Постанова
Іменем України
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 151/116/17
провадження № 61-32087св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне підприємство «МТС»,
третя особа - Відділ у Чечельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного підприємства «МТС» на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 30 червня 2017 року
в складі судді Моцного В. С. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області
від 04 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Марчук В. С., Панасюка О. С., Денишенко Т. О.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «МТС» (далі - ПП «МТС»), третя особа - Відділ у Чечельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі.
Позовна заява мотивована тим, що 02 липня 2007 року між нею та ПП «МТС» укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 04 липня 2007 року
№ 04078640017 строком на 10 років до 04 липня 2017 року. При отриманні орендної плати, її дочка отримала примірник додаткової угоди від 25 травня 2015 року про внесення змін до договору оренди землі, яку позивач не підписувала. Відповідно до цієї угоди, до пункту 8 договору оренди землі від
02 липня 2007 року внесені зміни, де змінено термін дії договору та продовжено його дію до 25 травня 2030 року. Позивач вважала, що зазначена додаткова угода є недійсною, оскільки вона її не підписувала і на підписання угоди нікого не уповноважувала, тобто відсутнє волевиявлення ОСОБА_1 на підписання цієї угоди.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати додаткову угоду від 25 травня 2015 року недійсною.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 30 червня
2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області
від 04 вересня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано додаткову угоду, між ОСОБА_1 та ПП «МТС», від 25 травня
2015 року, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09 липня 2015 року за № 10336473 про внесення змін до договору оренди землі без дати укладення, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «МТС», зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 04 липня 2007 року за № 04078640017, недійсною.
Стягнено з ПП «МТС» на користь ОСОБА_1 судові витрати: сплачений судовий збір в сумі 640 грн та пов`язані з проведенням судово-технічної та почеркознавчої експертизи в сумі 1857 грн.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив
з того, що у позивача було відсутнє волевиявлення на укладення оскаржуваної додаткової угоди, оскільки позивач її не підписувала та не надавала відповідних повноважень іншій особі на її підписання.
Аргументи учасників справи
У вересні 2017 року ПП «МТС» подало до Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач фактично визнала оскаржену додаткову угоду, оскільки протягом 2016-2017 років отримувала плату за пай, заохочувальні виплати в межах оспорюваного договору.
Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року касаційне провадження
у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 145/2047/16-ц.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року поновлено касаційне провадження у цій справі.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0094 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 173486, кадастровий номер 0525086400030000201.
У 2007 році між ОСОБА_1 та ПП «МТС» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Цей договір був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 04 липня 2007 року за № 040786400017.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 09 липня 2015 року № 40325919 зареєстровано додаткову угоду б/н від 25 травня 2015 року про внесення змін до договору оренди землі від 04 липня 2007 року, якою внесені зміни до пункту
8 договору, за змістом яких строк дії договору оренди землі продовжений до
25 травня 2030 року.
Відповідно до висновку експерта від 08 червня 2017 року № 1821/1822/17-21 підпис від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді від 25 травня 2015 року про внесення змін до договору оренди землі виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи баг