ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 802/168/16-а
адміністративне провадження № К/9901/26122/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року (суддя Поліщук І.М.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року (судді: Білоус О.В. (головуючий), Курко О.П., Совгира Д.І.)
у справі № 802/168/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, контролюючий орган, податковий орган), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2015 року № 0061621701.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 31 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року, адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 28 вересня 2015 року № 0061621701 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 143 067,97 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 35 766,99 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що анульована позивачу банком заборгованість по нарахованим відсоткам у розмірі 55 366,46 дол. США (дорівнює еквіваленту 841 576,28 грн) не є доходом, отриманим як додаткове благо в розумінні статті 164 Податкового кодексу України, оскільки додатковим благом є основна сума боргу платника податку, анульованого кредитором.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, Вінницька ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що ним правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки відповідно до положень статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є вся сума боргу, включаючи відсотки, нараховані банком за користування кредитом.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
20 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (Вінницька філія) укладено кредитний договір від 14 липня 2008 року № 1376-002/ФКВ-08, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредитні кошти на наступних умовах: сума кредиту - 76 000,00 доларів США, строк кредитування - 300 місяців, дата повернення кредиту - 13 липня 2033 року, процентна ставка за користування кредитом - 15 % річних, комісія за надання кредиту - 1,5 % річних та комісія за видачу готівкових коштів - 0,3 % річних.
Надалі, 20 листопада 2014 року, між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Вінницьке відділення) (в результаті заміни кредитора на праві відступлення) та позивачем укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору від 14 липня 2008 року № 1376-002/ФКВ-08, відповідно до пункту 2 якого сторони домовилися здійснити прощення (анулювання) боргу за договором на суму в розмірі 91 112,46 доларів США на підставі статті 605 Цивільного кодексу України.
Зі змісту наявної у матеріалах справи довідки від 01 жовтня 2015 року № 05-3086800 вбачається, що тимчасовою адміністрацією Вінницького відділення АТ «Дельта Банк» встановлено, що сума анульованої ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 91 112,46 доларів США складається з основної суми боргу (тіла кредиту) у розмірі 35 746,00 доларів США та суми відсотків за користування кредитом у розмірі 55 366,46 доларів США.
Враховуючи офіційний курс, встановлений Національним Банком України станом на дату укладання додаткового договору (1 долар США становив 15,2 грн), загальна сума прощеного (анульованого) боргу становила - 1 384 919,41 грн, зокрема сума тіла кредиту - 543 343,14 грн.
У період з 31 серпня до 04 вересня 2015 року головним державним ревізором-інспектором Вінницької ОДПІ Вольвенком Р.О. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01 січня до 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 11 вересня 2015 року № 2472/1701/2996904929.
Відповідно до висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що полягає у заниженні загального річного оподаткованого доходу за 2015 рік на суму 1 384 919,41 грн, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 235 192,70 грн.
28 вересня 2015 року на підставі акта перевірки Вінницька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0061621701, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 293 990,87 грн, зокрема за основним платежем - 235 192,70 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 58 798,17 грн.
Надаючи оцінку встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
За змістом пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (підпункт 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податковим кодексом Ук