ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 807/1147/16
адміністративне провадження № К/9901/32968/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 року (суддя Рейті С.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 року (головуючий суддя Богаченко С.І., судді: Рибачук А.І., Старунський Д.М.) у справі №807/1147/16 за позовом Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Ужгородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області (надалі податковий орган, контролюючий орган, позивач) звернулась до Волинського окружного адміністративного суду із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (надалі відповідач, платник податку), в якому просила стягнути податковий борг з земельного податку з юридичних осіб з відповідача у сумі 31462,25 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем самостійно задекларовані податкові зобов`язання з плати за землю за 2015-2016 роки, які своєчасно не були ним сплачені, внаслідок чого податковий орган донарахував пеню за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 842,07 грн., яку також не сплачено платником податку.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 року, позов задоволений повністю, стягнуто з розрахункових рахунків Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України кошти у сумі 31462,25 грн. на погашення суми податкового боргу у розмірі 31462,25 грн. з земельного податку.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 року у справі №807/1147/16.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які полягають у тому, що у нього відсутні кошти на сплату земельного податку та він був звільнений від сплати земельного податку до прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII.
Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку з несплатою Квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачеве узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, Ужгородською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області надіслано платнику податку податкову вимогу від 11.06.2015 року №413-25 про сплату боргу в сумі 4869,68 грн, яка згідно з копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 16 червня 2015 року, однак, виконана не була.
Станом на 05.08.2016 року за платником податку обліковується податковий борг по платежу "земельний податок з юридичних осіб" у сумі 31462,25 грн., в тому числі пеня в сумі 842,07 грн.
Вказаний борг виник у зв`язку з несплатою відповідачем сум податкових зобов`язань, визначених самостійно поданими деклараціями щодо сплати земельного податку від 16.02.2015 року №9016049368, №9016050557, №9016047696 та від 05.02.2016 року №9017824015, №9017872722.
Вважаючи, що платник податків ухиляється від сплати земельного податку, контролюючий орган звернувся до суду з вказаним позовом.
Правовідносини у справі регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.
За приписами пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
За вимогами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає, у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодже