Постанова
Іменем України
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 592/3967/15-ц
провадження № 61-42840св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
за первісним позовом
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
за зустрічним позовом
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач- Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,
третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Рибалка Клавдія Дмитрівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Сумської області від 16 липня 2018 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Левченко Т. А., Ткачук С. С.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
27 квітня 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 вересня 2006 року між
ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № SUH0GK06540073, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 17 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування ним строком до 18 вересня 2021 року.
На забезпечення виконання зобов`язань позичальника цього ж дня між
ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SUH0GK06540073.
ОСОБА_1 належним чином не виконувала умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 06 квітня 2015 року утворилась заборгованість
у розмірі 12 890,68 дол. США, яка складається з: 11 519,70 дол. США - заборгованість за тілом кредиту; 941,62 дол. США - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 249,90 дол. США - комісії; 179,46 дол. США - пені.
07 квітня 2015 року відповідачам було направлено письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань за договором, проте вимога, що була пред`явлена до поручителя, залишена без задоволення.
У зв`язку з цим позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором від 19 вересня 2006 року
у розмірі 12 890,68 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 300 352, 84 грн.
У серпні 2017 року ОСОБА_1 пред`явила зустрічний позовом до
ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсними договорів кредиту, іпотеки та поруки від 19 вересня 2006 року, посилаючись на те, що під час укладення кредитного договору банк приховав від неї повну та об`єктивну інформацію щодо кінцевої сукупності вартості кредиту, чим фактично ввів її в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої суми, яку зобов`язалась сплатити позичальник, що є, на її думку, порушенням вимог статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» і підставою для визнання правочинів недійсними згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Зазначала, що недійсність основного зобов`язання спричиняє недійсність зобов`язань, що його забезпечує.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 лютого 2018 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь
ПАТ КБ «Приватбанк» 1 725,76 дол. США, що складаються з: 416,74 дол. США - заборгованість за кредитом; 877,96 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 249,90 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 181,16 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, сплату яких прострочено ОСОБА_1 .
У задоволенні решти вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ПАТ КБ «Приватбанк» частково, керувався тим, що на момент звернення до суду з позовом у банку було відсутнє порушене право на дострокове отримання від відповідачів всієї суми кредиту, сплати винагороди, комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі, оскільки відповідно до пункту 2.3.3 кредитного договору та статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» строк виконання відповідачем зобов`язання з повернення споживчого кредиту, сплати процентів та інших платежів за кредитним договором мав сплинути протягом шістдесяти денного терміну з дати отримання такого повідомлення, а саме не раніше 07 липня 2015 року. Проте
з позовом до суду банк звернувся 27 квітня 2015 року, через двадцять днів з дня направлення повідомлення про усунення порушення з виконання кредитного договору, тобто до закінчення строку виконання боржником зобов`язання
з дострокового повернення кредиту. Подання кредитором позовної заяви
є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, то відповідні дії не можуть розглядатися судом як вимога у розумінні статті 530 ЦК України, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Тому позивач має право на захист порушеного права шляхом стягнення з позичальника та поручителя поточної заборгованості в загальній сумі 1 725,76 дол. США солідарно.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю, оскільки судове рішення про часткове задоволення первісного позову повністю виключає можливість задоволення зустрічного позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 16 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 лютого 2018 року
в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» скасовано, в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат змінено, прийнято постанову про часткове задоволення позову.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь
ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 19 вересня 2006 року № SUH0GK06540073, яка виникла станом на 06 квітня 2015 року
в розмірі 12 274,82 дол. США, яка складається із заборгованості за кредитом
в сумі 10 099,52 дол. США; простроченої заборгованості за кредитом в сумі 1 096,57 дол. США; заборгованості за нарахованими процентами на поточну заборгованість в сумі 683,23 дол. США; заборгованість за нарахованими процентами на прострочену заборгованість в сумі 121,51 дол. США; заборгованість по щомісячній винагороді в сумі 249,90 дол. США, заборгованість по пені в сумі 491,39 грн.
У задоволенні решти вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд керувався тим, що повідомлення банку про необхідність погасити прострочену заборгованість в сумі 1 725,76 дол. США відповідачі отримали, що підтверджується реєстром поштових відправлень - рекомендованих листів, проте вимоги позивача не виконали у встановлений
у повідомленні строк. А тому позивач, змінюючи дату повернення кредиту,
у повному обсязі діяв відповідно до умов договору, його вимоги щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків і штрафних санкцій відповідачами не задоволені. Відтак порушене право позивача підлягає захисту. Сума позову підлягає частковому задоволенню в межах заборгованості, що знайшла своє підтвердження під час проведення судової економічної експертизи.
Аргументи учасників справи
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Сумської області від 16 липня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила оскаржене судове рішення скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що порядок нарахування пені апеляційним судом не перевірено, залишено поза увагою зміст вимог закону про те, що пеня повинна обчислюватися у національній валюті за кожен день прострочення. Враховуючи статтю 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суд першої інстанції зробив правильний висновок, що строк виконання відповідачем зобов`язання з повернення споживчого кредиту, сплати процентів та інших платежів за кредитним договором мав сплинути протягом шестидесятиденного терміну з дати отримання такого повідомлення, а саме: не раніше 07 липня
2015 року. Апеляційний суд не з`ясував обставини справи, зокрема, про те, що банк перед укладенням кредитного договору приховав від споживача повну та об`єктивну інформацію щодо кінцевої сукупності вартості кредиту та вартості витрат, пов`язаних з одержанням та обслуговуванням кредиту, оскільки кредитний договір є договором споживчого кредиту, і банк зобов`язаний був дотримуватись вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Зміст касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, тому в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не переглядаються.
Відзиву на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, зупинено виконання постанови Апеляційного суду Сумської області від 16 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 вересня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № SUH0GK06540073, відповідно до умов банк надав позичальнику споживчий кредит у вигляді непоновлювальної лінії у розмірі 17 000 дол. США на строк по 18 вересня 2021 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.
На забезпечення виконання зобов`язань позичальника цього ж дня між
ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SUH0GK06540073, а з ОСОБА_1 - договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалкою К. Д., згідно з яким в іпотеку передано нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 31,11 кв. м, житловою - 17,2 кв. м.
Пунктом 5 договору поруки від 19 вересня 2006 року сторони передбачили, що
у випадку невиконання ОСОБА_1 будь-якого зобов`язання, передбаченого пунктом 1 цього договору, ПАТ КБ «Приватбанк» направляє на адресу ОСОБА_2 письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань.
ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого, згідно з розрахунком банку, станом на 06 квітня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 11 519,70 дол. США, у тому числі прострочене тіло - 416,74 дол. США; заборгованість за відсотками - 941,62 дол. США; в тому числі прострочені відсотки - 878,51 дол. США; заборгованість
з комісії - 249,90 дол. США; в тому числі прострочена комісія - 249,90 дол. США; погашено пені, в тому числі списано 138,67 дол. США; заборгованість з пені - 179,46 дол. США; всього заборгованості за кредитом - 12 890,68 дол. США.
08 квітня 2015 року на адресу відповідачів було направлено повідомлення від
07 квітня 2015 року, згідно якого відповідачами порушено зобов`язання за кредитним договором та договором поруки. Прострочена заборгованість складає 1 725,76 дол. США, у тому числі 416,74 дол. США заборгованість за кредитом, 877,96 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 249,90 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 181,16 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Зазначено, що у термін не пізніше 5 календарних днів з дати одержання цього повідомлення, банк просив погасити прострочену заборгованість. У разі несплати простроченої заборгованості у вказаний строк, на підставі статті 1050 ЦК України, умов кредитного договору та договору поруки від 19 вересня 2006 року, банк вимагає повернути суму кредиту
в повному обсязі, а також нараховані проценти та штрафні санкції.
Згідно висновку судової економічної експертизи № 1413/1414 від 24 лютого 2017 року за наслідком дослідженням н