ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 826/5571/15
адміністративне провадження № К/9901/18944/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В. та судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Єврогазбанк» Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Єврогазбанк» Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бєлової Л.В., Безименної Н.В., Глущенко Я.Б. від 10 квітня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» Оберемка Р.А. (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк», відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Єврогазбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Єврогазбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність Фонд гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Єврогазбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Єврогазбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити загальний реєстр вкладників ПАТ «Єврогазбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що повинен містити відомості про позивача;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вчинити дії щодо відшкодування позивачу коштів за вкладами у ПАТ «Єврогазбанк».
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивачу протиправно та всупереч положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було відмовлено у включенні до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Єврогазбанк» за рахунок Фонду, що призвело до невключення його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Єврогазбанк», оскільки відповідачі не вчинили жодної протиправної бездіяльності стосовно невключення позивача до загального реєстру, оскільки діяли відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» Оберемко Р.А. про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 349638, оформлене наказом від 18 червня 2014 року; зобов`язано Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» Оберемка Р.А. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Єврогазбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» Оберемка Р.А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Єврогазбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, та не встановлено, що саме договір банківського вкладу, укладений з позивачем, має ознаки нікчемного правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2015 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 28 квітня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/5571/15, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 826/5571/15 за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Учасники справи до суду касаційної інстанції письмових клопотань не подавали.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» вказує на те, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки тому, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зобов`язує відповідача 1 здійснити перевірку правочинів з метою виявлення ознак нікчемності, тому на виконання цих вимог було проведено відповідну перевірку та виявлено ознаки нікчемності правочину на підставі пункту 7 частини третьою статті 38 цього Закону.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 18 червня 2014 року між позивачем (далі - Клієнт) та АТ «Єврогазбанк» (далі - банк) укладено договір банківського вкладу № 349638, відповідно до умов якого банк відкриває вкладнику депозитний рахунок № НОМЕР_1 та приймає від вкладника грошові кошти у національній валюті України до 18 липня 2014 року.
Відповідно до квитанції № 81382 від 18 червня 2014 року на депозитний рахунок позивача зараховано грошові кошти в розмірі 190 500 грн.
Постановою Правління Національного банку України (НБУ) від 16 липня 2014 року № 424 ПАТ «Європейський газовий банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 липня 2014 року № 57 розпочато процедуру виведення ПАТ «Єврогазбанк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 17 липня 2014 року по 17 жовтня 2014 року та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Єврогазбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова В.М.
13 жовтня 2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 111 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Єврогазбанк» та продовжено строки повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «Єврогазбанк» на один місяць до 17 листопада 2014 року.
Постановою Правління НБУ від 17 листопада 2014 року № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Єврогазбанк» та рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 листопада 2014 року № 121 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Єврогазбанк» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» відкликано банківську ліцензію ПАТ «Єврогазбанк» та розпочато процедуру ліквідації банку строком на один рік з 18 листопада 2014 року по 17 листопада 2015 року. Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2014 року № 150 «Про призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» призначено з 19 вересня 2014 року Уповноважену особу на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемка Р.А.
При зверненні до банку-агента - ПАТ «Банк «Київська Русь», усно повідомлено, що він відсутній в переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
6 листопада 2014 року позивач звернувся із запитом до Уповноваженої особи про надання письмової інформації про причини його відсутності в переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, проте зазначає, що письмової відповіді на запит так і не отримав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року відповідає не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 16 липня 2014 року № 424 «Про віднесення ПАТ «Єврогазбанк» до категорії неплатоспроможних» на депозитному рахунку ОСОБА_1 , відкритому відповідно до договору банківського рахунку № 349638 від 18 червня 2014 року, знаходилась сума 190 500,00 гривень. Кошти були зараховані з рахунку ОСОБА_2 на рахунок позивача.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду дово