ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 314/710/18
провадження № 51-1073км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
у режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Запорізького апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року, постановлений у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Матвіївка Вільнянського району Запорізької області, жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 1 статті 277 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 березня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 1 статті 277 КК та призначено йому покарання за частиною 2 статті 185 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за частиною 1 статті 277 КК - на строк 2 роки.
На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 цього Кодексу.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 12 грудня 2017 року о 22 год на станції «Новогупалівка» Регіональної філії «Придніпровської залізниці» ПАТ «Українська залізниця», яка розташована поблизу села Новогупалівки Вільнянського району Запорізької області, за допомогою ріжкових ключів, розкрутив металеву кришку корпусу дросель - трансформатору, звідки повторно таємно викрав живильний кінець з його складовими, загальною вартістю 19792, 71 грн, чим завдав Регіональній філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» матеріальної шкоди на вищезазначену суму.
Вищезазначеними діями ОСОБА_1 з корисливих мотивів пошкодив засіб зв`язку, шляхом порушення його цілісності та структури, внаслідок чого засіб зв`язку та сигналізації став непридатним для експлуатації відповідно до його цільового призначення, що порушило нормальну роботу транспорту.
Крім того, ОСОБА_1 13 грудня 2017 року о 22 год на станції «Роз`їзд» (11 км) Регіональної філії «Придніпровської залізниці» ПАТ «Українська залізниця», яка розташована поблизу села Матвіївки Вільнянського району Запорізької області, за допомогою ріжкових ключів, розкрутив металеві кришки корпусів дроселів - трансформаторів, звідки повторно таємно викрав додаткові обмотки, загальною вартістю 1717,2 грн, чим завдав Регіональній філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» матеріальної шкоди на вищезазначену суму.
Вищезазначними діями ОСОБА_1 з корисливих мотивів пошкодив засоби зв`язку, шляхом порушення їх цілісності та структури, внаслідок чого засоби зв`язку та сигналізації стали непридатними для експлуатації відповідно до їх цільового призначення, що порушило нормальну роботу транспорту та пристроїв СЦБ (сигналізації, централізації, блокування).
Вироком Запорізького апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року вирок місцевого суду у частині призначеного покарання та звільнення засудженого від його відбування з випробуванням скасовано, ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_1 покарання за частиною 2 статті 185 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за частиною 1 статті 277 КК - на строк 2 роки.
На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
В решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений не погоджується з вироком апеляційного суду з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного йому покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості. Стверджує, що апеляційним судом належним чином не враховано його щирого каяття у вчинених злочинах та з`явлення із зізнанням. Залишено поза увагою суду, на думку скаржника, дані про його особу, оскільки він має на утриманні малолітню дитину та на момент розгляду справи в місцевому суді був працевлаштованим.
А тому, враховуючи вищевикладене, просить призн