Постанова суду № 815/4197/16 від 20.08.2020 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Фонду...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 815/4197/16

адміністративне провадження № К/9901/37499/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Одеського окружного адміністративного суду, ухваленої у складі судді Катаєвої Е.В., від 21 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту у складі колегії суддів: Осіпова Ю.В., Золотнікова О.С., Скрипченка В.О., від 20 квітня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» (далі - Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Імексбанк», відповідач - 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач - 2), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО по договору банківського вкладу від 22 січня 2014 року № 60025565, укладеного з АТ «Імексбанк»;

- зобов`язати Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» подати додаткову інформацію до ФГВФО щодо включення його, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Імексбанк» по договору банківського вкладу від 22 січня 2014 року №60025565, укладеного між позивачем та АТ «Імексбанк» за рахунок ФГВФО;

- зобов`язати ФГВФО прийняти рішення про включення його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Імексбанк» по договору банківського вкладу від 22 січня 2014 року № 60025565, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Імексбанк» на підставі переліку вкладників АТ «Імексбанк», наданого Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ «Імексбанк».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем всупереч вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» неправомірно та безпідставно не включено його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ФГВФО щодо незатвердження змін до загального реєстру вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, на підставі додаткового переліку вкладників АТ «Імексбанк», наданого Уповноваженою особою Фонду, до якого включено позивача з належною йому сумою в розмірі 164 400,00 грн на підставі договору банківського вкладу від 22 січня 2015 року № 60025565 та додаткової угоди від 26 січня 2015 року до договору № 60025565; зобов`язано ФГВФО затвердити зміни до загального реєстру вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду на підставі додаткового переліку вкладників АТ «Імексбанк», наданого Уповноваженою особою Фонду відносно позивача, який включений у додатковий перелік вкладників АТ «Імексбанк», наданий Уповноваженою особою Фонду, з належною йому сумою на відшкодування в розмірі 164 400,00 грн на підставі договору банківського вкладу від 22 січня 2015 року № 60025565 та додаткової угоди від 26 січня 2015 року до договору № 60025565.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду на підставі направленого Уповноваженою особою Фонду листа від 29 лютого 2016 року за вих. № 1143 «Про внесення змін до переліку вкладників, які мають право на отримання сум гарантованого відшкодування», є протиправною, оскільки вказаним лисом позивача включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана до суду 8 червня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/4197/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом закінчено не було.

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 815/4197/16 за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суддею-доповідачем Берназюком Я.О.

Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що службовими особами ПАТ «Імексбанк» укладено договір та відкрито вкладний рахунок позивача під час дії обмежень, встановлених Національним банком України (НБУ) постановою № 16/БТ від 15 січня 2015 року «Про віднесення АТ «Імексбанк» до категорії проблемних», чим штучно створено правові підстави для виникнення обов`язку щодо здійснення Фондом виплати суми гарантованого відшкодування.

Від інших учасників справи відзиву або заперечення на касаційну скаргу ФГВФО не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 22 січня 2015 року між позивачем та ПAT «Імексбанк» укладено договір № 60025565 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, сума вкладу складає 150 000,00 грн.

26 січня 2015 року укладено додаткову угоду до договору № 60025565 про поповнення депозитного кладу на 14 400,00 грн.

26 січня 2015 року Правлінням НБУ була прийнята постанова № 50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», на підставі якої Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 16 від 26 січня 2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у AT «Імексбанк» та призначено Уповноважену особу на тимчасову адміністрацію в AT «Імексбанк» Северина Ю.П. Рішенням № 189 ФГВФО від 19 жовтня 2015 року Уповноважену особу замінено на Гаджиєва С.О., а рішенням № 1697 від 1 вересня 2016 року на Матвієнка А.А.

23 квітня 2015 року Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 84 про продовження строку здійснення тимчасової адміністрації банку до 26 травня 2015 року включно.

27 травня 2015 року Виконавча дирекція Фонду своїм рішенням № 105 на підставі постанови правління НБУ від 21 травня 2015 року № 330 «Про відкликання банківський ліцензії та ліквідацію ПАТ «Імексбанк» розпочала процедуру ліквідації ПАТ «Імексбанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, відповідно до Плану врегулювання.

28 квітня 2016 року рішенням Виконавчої дирекції Фонду №538 продовжено строк дії процедури ліквідації на два роки - до 26 травня 2018 року включно.

Позивач не був включений до реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, у зв`язку з чим він неодноразово звертався до Фонду щодо надання йому інформації про включення його до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

22 вересня 2015 року Уповноваженою особою Фонду Севериним Ю.П. у зв`язку з отриманням листа від слідчого про відсутність у діях позивача ознак злочину було надіслано лист директору-розпоряднику Фонду про доповнення переліку вкладників AT «Імексбанк», які мають право на гарантоване відшкодування за вкладом за рахунок Фонду разом зі списком осіб, до якого було включено позивача.

Уповноваженою особою Фонду Гаджиєвим С.О., який призначений рішенням виконавчої дирекції Фонду № 189 від 19 жовтня 2015 року, у зв`язку з відкликанням повноважень Северина Ю.П. був також направлений лист від 29 лютого 2016 року № 1143 на адресу директора-розпорядника ФГВФО щодо змін до переліку вкладників, в якому також наявний позивач.

Однак ФГВФО не включено позивача до загального реєстру вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду,

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.

Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 26 січня 2015 року № 50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» на депозитному рахунку ОСОБА_1 , відкритому відповідно до договору від 22 січня 2015 року № 60025565 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року та додаткової угоди до нього, знаходилась сума 164 400,00 гривень.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

................

Перейти до повного тексту