ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 754/14888/17
провадження № 51-5855км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів: Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Чагарного М. П.,
засуджених ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
захисників Гангана В. Г., Сінкевича О. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Гангана В`ячеслава Георгійовича, та захисника засудженої ОСОБА_2 - адвоката Сінкевича Олександра Григоровича на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 04 березня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. (АДРЕСА_1 ), зареєстрованої там само, жительки АДРЕСА_2, раніше не судимої,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Дружба Сумської обл., зареєстрованої у АДРЕСА_3, жительки АДРЕСА_2, раніше не судимої
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст.146 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 303 та ч. 2 ст. 146 КК, призначено їй покарання за ч. 3 ст. 303 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного їй майна, за ч.2 ст.146 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного їй майна.
За тим же вироком ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 303 КК та ч. 2 ст. 146 КК та призначено їй покарання за ч. 3 ст. 303 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного їй майна, за ч.2 ст.146 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного їй майна.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 30000 грн моральної шкоди.
Вирішено питання речових доказів та судових витрат.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за попередньою змовою між собою вчинили дії, спрямовані на втягнення неповнолітньої ОСОБА_3 в заняття проституцією з використанням обману та примушення її до заняття проституцією із застосуванням насильства, незаконно позбавивши її волі, за таких обставин.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на втягнення та примушення неповнолітньої в заняття проституцією, у невстановлений досудовим слідством час, через соціальну мережу Інтернет «ВКонтакті» познайомились з неповнолітньою ОСОБА_3 та, ввівши її в оману під приводом працевлаштування, запросили потерпілу приїхати до м. Києва. Не підозрюючи про дійсні наміри ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_3 13 липня 2017 року прибула до м. Києва до квартири АДРЕСА_2 , де проживали засуджені, які, достовірно знаючи про її вік, запропонували потерпілій спробувати себе у наданні інтимних послуг, на що остання відмовилась.
Незважаючи на отриману від неї відмову, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період з 13 до 18 липня 2017 року застосовуючи систематично фізичне насильство, яке виразилося у нанесенні кожною ударів по обличчю та тілу у кількості не менше 6, примусили неповнолітню ОСОБА_3 надавати незнайомим чоловікам сексуальні послуги на території м. Києва, за що отримували грошову винагороду в сумі від 2000 до 4000 гривень. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , неповнолітній потерпілій ОСОБА_3 були заподіяні легкі тілесних ушкоджень.
Крім цього, засуджені 18 липня 2017 року, приблизно о 12-00 год. перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою між собою, маючи умисел на незаконне позбавлення волі потерпілої ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що вона не бажає перебувати у приміщені вищевказаної квартири, діючи всупереч її волі, відібравши ключі, зачинили потерпілу у квартирі тим самим позбавили її можливості самовільно залишити приміщення квартири та з місця вчинення злочину зникли. В подальшому, потерпіла 18 липня 2017 року о 18-00 год. була звільнена працівниками поліції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року вирок Деснянського районного суду міста Києва від 04 березня 2019 року залишений без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 не погоджується з судовим рішенням у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та не відповідністю висновків суду фактичним обставинам справи і просить ухвалу апеляційного суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Зазначає, що вона не перешкоджала слідству, а навпаки, добровільно надала пароль від ноутбука та видала мобільний телефон для проведення експертизи. Посилається на те, що суд прийшов до помилкових висновків про втягнення в зайняття проституцією з використанням обману, оскільки, як вбачається з пояснень самої ОСОБА_3 під час проведення судово-медичної експертизи та її показань під час досудового розслідування, потерпіла приїхала до м. Києва для зайняття проституцією.
Зазначає, що судом першої інстанції у вироку не в повному обсязі викладені показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що перешкодило правильно оцінити ці докази.
Висновок суду про те, що засуджені достовірно знали про вік потерпілої ОСОБА_3 з відомостей, які зазначені у посвідчені дитини з багатодітної сім`ї, на думку засудженої, є помилковим, оскільки посвідчення не містить інформацію про вік та дату народження власника, а інших документів потерпіла при собі не мала.
Судом не надано належної оцінки тих фактів, що потерпіла неодноразово знаходилась на значній відстані від засуджених та здійснювала телефонні розмови зі своєю матір`ю, сестрою та друзями, що підтверджується роздруківкою трафіку мобільного зв`язку та геолакацією мобільного зв`язку.
Крім того, судами не зазначено підстав для задоволення цивільного позову і стягнення з неї 30000 грн. на користь потерпілої.
У касаційній скарзі захисник Ганган В.Г. в інтересах засудженої ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Наводить доводи, аналогічні тим, що викладені в касаційній скарзі ОСОБА_1 . Крім того, зазначає, що кваліфікація дій засуджених за ч.3 ст.303 та ч.2 ст.146 КК є неправильною, оскільки докази, які б свідчили про вчинення діяння за такими ознаками, в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Як стверджує адвокат Ганган В. Г., у вироку суду не конкретизовані протиправні дії ОСОБА_1 по відношенню до потерпілої, індивідуалізація її ролі в інкримінованому злочині відсутня.
На думку захисника, обставини справи, які встановлені судом, про те, що потерпілій запропонували роботу нянею спростовуються поясненнями самої потерпілої, які вона надавала слідчому під час проведення слідчої дії впізнання підозрюваних 19 липня 2017 року, відео якого досліджено у судовому засідання про те, що їй спочатку запропонували займатись проституцією, вона спочатку відмовилась, проте, після погодилась оскільки їй потрібні були гроші, такі самі пояснення досліджувались спеціалістом психологом під час проведення судової психіатричної експертизи від 29 серпня 2017 року №667.
Вказує, що судами при оцінці доказів не був застосований принцип доведеності вини поза розумним сумнівом.
У касаційній скарзі захисник Сінкевич О.В. в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції у зв`язку з тим, що судами не враховані фактичні дані про дійсну мету приїзду потерпілої до м. Києва, необізнаність засудженої про вік ОСОБА_3 та неодноразові самостійні переміщення потерпілої в період з 13 по 18 липня 2017 року.
Крім того, адвокат Сінкевич О. В. посилається на необґрунтовану відмову апеляційного суду у дослідженні доказів, які б могли свідчити про невинуватість ОСОБА_2 .
Заперечень на касаційні скарги від учасників кримінального провадження не надходили.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 підтримала доводи, зазначені нею в касаційній скарзі, проте, щодо вимоги скасувати лише ухвалу апеляційного суду і повернути справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, зазначила, що таку вимогу вона зазначила у зв`язку з необізнаністю у питаннях юриспруденції і в цій частині підтримала вимоги, зазначені у касаційній скарзі свого захисника щодо скасування судових рішень і повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Захисники Ганган В.Г. та Сінкевич О. В. підтримали подані касаційні скарги і просили скасувати судові рішення і направити кримінальне провадження для розгляду до суду першої інстанції.
Засуджена ОСОБА_2 підтримала касаційні скарги свого захисника, захисника ОСОБА_1 та самої ОСОБА_1 і просила скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг засудженої ОСОБА_1 , захисників Гангана В. Г. та Сінкевича О. В. Вважає судові рішення законними та обґрунтованими та доведеною поза розумним сумнівом вину засуджених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст.146 КК.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених, захисників та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені у касаційних скаргах, суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст.433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Згідно зі ст.438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого. Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Відповідно до ст.2 КПК завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була підд