ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 823/311/17
адміністративне провадження № К/9901/32737/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 року (суддя Рідзель О.А.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 року (головуючий суддя Пилипенко О.Є., судді: Кузьмишина О.М., Шелест С.Б.)
у справі № 823/311/17
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області
третя особа Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області
про зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (надалі відповідач, податковий орган), третя особа Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, в якому, з урахуванням уточнення позову, просив стягнути з місцевого бюджету м. Черкаси кошти надміру утриманого (сплаченого) податку на доходи фізичних осіб та стягнути з Державного бюджету України кошти надміру утриманого (сплаченого) військового збору.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 24.03.2017 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 року, позов задовольнив.
Визнав протиправними дії податкового органу щодо не вчинення дій з повернення позивачу коштів за надміру утриманий (сплачений) податок на доходи фізичних осіб у сумі 66 338 грн 46 коп. та коштів зі сплати військового збору у сумі 4 975 грн 38 коп.
Стягнув з місцевого бюджету м. Черкаси на користь позивача надміру утримані (сплачені) кошти зі сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 66 338 грн 46 коп.
Стягнув з Державного бюджету України на користь позивача надміру утримані (сплачені) кошти зі сплати військового збору у сумі 4 975 грн 38 коп.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність вимог позивача.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Податковий орган зазначає, що грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касаційну скаргу позивач повторює доводи, викладені в судових рішеннях, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
03.03.2018 року касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем з грудня 1996 року по березень 2015 року проводились операції з цінними паперами.
12.03.2015 року проведено операції з продажу пакетів акцій, у зв`язку з чим податковим агентом ПрАТ «ФК Сократ» за результатами операцій нараховано (утримано) з позивача 71 313 грн 84 коп. податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
01.02.2016 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, згідно рядка 2 Додатку Ф2 декларації визначено суму інвестиційних прибутків поточного року 1 025 392 грн 29 коп., до рядка 3 перенесено суму інвестиційних збитків попереднього звітного періоду в сумі 1 390 254 грн 04 коп., відповідно із рядком 4 визначено загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами, який є від`ємним в сумі 364 861 грн 75 коп.
У зв`язку з цим, позивачем у рядку 5.1 Додатку до декларації вказано суму податку на доходи фізичних осіб утриманого податковим агентом 71 313 грн 84 коп. та в рядку 5.2 Додатку до декларації зазначено суму, що підлягає сплаті до бюджету - 71 313 грн. 84 коп.(від`ємне значення).
Позивач 09.08.2016 року звернувся до податкового органу із письмовою заявою про повернення йому надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору на поточний рахунок позивача відповідно до даних поданої податкової декларації в загальній сумі 71 313 грн 84 коп.
Відповідач листом від 19.08.2015 року №21036\23-01-13-0514 повідомив позивача про невідповідність даних Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України та поданої позивачем податкової декларації, крім того, вказано на відсутність підтверджуючих документів, у зв`язку з чим відмовлено позивачу в поверненні надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Наявність від`ємного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами попереднього звітного періоду, сума інвестиційного прибутку, факт сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору не є спірними між сторонами.
Доводи податкового органу зводяться до того, що самостійно визначе