Постанова
Іменем України
12 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 645/545/17
провадження № 61-25383св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Харківська первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України»,
відповідачі: ОСОБА_1 , Державне підприємство обслуговування повітряного руху України,
третя особа - Харківська первинна профспілкова організація авіадиспетчерів,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги директора Харківського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Кружиліної О. А., Хорошевського О. М. та касаційну скаргудиректора Харківського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2018 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Бурлаки І. В., Хорошевського О. М.,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 році Харківська первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» (далі - ХППО ВП «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - ДП «Украерорух») про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ХППО ВП «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» відповідно до статей 28, 45 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» має право на отримання інформації, а саме копій наказів щодо виплати матеріальної допомоги працівникам за весь 2016 рік. Голова профкому ХППО ВП «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» ОСОБА_2 неодноразово звертався до директора Харківського регіонального структурного підрозділу ОСОБА_1 листами від 09 листопада 2015 року № 602, від 23 грудня 2015 року № 619, від 11 січня 2016 року № 621 про надання такої інформації, однак отримував відповіді, що запитувана інформація згідно зі статтями 14, 16 Закону України «Про захист персональних даних» буде надана після отримання згоди на доступ до персональних даних, їх поширення та передачу, тобто не виконав установлених законом обов`язків та не надав копій вказаних наказів.
Ураховуючи викладене та уточнені позовні вимоги, позивач просив визнати незаконним та протиправним ненадання директором Харківського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» ОСОБА_1 копій наказів про виплати згідно з пунктом 6.28 колективного договору, укладеного між адміністрацією ДП «Украерорух» та профспілками (далі - колективний договір), зобов`язати директора Харківського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» ОСОБА_1 терміново надати голові профкому ХППО ВП «Федерації профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» копії всіх наказів за 2016 рік про виплати згідно з пунктом 6.28 колективного договору.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2017 року позов у частині вимог до ДП «Украерорух» залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що інформація, яку запитує позивач, містить персональні дані працівників Харківського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух», а тому без їх згоди її поширювати не можна. Крім того, суд виходив із того, що голова ХППО ВП «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» не є суб`єктом, який уповноважений здійснювати контроль за дотриманням колективного договору та, відповідно, отримувати вказану інформацію за запитом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2018 року апеляційну скаргу ХППО ВП «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» задоволено, рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано незаконним та протиправним ненадання директором Харківського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» ОСОБА_1 на запити голови профкому ХППО ВП «Федерації профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» копій наказів про виплати згідно з пунктом 6.28 колективного договору між адміністрацією ДП «Украерорух» та профспілкою. Зобов`язано ДП «Украерорух» надати копії всіх наказів Харківського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» за 2016 рік, на запити профкому ХППО ВП «Федерації профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» про виплати, згідно з пунктом 6.28 колективного договору, у повному обсязі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що інформація, яку просив надати позивач, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» не належить до інформації з обмеженим доступом, а тому відповідач зобов`язаний був надати таку інформацію. Висновок суду першої інстанції про те, що запити про надання документів підписані головою ХППО ВП «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України», який не є суб`єктом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням колективного договору, є помилковим: оскільки він є керівником позивача та діє від його імені, підписання ним запитів на ім`я адміністрації Харківського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» є належним зверненням позивача про надання відповідної інформації.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2018 року виправлено описки в постанові Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2018 року, а саме: у вступній та резолютивній частинах замість помилково зазначеного відповідачем Державне підприємство обслуговування повітряного руху України зазначено єдиного відповідача ОСОБА_1 ; дев`ятий абзац мотивувальної частини постанови Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року викладено в такій редакції: «Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то на користь позивача необхідно стягнути з відповідача понесені та документально підтверджені судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3 008,00 грн. Крім того, з відповідача підлягає стягненню недоплачений позивачем судовий збір на користь держави у розмірі 3 712,00 грн»; шостий та сьомий абзаци постанови Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року у вступній та резолютивній частині та у повному її тексті викладено в такій редакції: «Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Харківської первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» судовий збір у розмірі 3 008,00 (три тисячі вісім) грн. Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3 712,00 (три тисячі сімсот дванадцять) грн».
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі директор Харківського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не надав належної оцінки обставинам справи та порушив норми статей 14, 16 Закону України «Про захист персональних даних» і конституційні права осіб, які не надали згоди на отримання інформації стосовно матеріальних виплат згідно з пунктом 6.28 колективного договору. Поза увагою апеляційного суду залишилось те, що голова профкому ОСОБА_2 , без відповідних повноважень від профспілкового комітету, звертався до директора Харківського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» з питаннями про надання інформації, а саме щодо наказів про виплати згідно з пунктом 6.28 колективного договору між адміністрацією ДП «Украерорух» та профспілками. Крім того, від членів профспілки не надходило заяв до профспілкового комітету про неналежні виплати матеріальної допомоги, тому заявник вважає, що взагалі не було факту порушення чиїх-небудь прав, які мав захистити суд. Суд апеляційної інстанції не мотивував рішення в частині стягнення судових витрат, оскільки не зрозуміло, з яких підстав апеляційний суд визначив загальний розмір судового збору в сумі 6 720,00 замість 1 408,00 грн (640 х 2 (позовні вимоги немайнового характеру) х 110 % = 1408). Крім того, заявник зазначає, що в період з 01 січня 2016 року до 21 червня 2016 року на Харківському регіональному структурному підрозділі ДП «Украерорух» існувала Первинна профспілкова організація авіадиспетчерів м. Харкова, до якої входили майже всі працівники. Водночас ХППО ВП «Федерація профспілок працівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» почала свою діяльність тільки у червні 2016 року, а не з початку 2016 року, тому позивач не мав права вимагати накази стосовно своїх членів профспілки, оскільки таких членів, як і самої профспілки до червня 2016 року не існувало. Крім того, позивачу була надана вся належна інформація, яка запитувалась та згоду на надання якої було отримано від осіб - членів профспілки.
Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, ДП «Украерорух» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, яким, зокрема, зобов`язано ДП «Украерорух» вчинити певні дії, не звернув уваги на те, що ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2017 року позов у частині вимог до ДП «Украерорух» залишено без розгляду за заявою позивача, тобто у справі залишився лише один відповідач ОСОБА_1 . Крім того, рішення апеляційного суду не містить обґрунтування розміру судового збору, який стягнено судом у сумі 6 720,00 грн, оскільки позивачем було сплачено судового збору в сумі 3 860,00 грн (1 544,00 грн (за подання позову) + 2 316,00 грн (за подання апеляційної скарги - 1 544 х 150 %)).
У липні 2018 року директор Харківського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2018 року, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в ухвалі про виправлення описок від 14 червня 2018 року фактично порушує питання про зміну рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року по суті, що не може вважатися опискою в розумінні статті 269 ЦПК України.
Ухвалами Верховного Суду від 25 травня 2018 року та від 02 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційні скарги ХППО ВП «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» просить залишити касаційні скарги директора Харківського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» ОСОБА_1 та ДП «Украерорух» без задоволення, а оскаржене судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим. При цьому зазначено, що оскаржуваним рішенням апеляційного суду від 12 квітня 2018 року, в якому суд усунув його недоліки шляхом виправлення описок, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ДП «Украерорух» не вирішувалося, а тому підприємство не має права на подання касаційної скарги, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України є підставою для закриття касаційного провадження. Що стосується касаційної скарги директора Харківського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» ОСОБА_1 то її доводи зводяться до переоцінки доказів у справі, яким апеляційний суд надав належну правову оцінку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
З огляду на це розгляд касаційних скарг директора Харківського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» ОСОБА_1 та ДП «Украерорух» Верховний Суд здійснює в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати К