Постанова
Іменем України
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 413/4037/12
провадження № 61-19518св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», яка підписана представником Криловою Оленою Леонідівною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2012 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 09 жовтня 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 343-МК, за умовами якого позичальнику було надано кредит на споживчі потреби у розмірі 120 034 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,5 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 09 жовтня 2013 року.
09 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір поруки № 343-МК/2, також між ОСОБА_3 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір поруки № 343-МК/3 за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 343-МК. За умовами пунктів 2 договорів поруки № 343-МК/2 та № 343-МК/3 поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів пені та інших платежів, відшкодування збитків.
АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитом в розмірі 209 070,10 грн у зв`язку із невиконанням відповідачами умов кредитного договору з лютого 2010 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 лютого 2018 року у складі судді: Зіміна М. В., позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 343 МК від 09 жовтня 2008 року в розмірі 113 876,29 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 343 МК від 09 жовтня 2008 року в розмірі 113 876,29 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надані позивачем докази свідчать про наявність заборгованості у ОСОБА_1 з тіла кредиту, нарахованих відсотків та пені станом на 08 травня 2012 року в розмірі 198 876,29 грн, а також про обов`язок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договорами поруки нести солідарну відповідальність з позичальником за виконання кредитного зобов`язання. позовні вимоги банку підлягають частковому задоволенню та з відповідачів підлягає солідарному стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 343-МК в розмірі 113876,29 грн, з вирахуванням одержаної суми за реалізації предмета застави із розрахунку 198 876,29 грн - 85 000 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 лютого 2018 року в оскарженій частині скасовано.
У задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 113 876,29 грн відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Дніпровським апеляційним судом ухвалою від 22 травня 2018 року були витребувані належним чином засвідчені докази, а саме: детальний щомісячний розрахунок заборгованості по кредитному договору № 343-М від 09 жовтня 2008 року, укладеному між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , станом на 08 травня 2012 року (із зазначенням періоду та сум нарахованої заборгованості по кожній її складовій окремо та сум внесених на виконання договору з зазначенням відомостей щодо зарахування конкретних сум на погашення конкретних платежів), з урахуванням суми 85 000 грн, отриманої банком від реалізації автомобіля марки «Рута-20» № кузова/шасі НОМЕР_1 (із зазначенням, які саме суми та в рахунок яких складових заборгованості вони були зараховані); витяг з рахунку щодо руху коштів по кредитному договору № 343-МК від 09 жовтня 2008 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 (із зазначенням дат та сум, що внесені на виконання договору та відомості щодо зарахування конкретних сум на погашення конкретних платежів). Позивачем зазначену ухвалу не виконано, витребувані докази суду ані не направлено, ані представником позивача в судовому засіданні не надано, що позбавляє апеляційний суд можливості перевірити правові підстави звернення позивача до суду, розрахунок заборгованості та вирішити питання про наявність заборгованості та її розмір (в цілому та по кожній складовій), судом першої інстанції стягнута загальна сума заборгованості, без зазначення її складових та сум заборгованості по цим складовим. Оскільки позивач не скористався наданими йому правами, не спростував доводи апеляційної скарги, та не обґрунтував свої позовні вимоги, не надав суду доказів на їх підтвердження, тому апеляційний суд позбавлений можливості перевірити правові підстави звернення позивача до суду, розрахунок заборгованості та вирішити питання про суму наявної заборгованості, що виключає підстави вважати позовні вимоги банку до відповідачів обґрунтованими.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» через представника Крилову О. Л. подало касаційну скаргу, в якій просить: скасувати постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити у повному обсязі та рішення суду першої інстанції залишити без змін; судові витрати за подання касаційної скарги покласти на відповідачів. При цьому посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач станом на 08 травня 2012 року має заборгованість - 198 876,29 грн. Після реалізації предмета застави було коштів від продажу предмету застави було недостатньо для погашення заборгованості в повному обсязі. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Визначаючи розмір заборгованості за кредитним договором, суд, зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (у даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 09 жовтня 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 343-МК, за умовами якого позичальнику було надано кредит на споживчі потреби у розмірі 120 034,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,5 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 09 жовтня 2013 року.
У кредитному договорі № 343-МК від 09 жовтня 2008 року сторони обумовили:
видача кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р НОМЕР_2 відділення № 1 ЗАТ Донгорбанк ВАТ «Часівоярський ремонтний завод», у межах суми, зазначеної у пункті 1.2 даного договору, за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.10 даного договору (пункт 2.1.2);
виконання зобов`язань позичальника за даним договором забезпечується: договором застави рухомого майна № 343-МК/1 від 09 жовтня 2008 року; договором поруки № 343МК/2 від 09 жовтня 2008 року; договором поруки № 343МК/3 від 09 жовтня 2008 року (пункт 3.1);
при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту передбачених пунктами 1.3, 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.11 цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 51 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 4.3);
при порушені позичальником будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, а також пунктами 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 цього договору, строків повернення кредиту, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, а також пунктом 1.3, 2.2.3, 2.3.3 даного договору винагороди передбаченої пунктами 4.5, 4.6 позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБ України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні (пункт 6.1);
при порушенні позичальником зобов`язань, передбачених пунктами 2.2.7, 2.2.8, 2.2.11 цього договору, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі 2 % від суми отриманого кредиту (пункт 6.2);
нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбачених пунктами 6.1, 6.2., 6.3. здійснюється протягом 3 (трьох) років від дня, коли це зобов`язання повинно бути виконане позичальником (пункт 6.4);
при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов`язань, передбачених даним договором, більше ніж 120 днів, у зв`язку з чим банк буде змушений звернутися до суду, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн + 5 % від суми позову (пункт 6.6).
29 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та банком було укладено договір застави рухомого майна № 343-МК/1, за умовами якого застоводавець, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 09 жовтня 2008 року № 343-МК, передав у заставу транспортний засіб «РУТА» 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_3 . Вартість предмета застави сторонами визначено в розмірі 133 416 грн.
У договорі застави № 343/МК/1 сторонами, зокрема, передбачено, що:
заставодавець зобов`язаний за вимогою заставодержателя (позивач) на день укладання даного договору застрахувати предмет застави на суму, строк, на користь заставодержателя від ризиків, зазначених у пункті 34.7 цього договору, та надати заставодержателю договір страхування та докази сплати страхового платежу. страхування предмету застави здійснюється у страховій компанії, узгодженій з заставодержателем, не пізніше дня укладання даного договору. Не пізніше дати закінчення договору страхування продовжити його строк дії або укласти новий договір страхування на користь заставодержателя у страховій компанії, узгодженій з заставодержателем, та надати заставодержателю докази сплати страхового платежу в той же строк (пункт 17.1);
заставодавець зобов`язаний не здійснювати зміну технічних характеристик предмету застави без відповідного письмового дозволу заставодержателя (пункт 17.3);
у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов`язань за кредитним договором чи/або заставодавцем за цим договором заставодавець зобов`язаний: доставити предмет застави за адресою, зазначеною у пункті 34.8 цього договору у строк 7 днів з моменту пред`явлення заставодержателем письмової вимоги з вказівкою суми заборгованості, строку сплати якої настав (у т. ч. по кредиту, відсоткам, ін. платежам), а також неустойки. В іншому випадку заставодержатель має право здійснити доставку предмету застави за вказаною адресою як своїми силами, так і на договірних умовах з третіми особами. Витрати, пов`язані з доставкою предмету застави несе заставодавець; у той же строк передати предмет застави заставодержателю в заклад по акту прийому-передачі, який підписується сторонами. У цьому випадку заставодержатель має право виставити охорону предмета застави як своїми силами, так і на договірних умовах з третіми особами. Витрати, пов`язані з доставкою предмету застави, несе заставодавець (пункт 17.1);
при передачі предмету застави із закладу в заставу заставодавець зобов`язується сплатити заставодержателю винагороду згідно пункті 32 цього договору у визначений заставодержателем строк (пункт 17.13);
в разі порушення заставодавцем будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктом 17.3 цього договору, він сплачує на користь заставодержателя штраф в розмірі 100 % від вартості предмету застави, яка зазначена в пунктом 9 цього договору (пункт 18);
у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов`язань, передбачених у пунктах 17.1, 17.2, 17.4, 17.5, 17.6 цього договору, він сплачує на користь заставодержателя штраф у розмірі 25 % від вартості предмета застави (пункт 19);
заставна вартість предметів застави складає 133 416 грн (пункт 34.5 договору застави № 343/МК/1).
Згідно технічного паспорту серії НОМЕР_4 , транспортний засіб Рута автобус-D держаний номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований 08 листопада 2008 року за ОСОБА_1
12 серпня 2010 року, 09 та 10 вересня 2010 року АТ КБ «ПриватБанк» направляв на адресу ОСОБА_1 письмові вимоги про повернення кредиту в повному обсязі через наявність простроченої заборгованості та попередження про намір звернути стягнення на предмет застави.
15 тр