1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 385/344/16-ц

провадження № 61-24602св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Казавчин-Агро»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Казавчин-Агро» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2017 року в складі судді Панасюка І. В. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Голованя А. М., Мурашка С. І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Казавчин-Агро» (далі -

ПОСП «Казавчин-Агро») про визнання договору недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної частки (паю) площею 2,3647 га, кадастровий номер 3521180400:02:000:0775, розташованої на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, що підтверджено державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР № 009701, виданого 22 травня 2002 року, та інформацією

з Державного реєстру прав на нерухоме майно за номером 11901034. Земельну ділянку ОСОБА_1 обробляла самостійно, однак наприкінці 2015 року їй стало відомо про існування договору оренди від 16 вересня 2015 року № 775, укладеного між нею та ПОСП «Казавчин-Агро». Позивач вважала, що зазначений договір є недійсним, оскільки вона його не підписувала і на підписання договору нікого не уповноважувала, тобто відсутнє її волевиявлення на вчинення цього правочину.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати зазначений договір оренди земельної ділянки недійсним.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 775 площею 2,3647 га, кадастровий номер 3521180400:02:000:0775, укладений 16 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ПОСП «Казавчин-Агро», зареєстрований в Державному земельному кадастрі 25 листопада 2015 року, індексний номер 26444818.

Стягнуто з ПОСП «Казавчин-Агро» на користь ОСОБА_1 судові витрати

у загальній сумі 9 820,84 грн.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не підписувала оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 16 вересня 2015 року № 775, тому відповідно до статей 203, 215 ЦК України цей правочин є недійсним, оскільки волевиявлення

ОСОБА_1 не було вільним, не відповідало її внутрішній волі, а укладення правочину від імені позивача невстановленою особою суперечить закону.

Аргументи учасників справи

У травні 2017 року ПОСП «Казавчин-Агро» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову

у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд не встановив, яке право позивача порушено, коли і у який спосіб відбулося його порушення. Крім того, суд першої інстанції помилково керувався висновком судово-почеркознавчої експертизи від 09 грудня 2016 року № 1916, який, на думку відповідача, не може бути допустимим доказом у справі, оскільки експертиза проведена з порушенням законодавства: надані вільні зразки підпису позивача викликають сумнів у їх достовірності, їх кількість недостатня для порівняння. Інші докази на підтвердження своїх вимог позивач не надала. Суд не врахував, що на підставі оспорюваного договору у 2015 році позивач отримала орендну плату, отже, фактично схвалила договір.

Відзив на касаційну скаргу позивачем не подано.

Рух справи

УхвалоюВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 19 липня 2017 року відкрито касаційне провадження

в цій справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.

12 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Краснощокову Є. В.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

УхвалоюВерховного Суду від 18 грудня 2019 року зупинено касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2020 року поновлено касаційне провадження, справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,3647 га, яка призначена для ведення товарного сільського-господарського виробництва та розташована на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

25 листопада 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Гайворонського районного управління юстиції Кіровоградської області проведено державну реєстрацію права оренди належної позивачу земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 16 вересня 2015 року № 775, укладеного орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПОСП «Казавчин-Агро» строком на 7 років.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 09 грудня

2016 року № 1916 підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки від 16 вересня 2015 № 775 площею 2,3647га, укладеному між ОСОБА_1 та ПОСП «Казавчин-Агро», який міститься на третьому аркуші

у розділі «13. Реквізити та підписи Сторін» в колонці «Орендодавець:» в графі «/ ОСОБА_1 /», виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою з деяким наслідуванням підпису ОСОБА_1 .

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

У статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника пра

................
Перейти до повного тексту