Постанова
Іменем України
14 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 629/4628/16-ц
провадження № 61-12078св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О.,
Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - керівник Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 16 травня 2019 року в складі колегії суддів: Яцини В. Б., Кіся П. В., Хорошевського О. М.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року керівник Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області (далі - Лозівська міськрада) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником нерухомого майна,
а саме: нежитлової будівлі складу літ. «П» загальною площею 372,9 кв. м, розташованої на АДРЕСА_1 ; комплексу нежитлових будівель, який складається з: нежитлової будівлі контори літ. «А-1» загальною площею 82,9 кв. м, нежитлової будівлі прохідної літ. «Б» загальною площею 13,7 кв. м
і нежитлової будівлі гаража літ. «Г» загальною площею 42,8 кв. м, що розташовані на АДРЕСА_1 ; комплексу нежитлових будівель, який складається з: нежитлової будівлі сільськогосподарського складу літ. «Е» загальною площею 899,4 кв. м
і нежитлової будівлі сільськогосподарського складу літ. «Е-1» загальною площею, 859,8 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_1 . Зазначене нерухоме майно належить відповідачеві на праві власності на підставі відповідних свідоцтв про право власності на нерухоме майно.
15 лютого 2013 року Лозівською міськрадою ухвалено рішення № 855, яким надано ОСОБА_1 згоду на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_1 з метою надання в оренду для будівництва й обслуговування будівель ринкової інфраструктури. Проте відповідач ці проекти землеустрою не розробив, умисно ухилився від укладання договорів оренди та від сплати за землекористування, чим порушив права власника земельних ділянок.
Відповідач користувався земельними ділянками без оформлення документів, що посвідчують право на них, тому 03 березня 2016 року йому було запропоновано укласти договір добровільного відшкодування збитків за таке користування земельними ділянками орієнтовною площею 0,4572 га та сплатити збитки
у розмірі 3 % нормативної грошової оцінки за 2016 рік у розмірі 77 456,99 грн.
Однак відповідач не відшкодував вказані збитки, тому прокурор просив їх стягнути.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Справа розглядалася судами неодноразово.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 березня 2019 рокупозов керівника Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міськради до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів залишено без розгляду.
Суд першої інстанції керувався тим, що прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Лозівської міськради та не надано доказів щодо нездійснення або неналежним чином здійснення вказаними органами відповідних повноважень, віднесених до їх компетенції, притягнення винних осіб до відповідальності. Лозівська міськрада існує як юридична особа, не ліквідована, а тому здатна самостійно представляти свої інтереси в суді, а посилання на те, що в міському бюджеті недостатньо коштів для сплати судового збору при зверненні до суду не є підставою для представництва юридичної особи прокурором. При цьому, прокурором не надано доказів на підтвердження того, що він попередньо попередив відповідні компетентні органи, які мали б самостійно захищати інтереси держави про наслідки не виконання відповідних функцій, а також отримав згоду Лозівської міськради на здійснення прокурором представництва інтересів в суді.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури задоволено. Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 березня 2019 рокускасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційний суд керувався тим, що прокурор у позові обґрунтував наявність інтересів держави безоплатним, всупереч положень статті 206 ЗК України, використанням земельної ділянки відповідачем, без оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою відповідно до закону, чим було спричинено втрату місцевого бюджету у вигляді неодержаного доходу, тобто збитки місцевій громаді в особі Лозівської міської ради. При цьому Лозівська міська рада не вживає заходів щодо стягнення з відповідача збитків, заподіяних використанням земельній ділянці без правовстановлюючих документів, що порушує інтереси держави
Повертаючись до питання представництва прокурором інтересів держави суд першої інстанції не зважив на те, що справа розглядається після її перегляду Великою Палатою Верховного Суду, яка у постанові від 23 травня 2018 року скасувала рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області по цій справі від 16 серпня 2017 року, а справу направила до того ж суду першої інстанції з тих мотивів, що суди першої та апеляційної інстанції порушили норми чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків) власниками земельних ділянок і не застосували норми кондикційного права; суд першої інстанції необґрунтовано відхилив заявлені відповідачем доводи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, зокрема щодо площі земельних ділянок для розрахунку суми неотриманих доходів позивача, а також щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки на підставі нормативної грошової оцінки. При цьому касаційний суд не встановив ніяких порушень стосовно представництва прокурором інтересів держави, тому у суду першої інстанції при повторному розгляді справи відповідно до статей 11, 441 ЦПК України не було підстав додатково перевіряти питання наявності підстав у прокурора на представництва інтересів держави.
Аргументи учасників справи
У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 16 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив оскаржене судове рішення скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважав, що прокурор може представляти інтереси держави в суді
у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя. При поданні позову прокурором не доведено, в чому саме у цій справі полягають «інтереси держави». Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Також у касаційній скарзі зазначено, що прокурором при поданні як позовної заяви, так і заяви про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову не зазначено та не обґрунтовано підстав для звернення до суду з даним позовом, не наведені докази невиконання чи неналежного виконання Лозівською міськрадою своїх повноважень. А тому суд першої інстанції за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави правильно залишив позовну заяву без розгляду.
У вересні 2019 року заступником керівника Лозівської місцевої прокуратури подано відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Посилався на те, що подання Лозівською місцевою прокуратурою позовної заяви є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що орган місцевого самоврядування як розпорядник спірної земельної ділянки та суб`єкт правовідносин її землекористування був обізнаний про наявність порушеного суб`єктивного права, проте не вжив заходів до судового захисту інтересів держави, а тому лише орган прокуратури є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість звернутися з позовом до суду.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА