Постанова
Іменем України
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 2-2371/11
провадження № 61-22676св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
особа, яка подала апеляційну і касаційну скарги - ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2011 року в складі судді Позарецької С. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від
05 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Єльцова В. О.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У 2011 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що він є спадкоємцем першої черги за законом
і має право на спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його дочки ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть від 24 вересня 2008 року,
серія НОМЕР_1 ) відповідно до частини другої статті 1223 ЦК України та статті 1261 ЦК України. Окрім нього, у першу чергу право на спадкування мають чоловік дочки, ОСОБА_3 , та її мати - ОСОБА_2 , які подали заяви про прийняття спадщини (спадкова справа № 1137/08 відкрита у Другій Черкаській державній нотаріальній конторі), але їхні права на спадщину до цього часу не оформлені. Він на підставі частини другої статті 1272 ЦК України звернувся до спадкоємців, які прийняли спадщину, з проханням надати йому письмову згоду на прийняття ним спадщини як спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, визначений законом для прийняття спадщини.
ОСОБА_2 відмовилась надати згоду. За життя ОСОБА_5 , на підставі договору дарування отримала у власність житловий будинок за адресою:
АДРЕСА_1 , який він має право також успадкувати разом з іншими спадкоємцями першої черги. На даний момент він одинокий і мешкає
в гуртожитку, власного житла не має. Єдиним сенсом його існування залишилась його внучка. Має бажання проживати разом з нею та її батьком, чоловіком його померлої дочки, і вони проти цього не заперечують. Він працює інженером-будівельником в ТОВ «Євробуд». Відповідно до посадових обов`язків його робота має роз`їзний (пересувний) характер з ненормованим робочим днем та пов`язана з постійними робочими відрядженнями. Заяву про прийняття спадщини не подав нотаріусу за місцем відкриття спадщини
у встановлений строк з поважної причини, внаслідок постійного перебування
у робочих відрядженнях.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив суд визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14 липня
2011 року позов задоволено.
Визнано причину пропуску строку на прийняття спадщини поважною. Визначено ОСОБА_1 двомісячний термін для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Ухвалюючи у попередньому судовому засіданні рішення про задоволення вимог позивача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_2
у судовому засіданні не заперечувала проти надання позивачеві терміну два місяці для звернення із заявою про прийняття спадщини, позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме через свій психологічний і емоційний стан та те, що він тривалий час перебував
у відрядженнях, тому вважає за можливе продовжити йому строк прийняття спадщини. Проти таких обставин не заперечували інші особи, що беруть участь
у справі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що доводи ОСОБА_4 про те, що судом вирішено питання про її права та обов?язки як спадкоємця першої черги, є необґрунтованими, оскільки із матеріалів спадкової справи не встановлено, що інші спадкоємці вказували ОСОБА_4 як спадкоємицю першої черги на час подання ними заяви про прийняття спадщини. У справі приймав участь її батько як третя особа, який був її опікуном та законним представником до повноліття. Станом на час розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції відомостей про інших спадкоємців матеріали спадкової справи не містили. Подання ОСОБА_4 апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду є намаганням перегляду рішення суду першої інстанції з метою повторного слухання та постановлення нового судового рішення, яке потрібне скаржнику для вирішення вимог її позову в іншій справі. Крім того, ОСОБА_4 також є спадкоємцем першої черги
і має право на отримання частки у спадщині на рівні з іншими спадкоємцями за законом. Свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса спадкоємці не отримали, оскільки між ними існує спір щодо спадкового майна та його часток.
Аргументи учасників справи
У грудні 2019 року ОСОБА_4 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову
в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що вона є донькою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті матері їй виповнилось лише дев`ять років. ОСОБА_1 в порядку, передбаченому статтями 1268-1270 ЦК України, не вчинив дій щодо прийняття спадщини, тому через три роки після відкриття спадщини звернувся до суду з позовом про поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини. При цьому ОСОБА_1 , діючи всупереч її інтересам, достеменно знаючи, що вона також входить до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_5 і є особою, що прийняла спадщину, зазначив відповідачем лише ОСОБА_2 , а третьою особою - другого спадкоємця ОСОБА_3 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 також знаючи, що вона входить до кола спадкоємців, що прийняли спадщину,
в судовому засіданні не заперечували проти надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , не повідомили суд про те, що результати розгляду цієї справи впливають на її права як спадкоємця першої черги, яка прийняла спадщину. До того ж вона була малолітньою особою та потребувала додаткового захисту. Оскарженим рішенням суд вирішив питання про її права як спадкоємця після смерті матері, внаслідок чого частка у спадщині, на яку вона як спадкоємець за законом має право, зменшилася із 1/3 до 1/4 частини. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 виходячи з тих обставин, що відповідач і третя особа визнали вимоги позовної заяви, але в цьому випадку визнання відповідачем і третьою особою позову не тільки суперечить закону, а ще й порушує її інтереси. Суд першої інстанції не витребував матеріалів спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_5 і, як наслідок, не встановив реального кола спадкоємців і не залучив її до участі у справі. При цьому про наявність онуки при розгляді справи зазначав сам позивач, однак не включив її до кола відповідачів. Підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини не було. Суд апеляційної інстанції усунувся від перегляду рішення по суті, розглянув лише питання щодо строку, який минув з дати ухвалення оскарженого рішення, безпідставно відкинув її доводи про те, що вона на час розгляду справи була малолітньою дитиною.
Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Рух справи
УхвалоюВерховного Суду від 21 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі, зупинено дію рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14 липня 2011 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року до закінчення касаційного провадження.
Відповідно до