ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2020 року
м. Київ
справа №665/49/13-а
адміністративне провадження №К/9901/24621/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (судді Вербицька Н.В., Джабурія О.В., Крусян А.В.) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі № 665/49/13-а за позовом ОСОБА_1 до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області Бериславського Володимира Миколайовича про визнання дій незаконними, скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чаплинського районного суду Херсонської області з позовом до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області (далі альтернативно - Чаплинська РДА або райдержадміністрація або відповідач-1), голови Чаплинської РДА Бериславського В.М. (далі - відповідач-2), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- скасувати розпорядження голови райдержадміністрації від 10 вересня 2012 року № 110-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- визнати незаконними дії голови Чаплинської РДА щодо звільнення позивача;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Чаплинської РДА;
- стягнути з райдержадміністрації заробітну плату за час вимушеного прогулу з 11 вересня 2012 року по 12 грудня 2013 року в сумі 31 552,19 грн і моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн із кожного відповідача;
- винести окрему ухвалу про притягнення голови Чаплинської РДА ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності у зв`язку з умисним невиконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що підставою для видання спірного розпорядження про звільнення стало видання позивачем, на виконання рішення суду, наказу по відділу освіти Чаплинської РДА від 06 вересня 2012 року № 222 про негайне поновлення ОСОБА_3 на посаді директора Чаплинської загальноосвітньої школи № 3 Однак позивач вважав, що при виданні наказу від 06 вересня 2012 року № 222 він діяв на підставі статті 124 Конституції України, статті 5 Закону України «Про державну службу» та статті 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». ОСОБА_1 вказував на безпідставність посилань голови Чаплинської РДА Бериславського В.М. на статтю 20 Закону України «Про освіту» щодо обов`язкового погодження поновлення на посаді директора загальноосвітнього закладу з власником, оскільки Закон України «Про освіту» є загальним нормативним актом. У той же час, правовідносини у системі загальної середньої освіти регулюються спеціальним Законом України «Про загальну середню освіту», за нормами якого, призначення та звільнення директора школи здійснює відповідний орган управління освітою без погодження з будь-ким. З огляду на викладене позивач вважає, що підлягає поновленню на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 100 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою від 12 грудня 2013 року Чаплинський районний суд Херсонської області в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив повністю.
Приймаючи означене судове рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що видаючи наказ від 06 вересня 2012 року № 222 про негайне поновлення ОСОБА_3 на посаді директора Чаплинської загальноосвітньої школи № 3 і звільнення з цієї посади ОСОБА_4 , позивач порушив трудові права останньої, оскільки звільнив її у період тимчасової непрацездатності. Суд не взяв до уваги наказ начальника відділу освіти райдержадміністрації ОСОБА_1 від 10 вересня 2012 року № 223 «Про внесення змін до наказу № 222 від 06 вересня 2012 року», яким змінено дату звільнення ОСОБА_4 , оскільки цей наказ не внесено в книгу наказів з кадрових питань. Тому, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що при виданні оскаржуваного розпорядження голова Чаплинської РДА діяв в межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеві державні адміністрації», а матеріалами справи доведено скоєння позивачем одноразового грубого порушення своїх посадових обов`язків та обов`язків державного службовця.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року скасовано постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2013 року та прийнято нову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії голови Чаплинської РДА Бериславського В.М. щодо видання розпорядження № 110-к від 10 вересня 2012 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Скасовано розпорядження голови Чаплинської РДА Бериславського В.М. №110-к від 10 вересня 2012 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами - задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про поновлення на раніше займаній посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також моральної шкоди - скасовано. Прийнято в указаній частині нову постанову, якою позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Чаплинської РДА з 10 вересня 2012 року. Стягнуто з райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 вересня 2012 року по 16 грудня 2014 року у розмірі 63 800,88 грн і моральну шкоду у розмірі 6 000 грн. У решті позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою від 08 жовтня 2015 року Вищий адміністративний суд України задовольнив частково касаційну скаргу Чаплинської РДА. Скасував постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції у частині задоволення позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 вересня 2012 року по 16 грудня 2014 року та відшкодування моральної шкоди не ґрунтується на повно і всебічно з`ясованих обставинах справи.
Постановою від 24 грудня 2015 року Одеський апеляційний адміністративний суд заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами - задовольнив частково. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про поновлення на раніше займаній посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також моральної шкоди - скасував. Прийняв у вказаній частині нову постанову, якою позов задовольнив частково. Поновив ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Чаплинської РДА з 10 вересня 2012 року. Стягнув з райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 березня 2013 року по 24 грудня 2015 року у розмірі 76 181,82 грн і моральну шкоду у розмірі 6 000 грн. У решті позовних вимог - відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 квітня 2017 року касаційну скаргу Чаплинської РДА задовольнив частково. Скасував постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у частині вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Чаплинської РДА з 10 вересня 2012 року, ухваливши нове рішення про відмову в позові. В частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами - задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - скасовано. Прийнято в цій частині нову постанову про часткове задоволення позову. Стягнуто з Чаплинської РДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 квітня 2013с року по 27 лютого 2014 року в розмірі 24 538,80 грн і моральну шкоду в розмірі 6 000 грн, а всього 30 538,80 грн. У решті позовних вимог відмовлено. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014р. в іншій частині залишено без змін.
Приймаючи вказану постанову суд апеляційної інстанції врахував висновки, викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду від 13 квітня 2017 року, проте зазначив, що зі змісту численних пояснень Чаплинської РДА, які надані протягом 2016-2017 років та платіжного доручення № 57 від 11 березня 2016 року, вбачається, що Чаплинська РДА перерахувала ОСОБА_1 середній заробіток за період з 22 березня 2013 по 13 квітня 2013 (за 14 днів), тобто по день припинення відділу освіти Чаплинської РДА в розмірі 1561,56 грн (14*111,54 грн). Відтак, період, за який розраховується середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача має бути визначений з 14 квітня 2013 року по 27 лютого 2014 року. Виходячи з цього, загальна сума заробітку за час вимушеного прогулу становить 24 538,80 грн (220 днів*111,54 грн).
Також апеляційний суд дійшов висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 6 000 грн, мотивуючи це тим, що останньому завдана моральна шкода, яка виразилась у моральних стражданнях та втраті нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
На постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року надійшла касаційна скарга Чаплинської РДА, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні майнових позовних вимог ОСОБА_1 .
Скаржник вказує, що питання відшкодування позивачу моральної шкоди було предметом дослідження колегії суддів Вищого адміністративного суду України, яка дійшла висновків про необхідність скасування постанови апеляційного суду в частині вимог щодо поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в позові. Мотивувальна частина постанови касаційного суду від 13 квітня 2017 року не містить відомостей стосовно порушення прав ОСОБА_1 при звільненні з роботи або незаконного обмеження його трудових прав. Тому позивачу відмовлено в задоволенні вимог про поновлення на роботі з 10 вересня 2012 року. Проте, під час нового розгляду справи судом апеляційної інстанції не звернуто увагу на стилістичну неузгодженість у постанові Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2017 року між висновками суду в мотивувальній частині та результатом вирішення справи в резолютивній частині. За таких обставин питання відшкодування моральної шкоди розглянуто судом апеляційної інстанції усупереч висновкам суду касаційної інстанції про необхідність скасування попереднього рішення апеляційної інстанції у частині задоволення позовних вимог про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди, з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові. Отже, під час нового апеляційного розгляду справи мала б розглядатися лише позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Крім того скаржник не погоджується з позицією суду апеляційної інстанції у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14 квітня 2013 року по 27 лютого 2014 року та моральної шкоди, оскільки вважає, що так як позивачу було відмовлено в поновленні на роботі з 10 вересня 2012 року, тобто визнано, що звільнення проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, то відсутні підстави для стягнення середнього заробітку, адже після звільнення між сторонами не існувало трудових відносин, і відповідно, відсутній вимушений прогул. Однак суд апеляційної інстанції вказаного не врахував і допустив помилку в застосуванні норм матеріального та процесуального права в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
До того ж, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, суд апеляційної інстанції не врахував, що права позивача у сфері трудових відносин не порушені, а відтак відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати моральну шкоду.
Ухвалою від 22 серпня 2017 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Чаплинської РДА, посилаючись на те, що під час неодноразового розгляду даної справи, суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли висновку, що відділ освіти, молоді та спорту Чаплинської РДА є правонаступником ліквідованого відділу освіти райдержадміністрації. Це визнав і сам відповідач, поновивши позивача на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Чаплинської РДА розпорядженням голови РДА від 15 вересня 2016 року № 61-ос. Позивач вважає, що визначаючи розмір моральної шкоди, суд апеляційної інстанції врахував не тільки наявність таких моральних страждань як постійний стрес, знервованість, виникнення соматичного захворювання, приниження, але й те, Чаплинська РДА постійно, упродовж понад семи років, порушувала його трудові права, не виконувала рішення судів, які набрали законної сили. Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди суд узяв до уваги те, що відповідач не перерахував належні кошти до пенсійного фонду, що стало причиною втрати фактичної кількості років трудового стажу та, відповідно, зменшення розміру пенсії. За таких мотивів, позивач вважає постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року законною, прийнятою на підставі чинного законодавства та фактичних обставин справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
На підставі підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII зазначену касаційну скаргу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Бевзенко В.М. (суддя-доповідач), Шарапа В.М., Данилевич Н.А.
24 квітня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 24 квітня 2020 року № 659/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 16 квітня 2020 року № 5), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Загороднюк А.Г., Калашнікова О.В.
Ухвалою від 20 серпня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
На виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року, розпорядженням голови райдержадміністрації Бериславського В.М. від 03 вересня 2012 року № 108-к ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу освіти Чаплинської РДА Херсонської області з 27 вересня 2010 року з указівкою, що до виконання посадових обов`язків необхідно приступити 04 вересня 2012 року.
06 вересня 2012 року начальником відділу освіти райдержадміністрації ОСОБА_1 видано наказ № 222, яким поновлено ОСОБА_3 на посаді директора Чаплинської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з 29 листопада 2011 року з указівкою, що до виконання посадових обов`язків ОСОБА_3 необхідно приступити з 10 вересня 2012 року. Цим же наказом з 07 вересня 2012 року звільнено з посади директора Чаплинської спеціалізованої школи ОСОБА_4 за пунктом 6 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв`язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, відсутністю вакансій та неможливістю надати роботу відповідно до її освіти.
Розпорядженням голови Чаплинської РДА Бериславського В.М. від 10 вересня 2012 року № 400 наказ начальника відділу освіти ОСОБА_1 від 06 вересня 2012 року № 222 скасовано як такий, що виданий з порушенням законодавства.
Іншим розпорядженням голови райдержадміністрації від 10 вересня 2012 року
№ 110-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу освіти райдержадміністрації з 10 вересня 2012 року за пунктом 1 статті 41 КЗпП України, за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.