ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 634/820/16-а
адміністративне провадження № К/9901/15732/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області на постанову Сахновщанського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року (суд у складі головуючого судді - Зимовського О.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (суд у складі: головуючого судді: Мельникової Л.В., судді: Бенедик А.П., Донець Л.О.) у справі №634/820/16-а
І. Суть спору
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області (далі - відповідач, Рада), в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Ради від 15 березня 2016 року №139-VII «Про заборону руху по вул. Центральній та майдані Слави у селищі Сахновщина ».
1.1. В обґрунтування позову зазначила, що вона здійснює підприємницьку діяльність - торгівлю на АДРЕСА_1 , однак, оскаржуваним рішенням відповідача було обмежено на вказаній вулиці вільний проїзд для автомобілів як покупців, так і постачальників товару.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. ОСОБА_1 є власником магазину, що розташований у АДРЕСА_2.
3. Рішенням VI сесії Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області VII скликання від 15 березня 2016 року №139-VII (далі - Рішення №139-VII) був заборонений рух транспортних засобів по вул. Леніна в смт. Сахновщина. Виконкому селищної ради наказано прийняти до відома дане рішення та провести роботи по закриттю руху транспортних засобів в центральній частині селища. Секретарю селищної ради опублікувати в засобах масової інформації результати поіменного голосування депутатами селищної ради по питанню заборони руху автомобільного транспорту в центральній частині селища Сахновщина.
4. Прийняте рішення обґрунтоване обговоренням питання про впорядкування руху автомобільного транспорту в центральній частині селища Сахновщина з підстав надходження чисельних звернень та скарг громадян селища щодо закриття проїзду автомобільного транспорту по вулиці Центральній та майдані Слави.
5. Не погоджуючись із Рішенням №139-VII, оскільки воно створює для неї перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності, ОСОБА_1 оскаржила його до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Постановою Сахновщанського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області VI сесії VII скликання «Про заборону руху транспортних засобів по вул. Центральній та майдані Слави у селищі Сахновщина» від 15 березня 2016 року №139-VII.
7. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року рішення суду першої інстанції змінено з підстав мотивів задоволення позову.
7.1. Також доповнено постанову Сахновщанського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року визначенням про стягнення з Ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1378 грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
7.2. В іншій частині постанову Сахновщанського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року залишено без змін.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що оскаржуване рішення є протиправним, прийнято з порушенням законодавства, поза межами наданих відповідачу повноважень, порушує права, інтереси громадян - жителів селища, оскільки створює незручності в користуванні об`єктами інфраструктури селища.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕННЯ)
9. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
10. У касаційній скарзі вказано, що оскаржувані судові рішення не містять обґрунтування, які саме права, свободи та інтереси позивачки були порушенні оскаржуваним рішенням Ради.
11. На думку представника Ради, посилання суду апеляційної інстанції на Схему регулювання дорожнього руху по вулиці Леніна, площі Леніна та провулку Леніна в смт. Сахновщина свідчить про неповне з`ясування судом обставин справи, так як з цієї схеми вбачається, що позивачка має можливість підвозити автомобільним транспортом товари до свого магазину.
12. Також представник Ради вказав, що оскаржуване рішення не є регуляторним актом, оскільки не стосується жодним чином регулювання господарських відносин, його призначення полягало у впорядкуванні автомобільного транспорту.
13. ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких просила скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
14. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21 травня 1997 року N280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон N280/97-ВР; в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення).
16. Підпунктом 44 пунктом 1 статті 26 Закону N280/97-ВР передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення виключно на пленарних засіданнях питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушеннях яких передбачено адміністративну відповідальність.
17. Закон України від 30 червня 1993 року N 3353-XII «Про дорожній рух» (далі - Закон N 3353-XII) визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
18. Відповідно до частини першої статті 6 Закону N 3353-XII до компетенції районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами.
19. Статтею 7 Закону N 3353-XII передбачено, що до компетенції сільських, селищних рад, їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху, зокрема, належить:
-забезпечення виконання вимог законодавства та рішень центральних органів виконавчої влади з питань дорожнього руху і його безпеки;
-розробка, затвердження та виконання місцевих програм безпеки дорожнього руху;
-створення позабюджетних фондів для додаткового фінансування заходів щодо безпеки дорожнього руху;
-організація та контроль за діяльністю підприємств з питань дорожнього руху і його безпеки;
-сприяння створенню на території відповідного населеного пункту підприємств і організацій для надання платних послуг, пов`язаних з підготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв, технічним обслуговуванням і ремонтом транспортних засобів;
-сприяння діяльності по утриманню у безпечному для дорожнього руху стані автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та їх облаштуванню об`єктами сервісу;
-прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування;
-сприяння організації та здійсненню медичної допомоги потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах та інших заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;
-проведення серед різних соціально-вікових груп населення профілактичних заходів щодо безпеки дорожнього руху;
-навчання населення Правил дорожнього руху;
-здійснення заходів щодо профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму.
20. Згідно зі статтею 27 Закону N 3353-XII організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів, інформаційно-телекомунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.
Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.
Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки дорожнього руху не допускаються.
У разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Національної поліції, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.
При виникненні місць концентрації дорожньо-транспортних пригод усі заходи щодо ліквідації їх причин та умов виконуються позачергово.
21. Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг визначає Закон України від 8 вересня 2005 року N 2862-IV «Про автомобільні дороги» (далі - Закон N2862-IV; в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення).
22. Відповідно до пунктів 12, 13 частини першої статті 11 Закону N2862-IV основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є: завчасне оповіщення користувачів автомобільних доріг про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів; забезпечення належного маршрутного орієнтування користувачів автомобільних доріг.
23. Згідно з пунктами 8, 9, 10 частини першої статті 12 Закону N2862-IV орган державного управління автомобільними дорогами загального користування має право: -обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження;
-встановлювати за погодженням з відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху тимчасові обмеження руху транспортних засобів при проведенні ремонтних та інших робіт на автомобільних дорогах загального користування;
-обмежувати або забороняти з повідомленням відповідного підрозділу Національної поліції рух транспортних засобів у разі виникнення загрози життю або здоров`ю учасників дорожнього руху, безпеці вантажів або можливості заподіяння пошкоджень автомобіль