Постанова
Іменем України
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 303/5161/19
провадження № 61-4702св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Дмитро Андрійович,
заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 вересня 2019 року у складі судді Монича В. О. та постанову Закарпатської області від 20 січня 2020 року у складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Куштана Б. П., Собослоя Г. Г.,
Описова частина
Короткий зміст скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д. А., заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті»).
Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця Ярошевського Д. А. перебуває виконавче провадження № 59173314 з примусового виконання виконавчого листа від 22 грудня 2018 року № 303/2669/16-ц, виданого Мукачівським міськрайонним судом про солідарне стягнення з нього та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» коштів у розмірі 545 179,09 грн.
21 травня 2019 року приватний виконавець виніс постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення основної винагороди у розмірі 54 928,60 грн та про арешт його майна, а 24 і 27 травня 2019 року - про накладення арешту на його кошти та нерухоме майно.
Він не отримував вищевказаних постанов, а про їх наявність він дізнався з Реєстру речових прав на нерухоме майно після внесення відомостей про арешт всього його майна.
Накладення арешту на все майно порушує його права, перешкоджає у вільному володінні та розпорядженні майном, вартість майна, на яке накладений арешт, значно перевищує суму боргу.
У зв`язку з наведеним просив визнати неправомірними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д. А. у виконавчому провадженні № 59173314 про відкриття виконавчого провадження від 21 травня 2019 року, про стягнення з боржника основної винагороди від 21 травня 2019 року, про арешт майна від 21 травня 2019 року, про арешт нерухомого майна боржника від 27 травня 2019 року, про арешт коштів боржника від 24 травня 2019 року.
Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 січня 2020 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Суди виходили з того, що дії приватного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Суди визнали безпідставними аргументи ОСОБА_1 про неповідомлення його про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту, оскільки 24 травня 2019 року він отримав оскаржені постанови, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Короткий зміст касаційної скарги
У березні 2020 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі з підстав, передбачених абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права), та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії суддів із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Представник ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, не звернувши увагу на те, що розмір стягнутої суми за виконавчим листом становить 604 214,69 грн, тому дана справа не є малозначною і повинна розглядатися у порядку загального провадження. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про розгляд справи у порядку загального провадження. Апеляційний суд усупереч пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України не усунув указане порушення.
Суди не врахували його доводів про те, що він не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки у травні 2019 року він перебував за кордоном.
Короткий зміст відзиву
Від представника ТОВ «Порше Мобіліті» надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на правомірність дій приватного виконавця.
Позиція Верховного Суду
Суди встановили, що 22 грудня 2018 року Мукачівський районний суд Закарпатської області видав виконавчий лист № 303/2669/16-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованості за кредитним договором від 12 березня 2013 року № 50007898 у розмірі 545 179,09 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д. А. від 21 травня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59173314 за вищевказаним виконавчим листом за заявою стягувача.
Того ж дня, 21 травня 2019 року, приватний виконавець виніс ще дві постанови - про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди у розмірі 54 928,60 грн та про арешт майна ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, що становить 604 214,69 грн.
Постановою приватного виконавця Ярошевського Д. А. від 24 травня 2019 року накладено арешт на кошти ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, що становить 604 214,69 грн.
Постановою приватного виконавця Ярошевського Д. А. від 27 травня 2019 року накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 .
У серпні 2019 року ОСОБА_1 оскаржив дії приватного виконавця у судовому порядку, вважаючи їх неправомірними.
Зокрема, ОСОБА_1 просив визнати неправомірними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д. А. у виконавчому провадженні № 59173314 про відкриття виконавчого провадження від 21 травня 2019 року, про стягнення з боржника основної винагороди від 21 травня 2019 року, про арешт майна від 21 травня 2019 року, про арешт нерухомого майна боржника від 27 травня 2019 року, про арешт коштів боржника від 24 травня 2019 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) міститься висновок про те, що «оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Розглянувши скаргу у частині вимог про скасування постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди по суті, суди попередніх інстанцій не врахували, що ці вимоги підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, провадження в справі у вищевказаній частині вим