставки за користування кредитом в розмірі 18%. Позивач вважає, що в разі неподання підтверджуючого документу щодо зміни відсоткової ставки, розрахунок заборгованості, а в подальшому і вчинений виконавчий напис базується на непідтверджених документах, адже нотаріус чітко бачив суперечність між відсотковою ставкою зазначеною у договорі (16%) і розрахунком заборгованості, де зазначено (18%).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нотаріус вчинив виконавчий напис відповідно до норм діючого законодавства, підстав для відмови у вчиненні цієї нотаріальної дії не було. Крім того позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження його посилань стосовно того, що на час вчинення виконавчого напису заборгованість за кредитним договором була відсутня або була в іншому розмірі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 05 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. 30 січня 2014 року за № 195 про звернення стягнення на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0585 га, кадастровий номер 2110100000:41:001:0169, визнано таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що нотаріусом було вчинено оспорюваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора та з порушенням законодавства.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У травні 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанов апеляційного суду Закарпатської області від 05 березня 2018 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком; нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Банком було надано вичерпний перелік документів, необхідних для вчинення виконавчого напису, та вимогу по підтвердженню безспірності заборгованості банком виконано в повному обсязі. Сума заборгованості, що стягнута виконавчим написом позивачем, не оспорюється, що спростовує доводи суду апеляційної інстанції про наявність спору щодо правильності нарахування заборгованості за кредитним договором. Ознакою безспірності є відсутність заперечень позивача щодо заборгованості та її розрахунку.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 22 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 308/2662/17 з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 13 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» перейменовано у ПАТ «Державний ощадний банк України» укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 81305 від 13 травня 2008 року, згідно з яким банк надав позивачу кредит в розмірі 1 000 000,00 грн на споживчі потреби, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 12 травня 2018 року з 16,5% річних.
У забезпечення виконання зобов`язання між позивачем та банком укладено іпотечний договір № 908 від 13 травня 2008 року, відповідно до якого позивачем в іпотеку передано належне йому на праві власності нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 228,7 кв.м., та земельну ділянку, площею 0,0585 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
17 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та банком укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до пункту 1.1 якої сторони дійшли згоди про зміну процентної ставки за користування кредитом в розмірі 18% річних.
У зв`язку з порушенням позичальником умов кредитного договору банк 05 липня 2012 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості станом на 26 червня 2012 року в розмірі 1 341 477,81 грн, з яких: 999 600,00 грн - основного боргу; 323 920,44 грн - заборгованість по відсотках; 6 545,81 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 11 411,56 грн - пеня за несвоєчасне погашення відсотків.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2012 року у справі № 712/12632/12, позовні вимоги банку задоволено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 16 серпня 2016 року змінено рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2012 року та викладено його резолютивну частину в наступній редакції: стягнуто з позивача на користь банку заборгованість в розмірі 1 323 520,44 грн неповернутого кредиту і несплачених відсотків та пеню в сумі 17 957,37 грн та 3 219 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
30 серпня 2013 року банк звернувся до позивача з вимогою про необхідність сплати протягом 30 календарних днів непогашену заборгованість станом на 02 серпня 2013 року, а саме прострочену заборгованість по відсотках у розмірі - 77 673,84 грн та пеню в розмірі - 39 550,89 грн, всього - 117 227,73 грн.
Дану вимогу ОСОБА_1 отримала 18 жовтня 2013 року, що підтвердж